Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав реформувати Раду безпеки ООН, щоб усунути зловживання правом вето її постійними членами.
«Рада безпеки повинна бути здатною давати дієву відповідь на криваві конфлікти незалежно від можливої присутності сторони конфлікту за цим столом як постійного члена Ради безпеки», – сказав Клімкін, виступаючи на відкритих дебатах у Раді безпеки ООН на міністерському рівні на тему «Дотримання міжнародного миру й безпеки: конфлікти в Європі».
За його словами, надалі неприйнятно, щоб пункт Статуту ООН про те, що «сторона суперечки повинна утримуватися від голосування», «й далі кричуще зневажався». Вкрай необхідно запровадити чіткі процедури для належного виконання цієї статті, наголосив Клімкін.
У виступі він звернув увагу на низку конфліктів у Європі, спричинених діями, за його словами, «однієї держави», яка створює на континенті багато «гарячих точок», застосовуючи стратегію: підбурити до конфлікту, взяти в ньому участь, підтримати його, а потім підірвати мирні зусилля замість посередництва в них.
«Якщо агресія цієї держави не буде стримана, кожен «заморожений конфлікт» перетвориться на гарячий, а держава-агресор буде створювати нові загрози і виклики у стабільних місцях», – мовиться у виступі Клімкіна.
Він наголосив, що для ООН проблема в тому, що «архітектор цієї стратегії сидить за цим столом як постійний член Ради безпеки ООН». «Маючи серйозну відповідальність зберігати мир і безпеку, ця держава – Росія – натомість вдалася до порушення документів, що були розроблені як наріжні камені миру – Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт і Паризьку хартію», – звернув увагу Клімкін.
«Агресія Росії проти України має за свою ціль європейську і трансатлантичну єдність як засадничі елементи світового порядку безпеки. Повернути назад події розпаду Радянського Союзу чверть століття тому вже давно стало для Кремля нав’язливою думкою. Росія використовує собі на користь слабкості інших. І одна з таких інституційних слабкостей, якою вона зловживає, є право вето в Раді безпеки ООН і правило консенсусу в ОБСЄ. А дієвого механізму притягнення зловмисника до відповідальності за його порушення ще не утворили», – сказав міністр.
«У часи системної кризи і геополітичної непевності нам необхідні сильні інституції, що захищають міжнародний правопорядок. Тільки сильні інституції, і в першу чергу Рада безпеки ООН, можуть забезпечити міжнародну безпеку», – наголосив Клімкін.
Він закликав ООН не уникати активнішого підходу до врегулювання і вирішення конфліктів. Але, сказав Клімкін, «ООН сильна лише настільки, наскільки цього хочуть її члени». «Тому для того, щоб ООН могла вдатися до необхідних дій, вона потребує підтримки і політичної волі своїх членів. Коли ця воля існує, ООН може зробити свою роботу», – сказав міністр закордонних справ України.
Україна, яка є наразі непостійним членом Ради безпеки ООН, цього місяця головує в Раді безпеки.
