Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 2 березня 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Юлія Жмакіна
Доброго вечора!
В ефірі передача радіо “Свобода” “Вечірня Свобода”, завжди відкритий майданчик для суспільно важливих дискусій.
Сьогодні гостей на цьому майданчику приймаю я, Юлія Жмакіна. А гості у нас сьогодні такі: Михайло Свистович, експерт Альянсу громадянських активістів “Майдан”; Олексій Толкачов, юрист, голова Громадського комітету національної безпеки України; Марина Ставнійчук, заступник голови ЦВК (телефоном).
Добрий вечір вам, шановні гості!
Кияни можуть слухати “Вечірню Свободу” на радіо “Київ” – це 98 ФМ. І так до виборів у записі буде, на жаль. Усі ж інші наші слухачі, хто слухає нас у прямому ефірі, можуть набирати номер 490-29-05 і ставити свої запитання гостям студії.
Отже, передусім до теми сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”.
Весна прийде! Тобто, вона вже прийшла. І бруньки на деревах цього року випередила передвиборча кампанія. Саме вона розцвіла не дуже вишуканими, але все ж “квітками” політтехнологій та заявами політиків у стилі “мета виправдовує засоби”.
Кампанія брудна – це чи не єдина теза, яка поєднує практично усі, без винятку, політичні сили. Тож тема “Вечірньої Свободи така: “Велике прання: наскільки брудною є виборча кампанія 2006?”
Звичайно, що з цим запитанням я звертаюся і до наших гостей. Пане Свистович? Михайло Свистович
Я не сказав би, що ця кампанія дуже брудна. У нас усі виборчі кампанії брудні. Порівняно з іншими вона не така й вже брудна. Особливо порівняно із минулою президентською кампанією.
Я назвав би її більше маніпулятивною кампанією, коли наші політики просто і відверто брешуть, вони просто не виставляють народу ніяких програм, вони просто піаряться, вони просто обіцяють йому щось таке нездійсненне, рай на землі, а більшість з них навіть взагалі нічого не обіцяють.
Особливості у цієї кампанії є. Коли раніше обіцяли рай на землі хоча б якимись програмами, якимись тезами, то зараз обіцяють просто гаслами, тобто більше реклами, більше слоганів, більше прапорів, більше біг-бордів і без змісту.
Олексій Толкачов
Я погоджуюся з Михайлом, що усі кампанії були брудними, але ця кампанія до парламенту, окрім того, що є брудною, вона є ще й огидною з огляду на те, що технології, які використовуються, є занадто примітивними.
Цілком вірно, що слогани і гасла, які на сьогодні пропонуються населенню, не містять абсолютно жодного змісту, маніпулятивні технології дуже грубі.
У мене інколи складається враження, що ті кампанії, в які вкладаються величезні кошти, спрямовані не на населення України, а дійсно на якусь таку сіру масу, яка абсолютно не здатна мислити, яка абсолютно готова проковтнути усе, що їй запхнуть.
Я не вважаю, що виборці України – це маса, якій можна все запхнути, а тому я у цій парламентській кампанії не беру жодної участі. Були деякі пропозиції попрацювати політтехнологами для політичних партій, але сам підхід до електорату, який панує у тих політичних партіях, викликав у мене огиду і категорично заперечував можливість моєї участі в передвиборчій кампанії.
А з іншої точки зору... Ви сказали, що я є юристом. Я наведу тільки один приклад реклами, яка є брудною у тому сенсі, що вона є порушенням закону України.
Була розміщена реклама КПУ на сірниках, які були випущені в Росії. Коли я побачив ці сірники, то подумав, що дуже креативний, класний підхід, тобто розмістити рекламу КПУ на сірниках. У той же час, коли я побачив, що ці сірники виготовлені в РФ... Це є прямим порушенням законодавства!
Хто буде відслідковувати ці порушення? Хто буде знімати КПУ з реєстрації за такі порушення? Ніхто! Все це відбувається в Україні, і це є елементом сучасних політичних технологій. Дуже брудних.
Юлія Жмакіна
Зараз я пропоную послухати детальніше про технології і специфіку нинішньої передвиборчої кампанії матеріал київської кореспондентки радіо “Свобода” Тетяни Ярмощук.
Тетяна Ярмощук
Під час нинішньої передвиборчої кампанії адмінресурс застосовують дещо рідше, ніж на попередніх. “Однак подібні випадки трапляються дуже часто,” - говорять у Комітеті виборців України.
За словами голови КВУ Ігоря Попова, змінилися методи застосування адмінресурсу.
Ігор Попов
Якщо на минулих виборах ми говорили про застосування адмінресурсу проти якоїсь партії, то зараз “проти” майже ніхто не працює, не перешкоджають нікому. Але “за” багато посадових осіб і в органах влади, і в комерційних установах застосовують своє службове становище для підтримки певної партії.
Тетяна Ярмощук “А от “чорний піар” застосовується, як і застосовувався під час минулих передвиборчих кампаній,” - каже Ігор Попов.
Якщо напередодні президентських виборів-2004 електорат закидали листівками із зображенням тоді ще кандидата у Президенти Віктора Ющенка у костюмі дяді Сема та мапи України з розподілом на три сорти, то тепер же найпопулярнішим персонажем “чорного піару” стала лідерка БЮТу Юлія Тимошенко.
У наметах “Нашої України” протягом тижня роздавали газету “Червоний перець”, де були зображені карикатури на пані Тимошенко, гуморески та байки.
Це видання електорат отримував на додаток до газети “Нашої України” із заявою Романа Безсмертного , який закликав учасників Помаранчевої революції консолідуватися.
Раніше ж Юлія Тимошенко стала героїнею ще однієї пікантної історії. Людям роздавали листівки, на яких пані Тимошенко з посмішкою до вух рекламує прокладки “Котекс”. І напис: “Після клімаксу життя лише починається”.
Відразу видно, що агітки робив чоловік. Адже навіть не врахував простої істини, що після клімаксу жінці уже не потрібні ані “Котекси”, ані “Тампакси”.
Політолог Кость Бондаренко називає найпоширеніші випадки “чорного піару”.
Кость Бондаренко
По-перше, це матеріали, які прив’язують ту чи іншу людину до якихось кримінальних справ.
Друге – це намагання розіграти карту антисемітизму. Вже з’явилася чимала кількість листівок, на яких лідери політичних сил стоять з зірками Давида або з іншими атрибутами іудаїзму.
Далі – це намагання зіграти на якійсь заздалегідь неправдивій інформації щодо планів того чи іншого кандидата. І листівки, які звертають уваги на сексуальну чи якусь іншу характеристику людини для того, щоб підкреслити її нетрадиційність.
Тетяна Ярмощук
А кандидат психологічних наук Валерій Бебик зазначає, що розраховані передвиборні технології та маніпуляції на ту частину електорату, які ще не визначилися щодо своїх політичних уподобань.
Валерій Бебик
Люди, які вже переконані, там, скажімо, лівої чи правої орієнтації, вони в принципі знають те, за кого голосувати.
Безумовно, що компромат впливає на тих людей, які ще не визначилися. Ложка дьогтю дається взнаки для тих людей, які не впевнені у своєму політичному виборі.
Щоб кардинально вони впливали б, то ні. Але коли з усіх боків ллються ці ложки дьогтю, то воно набирається на цілу діжку, і у людей, у пересічного громадянина виникає елементарна відраза до політики.
Юлія Жмакіна
Пані Марино, сайти, газети, будь-яке медіа, мабуть, щохвилини викидають якусь інформацію про певні жести одних політичних сил проти інших політичних сил. Як Ви оцінюєте згори, з ЦВК, ситуацію нинішньої виборчої кампанії?
Марина Ставнійчук
Якщо говорити про порівняння з минулою президентською кампанією, то, на мою думку, такого зухвалого, цинічного знущання над законом у таких великих розмірах і об’ємах все ж не прослідковується. Хоча окремі чи суб’єкти , чи... Як правило, за “чорними” технологіями, за брудними технологіями... Вони ж безликі. За ними, як правило, ніхто не стоїть.
У той час, коли починаємо звертатися до відповідних правоохоронних органів з тим, щоб вони шукали і замовника, і виконавця, то практика показує, що нікого й неможливо знайти.
Юлія Жмакіна
Такі досконалі технологи?
Марина Ставнійчук
Я не знаю, що тут і хто тут досконалий. Але практика така дійсно на сьогодні складається, що доволі часто просто не можна виявити того, хто це зробив.
Але без брудних технологій не проходять (на жаль, поки що рівень культури такий) жодні вибори. Обсяг менший порівняно із попередніми виборами. Принаймні, мені так здається.
Зараз практично ще трохи більше 20 днів до завершення передвиборчої агітації, то, можливо, будуть тут ще якісь нюанси чи сюрпризи. Але хай би краще не було, хай би краще, щоб усі вели толерантну передвиборчу агітацію, переконували виборців у позитивах їхніх передвиборних програм і розказували (ті, хто робить, якщо це мова про суб’єктів) громадянам про те, чому треба голосувати за тих чи інших суб’єктів, і як вони будуть реалізовувати свої програми. Краще б так.
Юлія Жмакіна
Пані Марино, а особисто Ви у своєму повсякденні стикалися з якимсь прикладом відверто брудної технології?
Марина Ставнійчук
Зустрічалася. На одній із нарад, яку проводили у ЦВК, до мене підійшов один із уповноважених осіб і подав таку відому листівку, яка досить тиражувалася щодо однієї із кандидатів-жінок.
Я скажу, що ця листівка просто неприємна. Я її відразу направила до органів внутрішніх справ. За наслідками розгляду цієї листівки і мого звернення надійшла інформація, що кримінальну справу порушено і шукають, хто зробив, де друкували і таке інше.
Будемо бачити, чи у цьому випадку також спрацює.
Юлія Жмакіна
Шановні гості, а на кого розраховуються ці брудні технології?
Олексій Толкачов
Я правду скажу, що я не знаю, на кого розраховані ці політтехнології. Всі ці політтехнології не допоможуть визначитися тим людям, які ще й досі не визначилися, вони тільки виховають у них відразу до виборів взагалі, до усіх політичних сил повну відразу абсолютно.
Мені здається, що політтехнологи намагаються боротися не за голоси виборців, а вони намагаються боротися із самим виборцем. Ось є виборець, він розумний, а з ним намагаються боротися і зробити з нього бидло.
Михайло Свистович
Олексій судить по Києву. Я ж живу не у Києві, я живу в Ірпені. Там виборець не настільки поінформований, він більше зайнятий побутом, він менш заможний, він мусить більше працювати, щоб заробити на себе. Там десь від чверті до третини населення – це люди з нестійкими вподобаннями. Я не кажу, що вони зовсім не визначилися. І ці технології в принципі на них діють.
Скажімо, реклама “Не зрадь Майдан!” дуже сильно подіяла на людей, освіта яких середня або неповна середня, на цей прошарок населення, які раніше були просто розчаровані у тому, що нова влада не виконала своїх обіцянок, і вони не збиралися йти на вибори. А тут вони задумалися над тим, а що ж буде, якщо ми не підемо, то тоді до влади прийде Янукович, а він буде набагато гіршим. Тобто, вона змусила їх задуматися.
Київ, 2 березня 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Юлія Жмакіна
Доброго вечора!
В ефірі передача радіо “Свобода” “Вечірня Свобода”, завжди відкритий майданчик для суспільно важливих дискусій.
Сьогодні гостей на цьому майданчику приймаю я, Юлія Жмакіна. А гості у нас сьогодні такі: Михайло Свистович, експерт Альянсу громадянських активістів “Майдан”; Олексій Толкачов, юрист, голова Громадського комітету національної безпеки України; Марина Ставнійчук, заступник голови ЦВК (телефоном).
Добрий вечір вам, шановні гості!
Кияни можуть слухати “Вечірню Свободу” на радіо “Київ” – це 98 ФМ. І так до виборів у записі буде, на жаль. Усі ж інші наші слухачі, хто слухає нас у прямому ефірі, можуть набирати номер 490-29-05 і ставити свої запитання гостям студії.
Отже, передусім до теми сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”.
Весна прийде! Тобто, вона вже прийшла. І бруньки на деревах цього року випередила передвиборча кампанія. Саме вона розцвіла не дуже вишуканими, але все ж “квітками” політтехнологій та заявами політиків у стилі “мета виправдовує засоби”.
Кампанія брудна – це чи не єдина теза, яка поєднує практично усі, без винятку, політичні сили. Тож тема “Вечірньої Свободи така: “Велике прання: наскільки брудною є виборча кампанія 2006?”
Звичайно, що з цим запитанням я звертаюся і до наших гостей. Пане Свистович? Михайло Свистович
Я не сказав би, що ця кампанія дуже брудна. У нас усі виборчі кампанії брудні. Порівняно з іншими вона не така й вже брудна. Особливо порівняно із минулою президентською кампанією.
Я назвав би її більше маніпулятивною кампанією, коли наші політики просто і відверто брешуть, вони просто не виставляють народу ніяких програм, вони просто піаряться, вони просто обіцяють йому щось таке нездійсненне, рай на землі, а більшість з них навіть взагалі нічого не обіцяють.
Особливості у цієї кампанії є. Коли раніше обіцяли рай на землі хоча б якимись програмами, якимись тезами, то зараз обіцяють просто гаслами, тобто більше реклами, більше слоганів, більше прапорів, більше біг-бордів і без змісту.
Олексій Толкачов
Я погоджуюся з Михайлом, що усі кампанії були брудними, але ця кампанія до парламенту, окрім того, що є брудною, вона є ще й огидною з огляду на те, що технології, які використовуються, є занадто примітивними.
Цілком вірно, що слогани і гасла, які на сьогодні пропонуються населенню, не містять абсолютно жодного змісту, маніпулятивні технології дуже грубі.
У мене інколи складається враження, що ті кампанії, в які вкладаються величезні кошти, спрямовані не на населення України, а дійсно на якусь таку сіру масу, яка абсолютно не здатна мислити, яка абсолютно готова проковтнути усе, що їй запхнуть.
Я не вважаю, що виборці України – це маса, якій можна все запхнути, а тому я у цій парламентській кампанії не беру жодної участі. Були деякі пропозиції попрацювати політтехнологами для політичних партій, але сам підхід до електорату, який панує у тих політичних партіях, викликав у мене огиду і категорично заперечував можливість моєї участі в передвиборчій кампанії.
А з іншої точки зору... Ви сказали, що я є юристом. Я наведу тільки один приклад реклами, яка є брудною у тому сенсі, що вона є порушенням закону України.
Була розміщена реклама КПУ на сірниках, які були випущені в Росії. Коли я побачив ці сірники, то подумав, що дуже креативний, класний підхід, тобто розмістити рекламу КПУ на сірниках. У той же час, коли я побачив, що ці сірники виготовлені в РФ... Це є прямим порушенням законодавства!
Хто буде відслідковувати ці порушення? Хто буде знімати КПУ з реєстрації за такі порушення? Ніхто! Все це відбувається в Україні, і це є елементом сучасних політичних технологій. Дуже брудних.
Юлія Жмакіна
Зараз я пропоную послухати детальніше про технології і специфіку нинішньої передвиборчої кампанії матеріал київської кореспондентки радіо “Свобода” Тетяни Ярмощук.
Тетяна Ярмощук
Під час нинішньої передвиборчої кампанії адмінресурс застосовують дещо рідше, ніж на попередніх. “Однак подібні випадки трапляються дуже часто,” - говорять у Комітеті виборців України.
За словами голови КВУ Ігоря Попова, змінилися методи застосування адмінресурсу.
Ігор Попов
Якщо на минулих виборах ми говорили про застосування адмінресурсу проти якоїсь партії, то зараз “проти” майже ніхто не працює, не перешкоджають нікому. Але “за” багато посадових осіб і в органах влади, і в комерційних установах застосовують своє службове становище для підтримки певної партії.
Тетяна Ярмощук “А от “чорний піар” застосовується, як і застосовувався під час минулих передвиборчих кампаній,” - каже Ігор Попов.
Якщо напередодні президентських виборів-2004 електорат закидали листівками із зображенням тоді ще кандидата у Президенти Віктора Ющенка у костюмі дяді Сема та мапи України з розподілом на три сорти, то тепер же найпопулярнішим персонажем “чорного піару” стала лідерка БЮТу Юлія Тимошенко.
У наметах “Нашої України” протягом тижня роздавали газету “Червоний перець”, де були зображені карикатури на пані Тимошенко, гуморески та байки.
Це видання електорат отримував на додаток до газети “Нашої України” із заявою Романа Безсмертного , який закликав учасників Помаранчевої революції консолідуватися.
Раніше ж Юлія Тимошенко стала героїнею ще однієї пікантної історії. Людям роздавали листівки, на яких пані Тимошенко з посмішкою до вух рекламує прокладки “Котекс”. І напис: “Після клімаксу життя лише починається”.
Відразу видно, що агітки робив чоловік. Адже навіть не врахував простої істини, що після клімаксу жінці уже не потрібні ані “Котекси”, ані “Тампакси”.
Політолог Кость Бондаренко називає найпоширеніші випадки “чорного піару”.
Кость Бондаренко
По-перше, це матеріали, які прив’язують ту чи іншу людину до якихось кримінальних справ.
Друге – це намагання розіграти карту антисемітизму. Вже з’явилася чимала кількість листівок, на яких лідери політичних сил стоять з зірками Давида або з іншими атрибутами іудаїзму.
Далі – це намагання зіграти на якійсь заздалегідь неправдивій інформації щодо планів того чи іншого кандидата. І листівки, які звертають уваги на сексуальну чи якусь іншу характеристику людини для того, щоб підкреслити її нетрадиційність.
Тетяна Ярмощук
А кандидат психологічних наук Валерій Бебик зазначає, що розраховані передвиборні технології та маніпуляції на ту частину електорату, які ще не визначилися щодо своїх політичних уподобань.
Валерій Бебик
Люди, які вже переконані, там, скажімо, лівої чи правої орієнтації, вони в принципі знають те, за кого голосувати.
Безумовно, що компромат впливає на тих людей, які ще не визначилися. Ложка дьогтю дається взнаки для тих людей, які не впевнені у своєму політичному виборі.
Щоб кардинально вони впливали б, то ні. Але коли з усіх боків ллються ці ложки дьогтю, то воно набирається на цілу діжку, і у людей, у пересічного громадянина виникає елементарна відраза до політики.
Юлія Жмакіна
Пані Марино, сайти, газети, будь-яке медіа, мабуть, щохвилини викидають якусь інформацію про певні жести одних політичних сил проти інших політичних сил. Як Ви оцінюєте згори, з ЦВК, ситуацію нинішньої виборчої кампанії?
Марина Ставнійчук
Якщо говорити про порівняння з минулою президентською кампанією, то, на мою думку, такого зухвалого, цинічного знущання над законом у таких великих розмірах і об’ємах все ж не прослідковується. Хоча окремі чи суб’єкти , чи... Як правило, за “чорними” технологіями, за брудними технологіями... Вони ж безликі. За ними, як правило, ніхто не стоїть.
У той час, коли починаємо звертатися до відповідних правоохоронних органів з тим, щоб вони шукали і замовника, і виконавця, то практика показує, що нікого й неможливо знайти.
Юлія Жмакіна
Такі досконалі технологи?
Марина Ставнійчук
Я не знаю, що тут і хто тут досконалий. Але практика така дійсно на сьогодні складається, що доволі часто просто не можна виявити того, хто це зробив.
Але без брудних технологій не проходять (на жаль, поки що рівень культури такий) жодні вибори. Обсяг менший порівняно із попередніми виборами. Принаймні, мені так здається.
Зараз практично ще трохи більше 20 днів до завершення передвиборчої агітації, то, можливо, будуть тут ще якісь нюанси чи сюрпризи. Але хай би краще не було, хай би краще, щоб усі вели толерантну передвиборчу агітацію, переконували виборців у позитивах їхніх передвиборних програм і розказували (ті, хто робить, якщо це мова про суб’єктів) громадянам про те, чому треба голосувати за тих чи інших суб’єктів, і як вони будуть реалізовувати свої програми. Краще б так.
Юлія Жмакіна
Пані Марино, а особисто Ви у своєму повсякденні стикалися з якимсь прикладом відверто брудної технології?
Марина Ставнійчук
Зустрічалася. На одній із нарад, яку проводили у ЦВК, до мене підійшов один із уповноважених осіб і подав таку відому листівку, яка досить тиражувалася щодо однієї із кандидатів-жінок.
Я скажу, що ця листівка просто неприємна. Я її відразу направила до органів внутрішніх справ. За наслідками розгляду цієї листівки і мого звернення надійшла інформація, що кримінальну справу порушено і шукають, хто зробив, де друкували і таке інше.
Будемо бачити, чи у цьому випадку також спрацює.
Юлія Жмакіна
Шановні гості, а на кого розраховуються ці брудні технології?
Олексій Толкачов
Я правду скажу, що я не знаю, на кого розраховані ці політтехнології. Всі ці політтехнології не допоможуть визначитися тим людям, які ще й досі не визначилися, вони тільки виховають у них відразу до виборів взагалі, до усіх політичних сил повну відразу абсолютно.
Мені здається, що політтехнологи намагаються боротися не за голоси виборців, а вони намагаються боротися із самим виборцем. Ось є виборець, він розумний, а з ним намагаються боротися і зробити з нього бидло.
Михайло Свистович
Олексій судить по Києву. Я ж живу не у Києві, я живу в Ірпені. Там виборець не настільки поінформований, він більше зайнятий побутом, він менш заможний, він мусить більше працювати, щоб заробити на себе. Там десь від чверті до третини населення – це люди з нестійкими вподобаннями. Я не кажу, що вони зовсім не визначилися. І ці технології в принципі на них діють.
Скажімо, реклама “Не зрадь Майдан!” дуже сильно подіяла на людей, освіта яких середня або неповна середня, на цей прошарок населення, які раніше були просто розчаровані у тому, що нова влада не виконала своїх обіцянок, і вони не збиралися йти на вибори. А тут вони задумалися над тим, а що ж буде, якщо ми не підемо, то тоді до влади прийде Янукович, а він буде набагато гіршим. Тобто, вона змусила їх задуматися.
