Окупаційна влада Росії на Донеччині оголосила, що буде видобувати в регіоні корисні копалини. Керуватиме процесом російська федеральна агенція «Роснедра». На що на окупованих територіях Донбасу та Півдня націлилась Росія, чому взялася за українські надра на фоні активних бойових дій, в яких зазнає поразок, та чи вдасться їй здійснити свої плани – розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Як у Москві багатіють думками про українські надра
«Золота жила» та «перспективні регіони» – так в російській пресі та аналітичних центрах називають захоплені землі України. У Москві підраховують, скільки й чого можна викачати з українських глибин, та обіцяють щедрі інвестиції.
«Це будуть інвестиції, які принесуть нам віддачу в майбутньому: і робочі місця, і продукти, і базова продукція, щоб розвивалися інші галузі. Не кажучи вже про те, що в самому Луганську та Донбасі є і машинобудівні потужності, й сільськогосподарські. Якщо це все відновити, до 10% ВВП отримаємо – на це розраховувати можемо сповна», – прогнозував на початку 2023 року провідний науковий співробітник Російського інституту стратегічних досліджень Михайло Беляєв у коментарі російському виданню «ФедералПресс».
І його прогнози на тему грабунку надр та промисловості Донбасу – не просто теоретичні розмірковування одного експерта. У червні цього року на сайті Федеральної агенції РФ «Роснедра» опубліковано «Підсумки роботи Федерального агентства з надрокористування в 2022 році і плани на 2023 рік».
У ньому серед іншого йдеться про те, що через міжнародні санкції РФ стикнулася з дефіцитом мінеральних ресурсів. Тому треба більше видобувати своїх. «Своїми» Росія тепер вважає і поклади корисних копалин в Україні, що й зафіксувала в державних документах.
На карті «Перспективні площі для пошукових робіт...», розміщеній в цьому ж документі, до території Росії включені не лише окуповані нею частини території Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини– а області повністю в межах адміністративних кордонів.
В цьому ж документі є тексти постанов уряду РФ, в яких надра Донбасу, Запорізької та Херсонської областей зазначаються як державна власність Росії та визначається порядок їхньої розробки.
Активізувалась Росія не лише на словах. Правозахисник і директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський у кінці травня цього року повідомив, що установа вже кілька місяців отримує інформацію про роботу геологів на окупованих територіях України.
«Наприклад, в окупаційні адміністрації Антрацита і Красного Луча (Хрустальний після декомунізації) прийшло розпорядження про передачу карт корисних копалин у регіонах. Ми з’ясували, що так звана Федеральна агенція з надрокористування почала роботи із внесення даних про корисні копалини у Фонд геологічної інформації РФ», – зазначив він на своїй сторінці у «Фейсбук».
Чим багаті надра окупованих територій Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини?
Найбільше багатство Донбасу – вугілля, особливо антрацит, який використовують в енергетиці та металургії. За даними, які надало на запит Донбас Реалії Міністерство енергетики України, всі поклади цього найціннішого виду твердого палива залишилися на окупованих територіях. Так само, як і 71% шахт Донбасу.
Перед війною, у 2013 році, там працювала 151 шахта, в кінці 2022-го залишилося 33. Значна кількість копалень вже затоплена, – зазначають в Міненерго.
Разом з копальнями окупанти «ліквідовують» і шахтарів, яких примусово мобілізують на війну за Росію. А тим, хто залишився, затримують зарплату.
За даними Павла Лисянського, у червні 2023 року лише на окупованій Донеччині гірникам заборгували 39,1 мільйона рублів. Натомість нелегальні «копанки» працюють, збагачуючи тих, хто їх контролює, каже експерт. Критичну ситуацію на шахтах підтверджують і скарги користувачів в проросійських телеграм-каналах окупованої Донеччини.
Ще один «ласий шматок» для окупантів – величезні поклади кам’яної солі в Соледарі. За даними спеціалізованого порталу nadra.info, її запаси станом на 2017 рік оцінювались у 4,5 мільярди тон. Найбільше в Європі видобувне підприємство «Артемсіль» зупинилося у квітні 2022-го року через російські штурми. Нині Соледар і підприємство воно – окупована територія.
«Наземна частина поверхневого комплексу була побита, розбита і деякі місця були зруйновані. Підземний комплекс був законсервований і, в принципі, з ним не може щось відбутися, якщо це не зробити навмисно. Що там зараз – ми не можемо відповісти, бо не знаємо самі», – розповів в інтерв’ю Донбас Реалії керівник відділу комунікацій ДП «Артемсіль» Володимир Низиєнко.
У статті на «ФедералПресс», крім прогнозів на підвищення ВВП країни-агресора шляхом пограбування надр окупованих земель України, згадують також «Шевченківське» родовище літію на Донеччині. І фантазують, як вироблятимуть з його сировини акумуляторні батареї для електричних «Москвичів». Є в надрах Донбасу також марганець, графіт, мідь та нікель, які використовуються у різних галузях промисловості.
На відміну від рудних копалин, видобуток сировини для будівельної промисловості великих інвестицій не потребує. За даними Державної служби геології та надр, Донбас та окуповані частини Запоріжжя і Херсонщини багаті на гіпс, крейду, мармур, граніт, пісок, глини. Є сировина для виробництва скла та мінеральних добрив. Всі ці поклади вже грабує окупаційна влада і, не криючись, звітує в соцмережах.
Вугілля ж з 2014 року вивозять з Донбасу у Росію за «сірими» схемами та бросовими цінами. Як зазначив у коментарі Донбас Реалії головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, збагачуються на цьому представники підконтрольної Росії окупаційної влади. Однак не лише це природне паливо цікавіть загарбників.
«Особливий інтерес представляє Юзівське родовище сланцевого газу», – пише в тій самій статті російське видання «ФедералПресс», підраховуючи потенційні доходи від окупованих територій.
За оцінками НАК «Надра України», у 2014-му році потенційні запаси палива на ділянці, що розташована у Донецькій та Харківській областях, – 4 трильйони кубометрів. Це 10-20 мільярдів кубів щорічного видобутку. Для порівняння: у 2021 році Україна спожила 19,8 млрд куб. газу.
Ще у 2013-му права на розробку Юзівської площі виграла компанія Shell і почала геологічні дослідження. Але за 2 роки через війну на Донбасі відмовилася від участі.
У 2020-му власником компанії, що має права на розробку родовища, стала державна НАК «Нафтогаз України». І навіть встигла викачати перші кубометри звичайного, не сланцевого газу, зі свердловин в районі Святогірська. Повномасштабне вторгнення зупинило роботи, Юзівська площа опинилася в районі активних бойових дій, частина – на окупованих територіях.
Грабунок з піар-ефектом?
Все це Росія робить на фоні активних бойових дій, понад те – успіхів наступу Сил оборони України. А всі оголошені плани з пограбування надр вимагають значних інвестицій і часу.
«Коли казати про перспективу, то тут впирається все дійсно в інвестиції. В гроші, які потрібні не лише для того, щоб підтримувати безпечне функціонування підприємства сьогодні-завтра-післязавтра, а для того, щоб вкладати кошти в оновлення обладнання, в застосування нових технологій, підвищення кваліфікації працівників і так далі. Цілком зрозуміло, що всі ці плани, м’яко кажучи, далекі від реальності», – оцінив заяви окупаційної влади Геннадій Рябцев.
Він зазначає, що, приміром, для початку промислового видобутку того сланцевого газу, навіть у мирний час треба не менше 5-7 років і великі інвестиції». Тому навряд Росія встигне скористатися багатством Юзівського родовища, так само, як і переважною більшістю родовищ корисних копалин.
Читайте також: «Доносьте у чат»: як Росія знищує залишки українського в окупованому Донецьку
«Я так розумію, що вся ця інвентаризація надр потрібна, щоб використовувати в пропагандистських цілях для місцевого населення», – припускає в коментарі Донбас Реалії Павло Лисянський.
«Будуть, люди, наприклад, питати: за що загинув наш Сашка, Ванька, а їм скажуть – от тепер Російська Федерація примножила свої багатства настільки-то й настільки-то, тепер все належить нам. І при цьому розбудовувати схеми незаконного збагачення», – пояснює експерт.
Поки триває війна, окупанти забиратимуть все, до чого дотянуться. Але після звільнення територій, треба буде порахувати все вкрадене і знищене, вважають експерти.
Як повідомили Донбас Реалії в Державній службі геології та надр, там вже збирають дані по 433 об’єктам, щоб згодом визначити суму збитків. Шкоду від діяльності окупантів підраховують і приватні власники родовищ та підприємств. Далі – звернення в міжнародні суди та визначення механізму відшкодування збитків. Але це може забрати не один рік, зазначає Рябцев.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
