Київ, 15 липня 2004 – Українська влада шукає виправдання для зміни свого зовнішньополітичного курсу. Так оглядачі коментують заяву віце-прем’єр міністра України Миколи Азарова про те, що Європейський Союз мало зацікавлений у розвитку торгівлі з Україною. Абсолютно не погоджуються зі словами пана Азарова і в самому Європейському Союзі.
Слідом за Президентом України Леонідом Кучмою, який нещодавно заявив, що Україна не готова до членства в ЄС, віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров пояснив, що Європейський Союз мало зацікавлений у торгівлі з Україною через значний розрив у рівні економічного розвитку. За словами пана Азарова, низький рівень економічного співробітництва України з ЄС не дає можливості для появи лобістів вступу України в ЄС у цих країнах та пояснює низьку активність у цьому питанні урядів країн-членів ЄС.
З цим твердженням абсолютно не погоджуються у самому Європейському Союзі. Речниця комісара ЄС з питань торгівлі Аранча Ґонсалес в інтерв’ю радіо “Свобода” сказала, що бажання Європейського Союзу мати тісніші економічні стосунки з Україною та збільшити торгівлю були продемонстровані під час останнього саміту в Нідерландах.
«Нині ми працюємо над створенням Плану Дій, який має на меті скасування торговельних бар’єрів та збільшення торгівлі між цими двома регіонами. І я гадаю, це є найкращим доказом того, що Європейський Союз дуже серйозно ставиться до своїх слів про те, що ми хочемо мати дуже тісні торговельні та економічні стосунки з Україною», - сказала речниця комісара ЄС з питань торгівлі.
Від часу розширення Європейський Союз став головним торговельним партнером України, на який припадає близько третини українського торговельного обігу і частка ЄС в українському експорті постійно зростає. Експорт до країн ЄС вдвічі перевищує експорт до Росії та інших країн СНД.
У зв’язку з цим українські експерти говорять не про економічні, а про політичні причини заяв українських урядовців. На думку експерта Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислава Павленка, ця ( вже не перша) так звана «євроскептична заява» українського керівництва вкладається у нову тенденцію до згортання євроатлантичних прагнень і є нічим іншим, ніж спробою виправдати намагання створити Спільний Економічний Простір з Росією.
Інший відомий аналітик Валерій Чалий з Центру Разумкова також наголошує на тому, що сама влада не зацікавлена у євроінтеграції:
«На жаль, останнім часом на рівні керівництва країни Україна відходить від парадигми європейського розвитку, дивлячись дедалі більше на простий шлях – об’єднання з Росією, інтеграції на євразійському просторі, консервації екстенсивного шляху розвитку. Але це не відповідь для наступного покоління українців».
Слідом за Президентом України Леонідом Кучмою, який нещодавно заявив, що Україна не готова до членства в ЄС, віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров пояснив, що Європейський Союз мало зацікавлений у торгівлі з Україною через значний розрив у рівні економічного розвитку. За словами пана Азарова, низький рівень економічного співробітництва України з ЄС не дає можливості для появи лобістів вступу України в ЄС у цих країнах та пояснює низьку активність у цьому питанні урядів країн-членів ЄС.
З цим твердженням абсолютно не погоджуються у самому Європейському Союзі. Речниця комісара ЄС з питань торгівлі Аранча Ґонсалес в інтерв’ю радіо “Свобода” сказала, що бажання Європейського Союзу мати тісніші економічні стосунки з Україною та збільшити торгівлю були продемонстровані під час останнього саміту в Нідерландах.
«Нині ми працюємо над створенням Плану Дій, який має на меті скасування торговельних бар’єрів та збільшення торгівлі між цими двома регіонами. І я гадаю, це є найкращим доказом того, що Європейський Союз дуже серйозно ставиться до своїх слів про те, що ми хочемо мати дуже тісні торговельні та економічні стосунки з Україною», - сказала речниця комісара ЄС з питань торгівлі.
Від часу розширення Європейський Союз став головним торговельним партнером України, на який припадає близько третини українського торговельного обігу і частка ЄС в українському експорті постійно зростає. Експорт до країн ЄС вдвічі перевищує експорт до Росії та інших країн СНД.
У зв’язку з цим українські експерти говорять не про економічні, а про політичні причини заяв українських урядовців. На думку експерта Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислава Павленка, ця ( вже не перша) так звана «євроскептична заява» українського керівництва вкладається у нову тенденцію до згортання євроатлантичних прагнень і є нічим іншим, ніж спробою виправдати намагання створити Спільний Економічний Простір з Росією.
Інший відомий аналітик Валерій Чалий з Центру Разумкова також наголошує на тому, що сама влада не зацікавлена у євроінтеграції:
«На жаль, останнім часом на рівні керівництва країни Україна відходить від парадигми європейського розвитку, дивлячись дедалі більше на простий шлях – об’єднання з Росією, інтеграції на євразійському просторі, консервації екстенсивного шляху розвитку. Але це не відповідь для наступного покоління українців».
