Доступність посилання

ТОП новини

«Понад 80 авіабомб на день» на півдні: як і коли Україна зможе протидіяти масованим обстрілам армії РФ?


Статистика обстрілів останніми днями жахає, зазначають в Херсонській ОВА
Статистика обстрілів останніми днями жахає, зазначають в Херсонській ОВА

Правобережна Херсонщина щодня зазнає масованих обстрілів з боку російської армії. Щодня – це сотні снарядів з мінометів та артилерії, «Градів», БПЛА та танків, кажуть українські військові. За добу з 5 на 6 листопада російські військові випустили рекордну кількість керованих авіаційних бомб – 87 штук, зазначили в ДСНС України.

Статистика обстрілів останніми днями жахає і переконує місцевих жителів евакуюватися з Херсонщини, каже начальник ОВА Олександр Прокудін.

Про те, яка ситуація складається на прифронтових територіях через інтенсивність російських обстрілів? Чому не припиняються масовані атаки Одещини? Яку зброю російські військові застосовують для обстрілів півдня і чи можна їй протидіяти, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

«Це терор в повному сенсі»

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів, що кількість обстрілів правобережної частини регіону дедалі збільшується. У самому Херсоні сигнали повітряної тривоги лунають кілька разів на добу.

Олександр Самойленко
Олександр Самойленко

«Це і ракетні системи використовуються останнім часом, і балістичні ракети. У нас було декілька прильотів останніми днями. Позаминула доба ц– е було більш ніж 80 прильотів керованих авіаційних бомб. А кожна з них несе заряд від 500 до 1,5 тисячі кілограмів (вибухівки). Тому казати про те, що ворог залишив нас у спокої не доводиться. Вони (військові РФ – ред.) обстрілюють житлові квартали, підприємства, які ще залишилися і працюють. У нас є влучання і в підприємство критичної інфраструктури. Ворог сподівається, що зможе зупинити підрозділи ЗСУ, які сьогодні працюють над тим, щоб звільнити лівобережну частину Херсонської області», – зазначив Самойленко.

Обстрілюючи правобережну Херсонщину, російська армія не досягає жодної військової цілі, переконаний політик.

«Впевнений в тому, що тут немає ніякої військової цілі, це тероризм, це терор в повному сенсі цього слова», – наголосив він.

Наслідки обстрілу Херсону
Наслідки обстрілу Херсону

З населених пунктів, які розташовані вздовж Дніпра, вже евакуювали майже всі сім’ї з дітьми. Мінімізувати їхню присутність також планують і в Херсоні, зазначив Самойленко. Всіх жителів регіону він закликав бути пильними і намагатися убезпечитися від обстрілів.

Через річку долітають і стрілецькі набої
Олександр Самойленко

«Крім артилерійських, ракетних обстрілів, вони ще використовують стрілецьку зброю. Дійсно, ворог перебуває не так далеко, через річку долітають і стрілецькі набої. Ми повинні розуміти, що врятуватися можна, тільки виконуючи всі ті необхідні правила для того, щоб вижити в цих умовах», – додав він.

Мета атак на Одещину

  • Російська армія також регулярно обстрілює Одеську область, наголошують представники української влади. В Одесі, за даними міськради, після ракетної атаки Росії вночі 5 листопада пошкодили понад 30 багатоквартирних будинків. Місто атакували, ймовірно, ракетами «Онікс» та «Іскандер-М». Російські військові, як повідомила місцева влада, влучили у середмістя та по законсервованій промисловій будівлі, вибуховою хвилею понівечили кілька багатоповерхових житлових будинків, музей в історичній частині міста, що віднесена до спадщини ЮНЕСКО.
  • Тієї ж ночі українська влада повідомила про чергову російську атаку ударними дронами типу Shahed припортової інфраструктури Одеси. Сили протиповітряної оборони знищили 15 безпілотників. Втім, додали, що через влучання були пошкоджені складські приміщення, розвантажувальна спецтехніка, а також автівки зі збіжжям.
  • Напередодні, 5 листопада, російські військові атакували ракетами об'єкти, пов'язані з цивільним судноплавством, зазначили представники української влади. 3 листопада поінформували, що були влучання по технічній території інфраструктурного об'єкта Одещини.


Речник української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук розповів «Новинам Приазов’я», що російська армія атакує регіон переважно з окупованого Криму.

Сергій Братчук
Сергій Братчук

«Атакують дронами-«камікадзе», наприклад, з мису Чауда. Якщо говоримо про балістику, то це Джанкойський, Красногвардійський, Красноперекопський райони, тобто північний Крим тимчасово окупований. Якщо говорити про причини, які можуть бути у ворога для того, щоб Одещину обстрілювати, по-перше, це суто військово-економічні причини. Ми говоримо про намагання ворога тиснути максимально на інфраструктуру портів «Великої Одеси», дунайського кластера, і це те завдання, яке зараз перед ворогом стоїть», – пояснив він.

Шляхом обстрілів Росія також намагається тиснути на місцеве населення, щоб воно висловлювало невдоволення владою, вважає спікер. За його словами, керівництво РФ не відмовилося від планів захоплення українського Причорномор'я та Придунав’я.

Намагання тиснути на населення, викликати відповідні емоції – від страху до невдоволення
Сергій Братчук

«Для них це вигідно, з військово-політичної, геополітичної та економічної точки зору. Це те, чого не буде, звичайно. Тому залишається ракетна загроза. Мета – зруйнувати нашу інфраструктуру. Є моральний фактор, звичайно, він присутній. Це намагання тиснути на населення, викликати відповідні емоції – від страху до невдоволення. Але і тут Росія вкотре прорахувалася», – сказав Братчук.

«Бити по Криму»

Для того, щоб мінімізувати обстріли Одещини, потрібно уражати військові об’єкти в Криму і вдосконалювати протиповітряну оборону регіону, зазначив речник. Україна працює у цьому напрямку.

Наслідки російського обстрілу Одеси, 6 листопада 2023 року
Наслідки російського обстрілу Одеси, 6 листопада 2023 року
Одеса – це морські ворота нашої держави, є відповідна система оборони, є відповідна система ППО
Сергій Братчук

«З Одеси якраз ворогу видно те, що він, можливо, не хотів би бачити, а саме: вказано чітко курс російського корабля. І це видно з будь-якої точки Одеси. Це по-перше. По-друге, Одеса – це морські ворота нашої держави, є відповідна система оборони, є відповідна система ППО, звичайно, вона самоудосконалюється від початку війни і вона стала набагато кращою, ніж це було ще 24 лютого минулого року.

Чи треба підсилення? Так, абсолютно вірно і про це говориться і на ставці верховного головнокомандувача – президента України, про це говорять наші партнери. Навіть зустріч G7 найближчим часом буде обговорювати саме підсилення системи ППО для України», – зазначив Братчук.

За його словами, ще одним важливим елементом в структурі оборони є пакети допомоги від союзників і найближчим часом підсилення української обороноздатності на собі відчує агресор.

Безпекова ситуація в Одесі залишається контрольованою, питання евакуації з міста наразі неактуальне, додав Братчук.

«Удари «Іскандерами»

  • Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада російські війська вдарили ракетою «Іскандер-М» по прифронтовому селищу Зарічне Запорізької області. Внаслідок цього обстрілузагинули 19 військових 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Атака сталася під час урочистостей до Дня ракетних військ та артилерії.
  • Міністр оборони України Рустем Умєров запевнив, що «будуть з’ясовані всі обставини того, що сталося». Він доручив «провести повну перевірку за фактом цієї трагедії». Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні повідомив, що за фактом події було зареєстровано кримінальне провадження.

Військовий оглядач Богдан Мірошников розповів «Новинам Приазов'я», що російська армія має різні види озброєння, яке може застосовувати для обстрілів прифронтової зони.

Зруйнований російським ракетним ударом будинок рідних Олександра Панченка, Зарічне, Запорізька область, 3 листопада 2023 року, коли російські війська поцілили ракетою у бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади
Зруйнований російським ракетним ударом будинок рідних Олександра Панченка, Зарічне, Запорізька область, 3 листопада 2023 року, коли російські війська поцілили ракетою у бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади
У ворога дуже багато можливостей, на жаль, зробити нам дуже боляче
Богдан Мірошников

«Самі військові, звичайно, дуже проти подібних речей – влаштування масових заходів неподалік від інії фронту. Тому що 18 км – це означає те, що туди може прилетіти доволі широкий спектр озброєння від ствольної артилерії на зразок «Тюльпана», «Піона» чи «Гіацинта-С», так і реактивної арти на зразок «Урагану», «Смерчу» та їх модифікації. Також може бути приліт оперативно-тактичної ракети на зразок «Іскандера» або «Точки-У».

У ворога дуже багато можливостей, на жаль, зробити нам дуже боляче, якщо ми такі заходи влаштовуємо. Тому потрібно зробити висновки та директивно заборонити, як подібні заходи біля лінії фронту, так і розташування військових у казармах, навіть якщо це не біля лінії фронту. А також треба розібратися, хто злив інформацію про дату та час проведення цього заходу», – зазначив він.

«Більше ППО для балістики»

Ракети «Іскандер» мають високу швидкість польоту за балістичною траєкторією. Оглядач пояснив, що це означає.

Запуск крилатої ракети з установки комплексу «Іскандер» під час навчань, Росія, 2017 рік
Запуск крилатої ракети з установки комплексу «Іскандер» під час навчань, Росія, 2017 рік
Дуже часто  трапляється так, що спочатку прилітає, а потім оголошується тривога
Богдан Мірошников

«Покидають межі атмосфери та по суті летять за межами нижніх шарів атмосфери. Тому засікти дуже важко їхній політ. Також вкрай важко засікти сам факт запусків. «Іскандер-М» – це балістична версія, має дальність польоту 500 км. Це означає те, що якщо від точки запуску до точки прильоту менше ніж 100 км, то часу, щоб сховатися, є 1,5-2 хвилини – це максимум. І це якщо ми все-таки зможемо засікти факт запуску. А зазвичай так не відбувається в силу різних причин. І тому дуже часто трапляється так, що спочатку прилітає, а потім оголошується тривога. Якщо від точки запуску до точки прильоту відстань більше. Наприклад, як вони запускали по Києву у травні, червні, то часу є максимум 4-5 хвилин», – сказав Мірошніков.

Наслідки російського удару по селу Гроза, Харківська область, 6 жовтня 2023 року
Наслідки російського удару по селу Гроза, Харківська область, 6 жовтня 2023 року

За його словами, Росія не виробляє ракети «Іскандер» у великій кількості. Втім, систем ППО, які дозволяють їх перехопити, в Україні також небагато. Так, «Іскандер-К» – це крилата ракета, яка вже має сталу і зрозумілу всім швидкість польоту – до тисячі кілометрів на годину, вона летить набагато повільніше, є час її засікти й приготуватися до збивання.

«Іскандер-К» можна збивати, але ми його також, на жаль, часто пропускаємо через те, що важко засікти запуск
Богдан Мірошников

«А от саме «Іскандери-М» нам більше біди приносять, тому що банально нічим збивати у більшості регіонів. «Іскандер-К» можна збивати, але ми його також, на жаль, часто пропускаємо через те, що важко засікти запуск. Треба розуміти, що «Іскандер-К», «Калібр» та «Кинджал» – це брати-близнюки насправді. Просто вони мають різне базування. Тому нам потрібно більше засобів, які можуть збивати балістичне озброєння, щоб можна було розосередити по більшій частині країни, щоб покрити якомога більшу територію», – каже оглядач.

«Змістити лінію фронту»

Військовий аналітик Олексій Гетьман розповів, що Росія дедалі частіше обстрілює прифронтові регіони керованими авіабомбами. Зокрема, Херсонщину. Також цей регіон атакують артилерією.

Олексій Гетьман
Олексій Гетьман
Щоб це не були артилерійські постріли, треба відсунути їх артилерію щонайменше від міста на 25 км
Олексій Гетьман

«Як забезпечити неможливість росіян (військових РФ) атакувати наші об’єкти? Тут відповідь доволі очевидна. Для того, щоб це не були артилерійські постріли, треба відсунути їх артилерію щонайменше від міста на 25 км, це дальність великокаліберних гармат росіян 152 калібру. Реактивна система залпового вогню може долетіти, але це трішечки інші обстріли вже, ніж ствольна артилерія. Ну і, звісно, треба мати винищувачі, перехоплювачі – F-16, про які ми багато вже розмовляли для того, щоб не давати літакам підлітати на відстань щонайменше 50-70 км і скидати ці КАБи, які вони використовують.

Тобто треба вести контрбатарейну боротьбу, з одного боку, а з другого – все ж таки дочекатися, коли в нас будуть літаки, щоб не дати можливість їхнім літакам робити авіаційні удари», – пояснив військовий аналітик.

Немає такої системи ППО, яка б дозволяла збивати всі цілі, пояснює експерт. Треба також враховувати територіальні масштаби України.

«Отримати F-16»

У країнах НАТО основне навантаження ППО лягає на літаки, зазначив військовий. Ситуація у прифронтових регіонах може дещо покращитися, коли надійдуть винищувачі F-16.

Винищувач F-16
Винищувач F-16

«Ми розуміємо, що на США ніхто повітряні атаки не здійснює, але прораховано в різних європейських країнах НАТО, що 70-75% роботи ППО мають виконувати саме літаки, вони – теж частина ППО. 25-30% лягає на зенітно-ракетні, кулеметні, на наземні комплекси. В нас літаки майже не використовуються, дуже обмежено, а основне навантаження лягає на ЗРК. Це не є добре.

Але, не треба думати, що коли отримаємо F-16, то ми одразу всіх переможемо. Ні. Просто це дасть можливість перехоплювати літаки ворога, які несуть оці КАБи і всі крилаті ракети, теж можуть знищувати літаки F-16», – зазначив він.

За словами експерта, на ЗРК буде лягати відповідальність переважно за балістичні ракети, а також допомагати винищувачам нищити крилаті ракети та безпілотні літальні апарати. Саме так побудована система ППО у світі.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG