Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що викликало посла Нідерландів, щоб заявити: оприлюднені 28 вересня проміжні результати розслідування збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17 2014 року над окупованою частиною Донбасу, внаслідок чого загинули 298 людей, «не можуть бути визнані Росією задовільними».
«У російської сторони зберігаються вагомі підстави сумніватися в об’єктивності, достовірності й неупередженості поданих Спільною слідчою групою висновків», – мовиться в заяві МЗС.
Серед іншого, заступник міністра закордонних справ Росії Олексій Мешков стверджував послові Нідерландів Реґіні Джонс-Бос про неналежну «якість зібраних доказів» про місце запуску ракети, що збила літак, і про маршрут руху зенітно-ракетної установки «Бук», із якої збили лайнер.
Крім того, Росія закликала «дбайливо вивчити передані недавно … первинні радіолокаційні дані, що є найоб’єктивнішим доказом того, що насправді відбувалося» в момент збиття літака.
Також в МЗС Росії висловили сподівання, що Спільна слідча група «дасть кваліфіковану оцінку фактові незакриття Україною повітряного простору», який, як твердять у Москві, був «однією з основних причин трагедії, що сталася».
Росія раніше вже вельми критично висловлювалася про оприлюднені в Нідерландах проміжні результати розслідування, назвавши слідство «упередженим і політично мотивованим» і заявивши, що воно «самочинно призначає винного і вигадує бажані результати». Через ту критику МЗС Нідерландів уже викликало посла Росії в цій країні, щоб вказати йому на те, що «така необґрунтована критика є неприпустимою».
28 вересня міжнародна Спільна слідча група, що працює під егідою прокуратури Нідерландів, оголосила перші проміжні підсумки розслідування збиття літака рейсу MH17. За даними слідства, зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії і повернулася до Росії відразу після збиття. Місцем запуску ракети слідчі назвали околиці селища Первомайський поблизу Сніжного на Донеччині. Ця територія тоді перебувала й перебуває донині під контролем підтримуваних Росією сепаратистів.
Кількість підозрюваних у справі – близько 100 осіб. Водночас слідчі заявили, що наразі не можуть говорити про участь Росії як держави у збитті літака.
За їхніми словами, встановлення винних у трагедії стане наступним етапом слідства. Термін розслідування катастрофи продовжили до початку 2018 року.
При цьому слідство наголосило, що власне доказів у своїй презентації взагалі не наводило: воно має докази всіх своїх оголошених результатів, які вважає безсумнівними й переконливими, але свідомо не називає їх зараз, бо вони будуть представлені вже на суді, що має відбутися у кримінальній справі про збиття літака і вбивство людей у ньому.
Також Міжнародна слідча група повідомила, що справа щодо незакриття Україною свого повітряного простору вже була належним чином розглянута в перебігу попереднього, технічного розслідування, що стосувалося аспектів безпеки, яке завершили минулого року, і взагалі не є предметом нинішнього, кримінального розслідування.
За кілька днів до оголошення цих результатів Росія заявила, що раптом знайшла первинні радіолокаційні дані, які і нинішнє, і попереднє розслідування без успіху вимагали від Москви протягом двох років. У Москві стверджували, що ці дані мають поставити під сумнів версію слідства про місце пуску ракети. Але під час презентації Спільна слідча група повідомила, що так і не отримала цих даних. За словами слідчих, їхня версія цілком доведена на підставі великої кількості інших даних.
Раніше Росія багато разів ішла на різноманітні кроки, щоб перешкодити цьому розслідуванню, а також попередньому, технічному, яке було завершене минулого року. Зокрема, Москва висувала різні версії того, хто і як міг збити літак, але щоразу складала вину на Київ. Крім того, Росія багато разів оприлюднювала сфальсифіковані «докази», що мали «підтвердити» її позицію.
