Олександр БаранівськийНа зборах відбулася відверта розмова між керівниками районних сільгоспуправлінь, сільськогосподарських підприємств, фірм-посередників на ринку сільгосппродукції, орендарями землі, фермерами, головою обласної адміністрації Юрієм Єхануровим і міністром АПП. Були заторкнуті болючі проблеми аграріїів, питання перед міністром ставилися гостро. Йшлося у першу чергу про низькі закупівельні ціни на сільгосппродукцію, штучне заниження цін фірмами-закупівельниками, відставання закупівельних цін від цін на сільгосптехніку, добрива, паливно-мастильні матеріали. Селяни вимагали ґарантування незмінних цін протягом принаймні одного сільськогосподарського циклу, скаржилися на кредитну політику банків, які, надаючи начебто пільгові кредити, вимагають додаткових виплат за кредити. З гіркотою говорилося про зниження рентабельності виробництва, що змушує людей кидати роботу на землі. Зазначалося, що на той же час у селах люди, маючи орендну плату за землю, присадибні ділянки, неоподатковані прибутки, масово реєструються як безробітні і отримують ще й допомогу від держави. Часом у селі, де мало не усі числяться безробітними, неможливо знайти того, хто бажає працювати листоношею. Говорилося і про відсутність належного фінансування соціальної сфери та будівництва на селі, про нищення господарських комплексів.
Зазначалося, що всупереч закону усі елеватори області передані у оренду ДАК “Хліб України”, яка штучно занижує якість і ціну зерна, яке здається на елеватор, що державна закупівля зерна ведеться на єдиному елеваторі, на який більшості селян далеко і невигідно везти збіжжя. Йшлося і про проблеми у птахівництві і тваринництві, де закупівельні ціни у кілька разів нижчі від роздрібних цін у торгівлі, про граничне зниження поголів’я худоби.
Селяни казали про необхідність докорінних змін у ставленні держави до сільгоспвиробника.
“На 15-му з’їзді фермерів я запам’ятав на все життя ті слова, які сказав президент нашої країни, що ми зробимо село колискою нації, товаровиробника – достойною фіґурою на селі. Але ми поки цього не бачили. Тільки правда у вічі, тільки ті питання, які можуть повернути село на лінію, якою ми мусимо рухатись, і коли будуть встановлені правила гри не на один рік, не на півроку, а на п’ять, на десять років, тільки тоді ми зможемо виправити ситуацію на селі”, – сказав заступник голови асоціації фермерів області Микола Шапошник.
Учасникам наради був показаний фільм про те, як Дніпропетровщина купувала цукор на цукрозаводах, де його відвантажують по краплині. Юрій Єхануров прямо звинуватив Держкомрезерв у свідомій дезінформації державних органів щодо ситуації на ринку цукру. Олександр Баранівський прокоментував ситуацію з цукром:
”Ще працювала Верховна Рада, а кораблі вже стояли на рейді з цукром-сирцем. Запаси цукру у нас на перше вересня... Власне, ви бачили як у нас склади тріщать від цукру? А нам же розповідали, що цукру нема, треба сирець ввезти. Штучно створили ситуацію. Коли у Верховній Раді не пройшло, депутати не підтримали, пішли іншими шляхами, по схемах. Це вже злочин. До сьогодні цукор з тростини, який ввезли, 124 тисячі тонн, ще у області жоден кілограм не прийшов. Але ціна вже давно посунулася донизу. Чому вона падає? Та тому, що ті, хто тримає цукор, знають, що з першого вересня вже буде цукор з нового врожаю. Ввезти тонну цукру звідти – заробіток на тонні 500 доларів. А ввезти хотіли 300 тисяч. Це 150 мільйонів доларів. Чи під вибори, чи куди там, не знаю, то вже їхня справа.”
Міністр зазначив, що велика афера з тростинним цукром може знищити цукрову промисловість України та що єдиним способом утримати на ринку ціну цукру, прийнятну для сільгоспвиробників, є реекспорт того цукру без його допущення на ринок.
У промові перед селянами Олександр Баранівський запевнив, що він розуміється на ситуації, що склалася, та що для наведення ладу у сільському господарстві потрібний час. Констатувавши, що у економічних відносинах на селі відбулися докорінні зміни та що сьогодні сільський виробник є бізнесменом, котрий не стане працювати на збитки, Олександр Баранівський сказав, що настає час великих сільськогосподарських комплексів, орендних господарств, об’єднань фермерів, які спроможні забезпечити прийнятну собівартість продукції в умовах ринку. Він зазначив, що попри усі негаразди темпи зростання виробництва на селі вищі, ніж у промисловості. Що необхідність нових рішень щодо села у уряді сприймається часом неадекватно та що низка необхідних програм щодо підтримки села не ухвалена.
Відповідаючи на запитання, поставлені учасниками наради, міністр зокрема рекомендував утриматись від продажу зерна і здати його під заставу державі бо російський демпінг на зерні закінчиться щойно на Волзі стане лід і зупиняться російські зерновози.
На закінчення промови Олександр Баранівський сказав:
“Наступний рік оголошений роком села. Це є наш шанс. Якщо ми з вами у вересні місяці на нашому зібранні зуміємо разом переконати всіх що село потребує тої допомоги, про яку ми сьогодні з вами говорили, а я переконаний, що так буде, у цьому є підтримка президента, то так воно і буде. Я думаю, так різко питання по селу ще не стояло як стоїть воно за останні 15 років.”