Доступність посилання

ТОП новини

Оборонятися у Криму марно? Уроки Другої світової війни


Колаж. Адольф Гітлер разом з воєначальниками Вермахту. На тлі німецькі солдати, збитий літак Люфтваффе і морська піхота армії СРСР
Колаж. Адольф Гітлер разом з воєначальниками Вермахту. На тлі німецькі солдати, збитий літак Люфтваффе і морська піхота армії СРСР

У роки Другої світової війни Крим, як і раніше, захоплювали з півночі. Вермахт провів дві наступальні операції, щоб остаточно відбити півострів у Червоної армії: «Полювання на дрохв» і «Лов осетра». Чому мілітарні історики вважають, що війська, які наступають, завжди мають перевагу у Криму? Про це – у третій частині публікації, як захоплювали півострів за останні 100 років.

У роки Другої світової війни Крим захоплювали німецькі і радянські війська. Восени 1941-го Вермахт закріплюється у Причорномор'ї та Надазов'ї.

«Вересень 1941 року завершився котлом у районі Мелітополя. Наприкінці жовтня німці починають штурм радянських позицій, так звані Ішунські позиції на Перекопському перешийку і через декілька днів вдається ці позиції прорвати», – пояснює мілітарний історик Василь Павлов.

У полон потрапили понад 140 тисяч радянських солдатів
Василь Павлов

За два тижні листопада 1941 року німці беруть під контроль майже весь Крим. Радянська армія утримує лише Севастопольську фортецю. У Керчі солдати масово здаються в полон.

«І завершилося все першою керченською катастрофою, коли в листопаді 1941 року в районі Керчі в німецький полон потрапило декілька десятків тисяч радянських солдатів», – каже Василь Павлов.

Крим. Севастополь. 1941 рік. Радянські військові оглядають літак Люфтваффе
Крим. Севастополь. 1941 рік. Радянські військові оглядають літак Люфтваффе

У грудні 41-го Червона армія йде у контрнаступ, проводить Керченсько-Феодосійську десантну операцію, відбиває у німців Керченський півострів. Але менше ніж через пів року Вермахт знову завдає удару по противнику.

Хто б не оборонявся в Криму, чинити опір військам, які наступають, там практично неможливо
Василь Павлов

«У травні 1942 року німецькі війська проведуть наступальну операцію «Полювання на дрохв» – це ліквідація радянських військ, які будуть зосереджені на Керченському півострові. Ця операція буде проведена протягом двох тижнів травня 42-го року і завершиться фактично повною катастрофою Кримського фронту, коли в полон потрапили понад 140 тисяч радянських солдатів», – розповідає Василь Павлов.

Влітку 42-го впаде і Севастополь. Німецькі війська проводять наступальну операцію «Лов осетра» і тепер повністю витісняють супротивника з Криму. Червона армія повертає півострів під свій контроль лише за два роки. І це калька наступальних операцій Вермахту, вважають історики. Радянські війська також заходять у Крим із півночі. Війська 4-го Українського фронту проривають потужно укріплену оборону противника на Перекопському перешийку, входять в місто Армянськ і захоплюють Ішунські позиції німців.

Крим. Cевастополь. 1944 рік. Радянський танк Т-34 на вулицях міста
Крим. Cевастополь. 1944 рік. Радянський танк Т-34 на вулицях міста

«В 44-му році радянські війська мали колосальну перевагу над німецькими військами під час оборони німцями Криму. Німецькі війська в Криму фактично не мали танків. Німецьким військам у Криму після втрати сухопутного коридору в Крим постачали все необхідне виключно морем. Радянській авіації вдалося встановити контроль над німецькими морськими комунікаціями», – пояснює Василь Павлов.

За останні 100 років Крим брали, прориваючи оборонні редути на Перекопі та Чонгарі. Далі оборона супротивника сипалася, – нагадують історики.

Крим. Севастополь. 9 травня 1944 рік. Бій на Приморському бульварі
Крим. Севастополь. 9 травня 1944 рік. Бій на Приморському бульварі

«Хто б не оборонявся в Криму, чинити опір військам, які наступають, там практично неможливо через особливості рельєфу. Фактично будь-які укріплення після Перекопу після Чонгару дуже легко обходити, враховуючи кримський ґрунт, який є кам’янистий і який є дуже твердий і техніка абсолютно спокійно може не використовувати доріг, а використовувати будь-які території навколо них», – переконує історик Василь Павлов.

Крим недарма називають непотоплюваним авіаносцем, підсумовує він. Але захистити цю військову базу, на його думку, дуже складно завжди.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Євчин

    Починав роботу спортивним кореспондентом у 2006 році. Після 2014-го став журналістом-міжнародником. Від 2018-го працюю у редакції телевізійного проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», зараз – ведучий телепроєкту. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG