Днями коаліція «Україна. П’ята ранку», яку заснували українські правозахисні організації, щоб документувати воєнні злочини в Україні, організувала публічне обговорення у Празі.
Зазначають: основна мета – розповісти іноземній аудиторії про те, які воєнні злочини чинять російські військові в Україні, зокрема і про ті, які складно класифікувати як воєнні через їх специфіку, як-от загибель дельфінів.
Доки Росія заперечує вчинення воєнних злочинів, правозахисники наводять приклади.
«Депортація цивільного населення»
Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:
– Депортація мирного населення є наймасовішим міжнародним злочином, який вчиняють росіяни на території України.
Депортація мирного населення є наймасовішим міжнародним злочином, який вчиняють росіяни на території України
Перші повідомлення про депортацію почали надходити ще на початку війни в Україні, а перший офіційний звіт українського міністра з питань реінтеграції окупованих територій був 26 березня – тоді міністр повідомив про 40 тисяч депортованих українців.
Зараз ми говоримо про мільйони українців, які перебувають на території РФ, не можуть повернутися додому або виїхати з Росії до третіх країн.
Точної кількості немає, оскільки Україна не контролює кордон, через який відбувається депортація. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 2,8 мільйона українців зареєстровані на території Росії.
За даними РФ, 5,3 мільйона українців перебувають на її території, понад 700 тисяч серед яких – це діти. У той же час Росія заявляла про 40 тисяч людей, які проживають у спеціально наданих місцях. Між числами – величезна різниця. Тому не можемо покладатися на цифри з РФ.
Основна проблема полягає в тому, що ми не маємо механізму, як повертати українських громадян з РФ, особливо дітей.
«Освіта дітей на окупованих територіях»
Марія Суляліна, керівниця проєктів Центру громадянської просвіти «Альменда»:
– З перших років війни діти стали ціллю РФ. Після повномасштабного вторгнення це набуло масового характеру.
Одна з цілей Росії – знищити українців як націю. І Росія доклала багато зусиль, щоб перевиховати дітей, стерти українську ідентичність та створити умови, в яких українська ідентичність не могла би сформуватися.
Зробити з українських дітей російських громадян і мілітаризувати їх, щоб мати можливість вербувати їх до збройних сил РФ. А що означає бути громадянином в Росії? Загинути за РФ.
Діти не мають можливості не ходити до школи і не слухати ці розповіді. До того ж, росіяни запровадили спеціальні уроки, на яких формують позитивне ставлення до війни, запрошують російських солдатів, відкривають меморіали в школах загиблим російським солдатам, проводять військові ігри.
Після 24 лютого пропаганда в тимчасово окупованому Криму посилилась. Якщо до початку повномасштабного вторгнення це були тестові дії, повільні. На нещодавно окупованих територіях все те саме відбувається у пришвидшеному режимі.
Одразу ж Росія запровадила уроки, на яких розповідає про «спецоперацію» (так РФ називає війну проти України – ред.) та нав’язує, що «Росія рятує українців». Ці уроки є обов’язковими і щотижневими. Якщо дитина їх не відвідує, служби приходять до батьків додому перевіряти, чи дитина навчається онлайн в українській школі. Тобто можливості забрати дитину з цієї системи стає все менше.
Також нещодавно були ухвалені нові концепції, які передбачають залучення до виховання військовослужбовців РФ як вчителів для початкової військової підготовки.
У Криму ще восени відбувалися спеціальні програми; одна з них називається «Діалоги на рівних» – колишні військовослужбовці розповідали про участь у війні і виправдовували дії РФ. Дітям кажуть, що це велика гордість бути військовослужбовцем РФ. І на меморіальних дошках, які відкривають в Криму, є доволі молоді люди, тобто це люди, які були під окупацією.
Тому важливо вже зараз думати про те, як реінтегровувати цих людей і як з ними працювати, як працювати з українським суспільством. Бо після деокупації є великий ризик внутрішніх конфліктів – те, чого хоче РФ.
«Знищення культури та екології»
Внаслідок бойових дій частково або повністю зруйновані 553 об’єкти культури. Значна кількість воєнних злочинів спрямована проти музеїв: щонайменше у 12 музеях задокументовано розграбування
Наталія Хендель, наукова співробітниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини та експертка у робочій групі Програми Ради Європи з освіти прав людини для юристів (HELP):
– Агресія РФ негативно вплинула і на українську культурну спадщину. Внаслідок бойових дій частково або повністю зруйновані 553 об’єкти культури, у тому числі споруди, церкви, пам’ятники, будинки культури, музеї, меморіали та бібліотеки.
Значна кількість воєнних злочинів спрямована проти музеїв: щонайменше у 12 музеях задокументовано розграбування. Цілеспрямовані напади на культурні цінності без військової необхідності кваліфікуються як воєнних злочин.
Ще одна жертва російських військових дій в Україні – екологія
Ще одна жертва російських військових дій в Україні – екологія. Міжнародне гуманітарне право забороняє використання методів і засобів ведення війни, які здатні завдати довготривалої та серйозної шкоди навколишньому середовищу.
У зоні бойових дій розташовані хімічні та металургійні заводи, нафтові родовища, сховища небезпечних відходів і атомні електростанції.
Ще одним екологічним порушенням є, наприклад, загибель дельфінів у Чорному морі. Плюс забруднення ґрунтів, затоплення шахт, знищення посівів пшениці, навмисне знищення очисних споруд, лісові пожежі, що призводять до зриву транснаціональних перельотів для птахів.
«Переслідування та ув’язнення кримських татар»
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи:
– Окупація Криму – це два мільйони українців, які стали заручниками в контексті прав людини. Російська влада переслідує як тих, хто не підтримує окупацію Криму, так і тих, хто виступає за збереження української та кримськотатарської мови, культури, ідентичності.
Окупація Криму – це два мільйони українців, які стали заручниками в контексті прав людини
Тортури, ненадання належної медичної допомоги, позбавленим волі з політичних мотивів стали звичайною практикою.
З початку повномасштабного вторгнення окупований Крим використовується для утримання громадян України, викрадених з нещодавно окупованих територій. Новий ізолятор відкрили влітку минулого року.
З початку окупації Криму відбувається широкомасштабна мілітаризація півострова, а також розвиток Криму як військової бази для подальшої агресії проти України. Наприклад, за останній рік повномасштабного вторгнення з території окупованого Криму та Чорного моря було запущено понад 800 різних ракет.
Сьогодні Крим є однією з ключових російських військових баз проти України, а тому окупація Криму в 2014 році стала підготовкою до повномасштабного вторгнення.
Що робить Україна?
Коаліція «Україна. П’ята ранку» почала працювати 25 лютого, щоб документувати воєнні злочини, захищати постраждалих, а також працювати над механізмом притягнення до відповідальності винних.
«Зараз багато дискусій, як має виглядати механізм у справах про воєнні злочини. Є ідеї щодо створення окремого суду або може бути спеціалізація в існуючих судах України, чи створений гібридний механізм. Є багато ідей щодо того, як слід розглядати справи про воєнні злочини, і наша коаліція хотіла б стати платформою для такого роду експертних дискусій, щоб знайти найкращий спосіб розгляду цих справ», – розповідає виконавча директорка фундації DEJURE Марина Хромих.
Марія Суляніна також додає, що важливо використовувати універсальну юрисдикцію, тому що багато воєнних злочинців тікають до європейських країн.
«Важливо проводити розслідування та ідентифікувати їх, оскільки це один із способів, як українські громадяни можуть побачити справедливість», – додає Суляніна.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Офіс генпрокурора України, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі та правозахисні організації ведуть облік та розслідування воєнних злочинів у ході війни Росії в Україні. Серед них – тортури та вбивства мирних жителів, сексуальне насильство, пограбування, жорстоке поводження з військовополоненими та викрадення людей, руйнування цивільної інфраструктури. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
