На Прикарпатті 9 серпня зустрічає 90-річний ювілей Євген Грицяк – один із лідерів Норильського повстання, великого заворушення в’язнів радянського ГУЛАГу проти нелюдських умов тримання й праці.
У 1953 році повстали майже 20 тисяч політв’язнів. Упродовж 70 днів вони страйкували й голодували. Політв’язні вимагали скорочення робочого дня, дозволів на листування і побачення, припинення тортур. Вони висунули політичні вимоги, включно з переглядом особових справ.
Події в Норильську, а згодом схожі протести у Воркуті й Кінгірі, за словами одного з керівників Норильського повстання, «сполошили большевицьке командування» і змусили до змін.
Норильське повстання 1953 року: архівні фото
Євген Грицяк нині з донькою, онуком і їхніми родинами живе в селі Устя Снятинського району Івано-Франківської області.
«Всіх, хто щиро приїде – прийму і нагодую. Але святкування як такого не заплановано – хворію, заслабкий вже... Якщо чесно, дивлячись на ситуацію в країні, розумієш, що зараз не до святкувань. Я просто бачу і відчуваю, що Росія готує проти нас серйозну провокацію, а можливо, й повномасштабну війну. Нам требу бути готовими, більшу увагу приділяти збройним силам, належно фінансувати армію, не грабувати її. Тільки сила може сьогодні зупинити Росію. Сила і готовність боротися до кінця. Треба розуміти, що перспектива майбутнього України на 20 – 30 років уперед залежатиме від нинішнього 2016 року. Як себе поведе влада, чи продемонструє готовність відстоювати свої принципи та стандарти, передовсім, у протистоянні з РФ, – від цього залежить майбутнє на десятиріччя. Головне – не боятися», – цитує газета «День» слова ювіляра.
