(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Від гучного провалу до тріумфального повернення! Як гартувалася сталь Віктора Януковича – у молодості засудженого, потім регіонального лідера, ставленика Донбасу, кандидата у Президенти і двічі Прем’єра?
Віктор Янукович. Що це за фігура для України? Що це постать?
Володимир Бойко: Безсумнівно, що Віктор Федорович увійшов в історію України. Подобається це комусь чи не подобається.
Я думаю, що йому варто було б поставити пам’ятник....
Юлія Жмакіна: Вже?
Володимир Бойко: Так, прижиттєво.
Юлія Жмакіна: А на батьківщині чи у Києві?
Володимир Бойко: Я думаю, що в Києві. І саме на Майдані, тому що важко було знайти кращу постать для згуртування нації, бо саме Віктор Янукович став центром кристалізації того, що зразу ж назвали Помаранчевою революцією.
Микола Княжицький: Я якраз не вважаю, що Віктор Янукович мав якесь безпосереднє відношення до того явища, яке ми називаємо Помаранчева революція. Скоріше Леонід Кучма і ті люди, які були з ним, таким чином проектували ситуацію, що на цьому протиставленні Віктора Януковича, який був лідером для Сходу, і Віктора Ющенка, який був лідером для Центру і для Заходу, намагалися якимсь чином збурити суспільство для того, щоб змінити конституційний лад у країні.
З моєї точки зору, Леонідові Кучмі це вдалося. Віктор Янукович тут був інструментом. Але йому завжди хотілося припинити бути інструментом і хотілося більшого. Зараз він цього більшого, мені здається, досяг, тому сьогодні він є Прем’єр-міністром.
Хорошим чи поганим? Це інше питання. Але, безумовно, це фігура, яка з об’єкту політики стала суб’єктом.
Юлія Жмакіна: Зараз ми нагадаємо віхи творчості сьогоднішнього нашого героя Віктора Януковича.
Спеціальний портрет підготував мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло: “Віктор Янукович – це буде Павло Лазаренко в кубі!” – вигукнув незламний борець з корупцією і організованою злочинністю Григорій Омельченко під час першого висунення Януковича кандидатом у Прем’єри.
Сам Віктор Федорович під час затвердження у ВРУ був дещо іншої думки.
Віктор Янукович: Ми йшли іншими шляхами з Павлом Лазаренком, і в мене інші цілі.
Віктор Міняйло: З офіційної біографії Віктора Януковича.
Народився 1950 року в Єнакієвому Донецької області в родині робітника. Освіта – вища. За фахом – інженер-механік. Працював газівником, автослюсарем, механіком автопідприємства.
Офіційна біографія жодним словом не говорить про судимості Віктора Януковича.
Але під час затвердження Прем’єр-міністром, восени 2002 року, він був змушений про це згадати.
Ось що тоді сказав народний депутат Володимир Яворівський:
Володимир Яворівський: В особі Віктора Федоровича ми маємо прекрасну, дивовижну людину!
Навіть те, що він написав, що він двічі був у в’язниці, мені це якось дуже близьке і зрозуміле, бо таке враження, що найкращі наші лідери сьогодні – це ті, яких виправила виправна трудова колонія.
Віктор Міняйло: Цей факт з біографії Віктора Януковича, можливо, залишився б маловідомим, якби прес-секретар Ганна Герман не оголосила на прес-конференції, що усі судимості зняті.
Статті, за що сидів Прем’єр, знайшов журналіст Володимир Бойко. За його даними, перший раз Янукович потрапив до в’язниці за участь у пограбуванні, другий – за заподіяння тілесних ушкоджень.
Попри все кар’єра майбутнього Прем’єра складалася майже карколомно: керівні господарські посади, заступник, перший заступник голови, голова Донецької облдержадміністрації і, нарешті, Прем’єр-міністр України.
Далі Віктор Янукович стає головою Партії регіонів і, зрештою, єдиним кандидатом у президенти від влади.
Попри те, що півроку на нього працював адміністративний ресурс державного апарату, Президентом України Віктор Янукович так і не став – Помаранчева революції і ВСУ викинули його на півтора року з політичного життя.
Весна Януковича настала синхронно з поглибленням кризи всередині помаранчевої команди і розквітла після парламентських виборів у 2006 році та з політичною реформою. Партія регіонів перемагає на виборах, формує коаліцію, і Президент змушений внести кандидатуру Віктора Януковича на посаду Прем’єра.
Як і три роки тому, Віктор Янукович – головний герой політанекдотів та специфічного роду жартів.
Найбільш філософічний з них. Янукович “Так!”, тому що Ющенко.
Юлія Жмакіна: Я сьогодні багато прочитала свіжих досить статей про Януковича. В них пишеться про те, що й досі в Януковича справжньої його команди не було, що, як пише, до речі, німецька преса, він досі був маріонеткою олігархів і Путіна, а зараз йдуть зміни.
В’ячеславе, Ви погоджуєтеся з цією тезою? Що за зміни зараз відбуваються?
В’ячеслав Піховшек: Для мене дуже промовистим є те, що автор статті, яку Ви цитуєте, відносно нього, як маріонетки (Януковича), має таке промовисте в українській мові слово “шулер”. Ви звернули увагу, так, автор цієї... І от історія інколи любить іронізувати.
Я ніколи не спостерігав за Януковичем враження маріонетки. Я завжди бачив по ньому самодостатнього політика.
Мені здається, автор цієї статті користується неправильною інформацією.
Але те, що Януковичу потрібно опиратися на людей, яких він рекрутує з різних команд, то в цьому я бачу позитивний смисл Вашого питання.
Микола Княжицький: Я думаю, що йому потрібно формувати таку команду, яка його зможе перетворювати з політика, який вміло маневрує між різними політичним силами, між різними політиками і доносить через контрольовані медіа думку про себе, в політика, готового до публічної політики. Чого йому й бракує.
Володимир Бойко: Я думаю, що тільки зараз іде становлення і формування Януковича як політика. До того він був господарник, до того він був губернатор, до того він був Прем’єр-міністр при Кучмі, а зараз він стає політиком.
Але мені здається, що Віктор Федорович так досі й не вирішив, навіщо їм це, власне кажучи, яку політику він збирається проводити?
Юлія Жмакіна: Для щастя українського народу, я сподіваюся.
Володимир Бойко: Ні. Яку він збирається проводити політику і що це таке? Він себе ще не побачив в історії.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
