Як Захід може виробляти більше зброї для України і чи можуть заморожені російські активи нарешті бути використані для фінансової підтримки України?
Боротьба за постачання зброї в Україну
Що потрібно знати: Одним із головних викликів для західних партнерів у 2024 році є постачання зброї в Україну, оскільки впродовж останніх місяців українські та натовські чиновники повідомляють, що запаси швидко вичерпуються.
За оцінками, влітку Україна випускала 7 000 артилерійських снарядів на день; зараз вона випускає 2 000. Росія, натомість, здатна випустити 10 000 на день. Занепокоєння посилюється тим фактом, що США, які на сьогодні є найбільшим постачальником зброї в Україну, вступили в рік виборів, а обіцяний додатковий пакет допомоги Україні у розмірі 60 мільярдів доларів застряг у Конгресі, оскільки деякі законодавці-республіканці, зокрема, його блокують.
Фактично Вашингтон поки що не зміг надати Україні додаткові боєприпаси цього року, оскільки закінчилися кошти на поповнення запасів. Це призвело до того, що 23 січня США вперше нічого не пообіцяли на засіданні Контактної групи з питань оборони України – форуму найбільших військових спонсорів України, який за останні два роки збирався 18 разів, щоб обговорити питання надання Києву озброєння.
Це означає, що інші країни-союзники повинні постачати зброю Україні переважно на двосторонній основі. Це вже відбувається. Але і Європейський союз, і НАТО зараз намагаються збільшити обсяги виробництва і військової допомоги Україні, наполягаючи на збільшенні спільних закупівель, намагаючись досягти ефекту масштабу.
Між посадовцями обох організацій існує відчуття оптимізму. Вони стверджують, що можливості на Заході є і загалом гроші теж. Залишаються два великих питання: Чи є також достатньо політичної волі? І чи можна збільшити виробництво достатньо швидко?
На тлі подій: Минулого тижня дипломатичний корпус ЄС, Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС), розіслав країнам-членам ЄС документ про те, що блок повинен зробити для військової підтримки України «стільки, скільки буде потрібно» – що залишається заявленою метою ЄС.
У документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться про небезпеку бездіяльності Європи на тлі небезпеки перетворення Російської економіки на воєнні рейки, яка лише цього року витрачає на оборону 6,5% ВВП: «Росія докладає значних зусиль для збільшення оборонного промислового виробництва і відновлення бойових підрозділів. Враховуючи залежність України від зовнішньої підтримки, вибір, зроблений державами-членами та партнерами ЄС у найближчий період, або дозволить Україні рішуче просунутися вперед, або серйозно підірве її здатність до опору. Невизначеність щодо передбачуваного та структурованого надання військової допомоги Україні матиме катастрофічні наслідки для України».
Наразі ЄС зробив значний внесок в озброєння України. За допомогою Європейського фонду миру (ЄФМ) – фінансового механізму, відокремленого від регулярного бюджету ЄС, до якого держави-члени сплачують внески, відповідно до свого валового національного доходу, – блок на сьогодні виділив 3,5 мільярд євро на постачання зброї в Україну.
Крім того, гроші з ЄСЗС також були використані для створення місії ЄС, EUMAM, яка на сьогодні підготувала 40 000 українських військових на території ЄС.
У документі зазначається, що «потреби ЗСУ у підготовці будуть лише зростати, враховуючи складну ситуацію на лінії фронту. У грудні 2023 року президент України Володимир Зеленський оголосив про термінову необхідність мобілізувати ще 500 000 призовників. Це суттєво вплине на вимоги до EUMAM щодо забезпечення базової підготовки новобранців, а також відповідного забезпечення спорядженням».
Детально
- Існує також питання термінового забезпечення України 155-міліметровими артилерійськими снарядами. До 2025 року американське виробництво цих снарядів має сягнути трохи більше 1 мільйона на рік. Рік тому ЄС заявив, що надасть Україні 1 мільйон снарядів до березня 2024 року і виділив на це ще 2 мільярди євро з Європейського фонду оборони.
- До кінця року залишилося два місяці, а ЄС доставив близько половини снарядів, хоча чиновники ЄС, з якими я розмовляв, все ще вважають, що досягти заявленої мети якось можливо. Одна з головних проблем полягає в тому, що більшість європейських виробників боєприпасів, на відміну від багатьох американських колег, є приватними. Вони звикли виробляти менше, проте більш досконалі снаряди. Для того, щоб переорієнтуватися, їм потрібні гарантії з боку ЄС у вигляді багаторічних контрактів і стабільних грошових потоків.
- Оскільки кошти ЄСЗС закінчуються, ЄСЗС пропонує поповнити фонд на 5 мільярдів євро цього року, а «подальше щорічне збільшення можна було б передбачити до 2027 року». Лідери ЄС обговорять це питання на саміті в Брюсселі 1 лютого.
- Не чекайте жодного рішення на цьому етапі. Але чи можемо ми його взагалі очікувати? Потрібна одностайність щодо запропонованого грошового вливання. Чи дадуть зелене світло Угорщина і Словаччина – дві країни, які публічно відкидають надання Києву більшої кількості зброї? Угорщина, наприклад, з літа наклала вето на актуальний, восьмий транш грошей ЄСЗС для України – на суму 500 мільйонів євро – і не демонструє жодних ознак того, що його зніматиме.
- А ще є Німеччина. Як найбільший вкладник ЄФМ Берлін ставить також під сумнів ефективність цього фонду через те, що він використовується для відшкодування країнам ЄС за відправку озброєнь із наявних запасів замість розміщення нових замовлень, що змусило б промисловість виробляти більше зброї.
- Із НАТО все йде більш-менш гладко. Хоча окремі члени альянсу надсилають зброю Україні на двосторонній основі, військовий альянс активізує спільні закупівлі.
- Агенція НАТО з підтримки та постачання (АНПП) з липня уклала контракти на суму понад 10 мільярдів доларів, що є найбільшою сумою витрат за всю історію альянсу, в тому числі 200 тисяч боєприпасів калібру 155 міліметрів і 1000 ракет-перехоплювачів «Патріот» для членів альянсу, які згодом можуть бути доставлені в Україну. Проблема, однак, полягає у часі. Снаряди будуть готові через 24-36 місяців, а «Патріоти» займуть ще більше часу.
Чи потраплять кошти від заморожених російських активів нарешті в Україну?
Що потрібно знати: Пізніше цього тижня ЄС має намір зробити перший законодавчий крок на шляху до використання доходів від заморожених російських активів на користь України. Але не варто очікувати, що кошти одразу ж потечуть до київського бюджету – і не сподівайтеся на величезні суми. Це все ще чутливе питання для ЄС, оскільки воно зачіпає фундаментальні правові питання, такі, як права приватної власності та статус спільної валюти – євро. Тому варто очікувати, що Брюссель буде дуже обережним щодо подальшого прогресу.
Наразі це стосується лише заморожених активів російського Центрального банку та російського Фонду національного добробуту. Активи цих двох організацій в ЄС були заморожені – або «знерухомлені», як їх називає Брюссель, – одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
За оцінками, було заморожено близько 200 мільярдів євро, більша частина з яких – у Бельгії.
І тут з’являється другий аспект того, що намагається зробити ЄС: Лише доходи від цих активів можуть зрештою підтримати Київ; іншими словами, відсотки, отримані від грошей, розміщених на цих банківських рахунках. Передбачається, що це приблизно 3-5 мільярдів євро на рік, які можна було б використати на економічну реконструкцію України.
На тлі подій: Причиною такого обережного підходу є те, що багато з найбільших членів єврозони (Франція, Німеччина, Італія), а також Європейський центральний банк (ЄЦБ) занепокоєні тим, які наслідки цей крок може мати для євро – зокрема, для його статусу другої резервної валюти у світі. Якщо заощадження суверенної країни в єврозоні можуть бути конфісковані, чи не відштовхне це інші країни від розміщення своїх грошей в ЄС? І чи не підірве це міжнародну довіру до євро?
Для того, щоб розвіяти такі побоювання, у законопроєкті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, пропонується низка кроків.
Перш за все, цей крок буде зроблено в координації з партнерами з «Групи семи» (G7). Потім буде прописана правова основа – щоб у разі, якщо Росія подасть на ЄС до суду, блок зможе відповісти сильними юридичними аргументами. По-перше, у правовому акті прописано, що доходи не можуть вважатися суверенними активами і не підлягають поверненню Росії в разі зняття санкцій: «Неочікувані та надзвичайні доходи, на які поширюється це рішення, не підлягають поверненню Центральному банку Росії, згідно з чинними нормами після припинення заборони на проведення транзакцій, і таким чином вони не є суверенними активами».
Документ також перераховує довгий список причин, чому кошти повинні надходити в Україну, виходячи з міркувань, враховуючи «законну мету досягнення цілей Спільної зовнішньої та безпекової політики, зокрема консолідації та підтримки демократії, верховенства права, прав людини та принципів міжнародного права, включаючи міжнародне гуманітарне право, збереження миру, запобігання конфліктам і зміцнення міжнародної безпеки та захисту цивільного населення, а також надання допомоги населенню, яке стикається з техногенними катастрофами».
Детальніше
- Те, що посли ЄС, ймовірно, схвалять на зустрічі 31 січня, є першим кроком у двоетапному процесі ухвалення рішень. Цей перший крок полягає в тому, що доходи будуть ідентифіковані та відокремлені від решти заморожених активів, що, за оцінками різних чиновників ЄС, знайомих з процесом, може відбутися відносно швидко.
- Другий крок, однак, не буде вирішений цього тижня. Йдеться про те, чи відправляти ці гроші в Україну взагалі. Запропонований юридичний текст знову демонструє обережний підхід Брюсселя, зазначаючи: «на другому етапі Рада повинна мати можливість вирішити, як ці чисті прибутки мають бути спрямовані на підтримку України та її відновлення, відповідно до застосовних контрактних зобов’язань, а також згідно з правом ЄС і міжнародним правом, у координації з партнерами».
- У тексті також зазначається, що Європейська комісія та представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки повинні вказати, коли це зможе статися. Вказуючи на важливість Європейського центрального банку (ЄЦБ) у цьому рішенні, також додається, що «при підготовці такої пропозиції представник зовнішньої політики ЄС і Комісія повинні проконсультуватися з відповідними зацікавленими сторонами, і зокрема з Європейським центральним банком».
- Ключова дискусія серед країн-членів ЄС зараз зосереджується на тому, скільки часу має пройти між першим і другим етапом. Деякі члени, зокрема, три країни Балтії та Польща, хочуть майже негайного кроку, щоб гарантувати, що кошти надійдуть до Києва. Інші хочуть почекати, особливо якщо США і Великобританія зроблять ті самі кроки щодо заморожених рахунків у доларах і фунтах стерлінгів, оскільки «всі на Заході повинні триматися разом».
- Інший аргумент полягає в тому, що таку невелику суму грошей не потрібно надсилати Україні негайно, оскільки очікується, що ЄС незабаром домовиться про фінансування України в розмірі 50 мільярдів євро на наступні чотири роки. Якщо це може бути підписано лідерами ЄС на саміті в Брюсселі 1 лютого, то немає реальної необхідності надсилати кошти в Україну прямо зараз.
Чого можна очікувати?
31 січня Міжнародний суд ООН оголосить рішення у справі за позовом України проти Росії про порушення Міжнародної конвенції щодо боротьби з фінансуванням тероризму та подолання усіх форм расової дискримінації. Позов був поданий ще у 2017 році – тобто до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році – і стосується дій Росії в анексованому Криму та частинах Донецької та Луганської областей, які перебувають під російською окупацією з 2014 року.
День по тому лідери ЄС на додатковому саміті в Брюсселі спробують узгодити пакет підтримки України на наступні чотири роки у розмірі 50 мільярдів євро. Вони сподівалися схвалити його ще в грудні, але Угорщина наклала на нього вето. Цього разу лідери сподіваються заспокоїти Будапешт, дозволивши передати частину грошей Києву зараз, але надавши Угорщині право вето на майбутні транші.
Форум