13 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі своїм останнім зверненням «Про стан Європейського союзу» на пленарному засіданні Європейського парламенту в Брюсселі. Вона окреслила пріоритети своєї політики на наступний рік і висвітлила минулі досягнення – все з оглядом на вибори до Європейського парламенту в червні 2024 року.
Ось п’ять висновків із виступу:
З думкою про переобрання
Враховуючи час останньої промови фон дер Ляєн про стан Європейського союзу перед виборами до Європарламенту наступного року та вибором нового президента комісії главами держав і урядів 27 країн-членів ЄС, це тривало близько години.
Майже три чверті виступу стосувалися «внутрішніх» проблем ЄС: молоді, сімей, промисловості та фермерів – іншими словами, європейських виборців.
Вона розповіла про Зелену угоду ЄС – спробу Брюсселя зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Вона розповіла про те, як блок спростить отримання дозволів на вітрові турбіни, розповіла про зростання виробництва «чистої сталі» на заводах в ЄС і як Європа залучає більше інвестицій у «чистий водень», ніж Китай і США разом узяті.
Потім вона почала дякувати європейським фермерам «за забезпечення нас їжею день у день» і запропонувала «стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства в ЄС».
Зрештою вона пообіцяла більше інвестувати в малі та середні підприємства (МСП) і захистити європейську промисловість від підриву з боку державних компаній третіх країн.
З упевненістю можна сказати, що сьогодні стартувала виборча кампанія 2024 року.
Камінці в бік Китаю
Хоча Росія становить безпосередню небезпеку для ЄС з її повномасштабним вторгненням в Україну, очевидно, що ЄС, як і США, у довгостроковій перспективі все більше турбується про Пекін.
Фон дер Ляєн знову заперечила стратегію Вашингтона щодо «від’єднання» від китайської економіки, наголошуючи на дещо м’якшому підході ЄС до «зменшення ризиків».
Але підвищена китайсько-яструбина наполегливість явно проявилася тут.
Вона поскаржилася на те, що світові ринки «тепер заповнені дешевшими китайськими електромобілями», ціни на які утримуються низькими завдяки величезним державним субсидіям, і під бурхливі оплески вона оголосила, що Єврокомісія почне антисубсидійне розслідування щодо електромобілів, що надходять із Китаю.
Потім вона звернула увагу на вузькі місця вздовж глобальних ланцюгів постачання, підкресливши експортні обмеження Пекіна на галій і германій, необхідні як для сонячних панелей, так і для напівпровідників.
Європейська відповідь: більше угод про вільну торгівлю з партнерами-однодумцями по всьому світу.
Вона зазначила, що Брюссель вже уклав угоди з Чилі, Кенією та Новою Зеландією, і сказала, що подібні угоди мають бути укладені з Австралією, Мексикою та МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) до кінця цього року та Індією та Індонезією незабаром після цього.
Втома від України чи втома від війни?
Переглянувши практично всі інші політичні файли, президентка Єврокомісії нарешті торкнулася України в кінці свого виступу.
Ми будемо поруч з Україною на кожному кроці. Скільки буде потрібноУрсула фон дер Ляєн
І очевидно, що вона, швидше за все, звернула увагу на те, що, схоже, зростає локальна напруга в блоці щодо українських біженців в ЄС, з новинами про окремі випадки словесних і фізичних нападів на деяких біженців.
«Ми будемо поруч з Україною на кожному кроці. Скільки буде потрібно», – проголосила вона та зворушливо додала, що чотирьом мільйонам українців, які поки що шукають притулку в ЄС, «зараз так же раді, як і в ті часи».
Вона сказала, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасові заходи захисту для українців у ЄС до 2025 року, дозволяючи їм мати доступ до житла, охорони здоров’я та ринку праці.
Однак не вистачало нових пропозицій щодо того, як вдарити по Росії. Не було нічого нового щодо посилення санкцій ЄС, конфіскації російських активів в ЄС чи необхідності надсилати Україні більше зброї. Іншими словами: солідарність з українцями, але про війну, будь ласка, не згадуйте.
Розширення ЄС? Так, але хто і коли?
Тут фон дер Ляєн була максимально чіткою: «Майбутнє України – у нашому союзі, майбутнє Західних Балкан – у нашому союзі, майбутнє Молдови – у нашому союзі», – заявила вона.
Майбутнє України – у нашому союзіУрсула фон дер Ляєн
А потім вона загадково продовжила і сказала: «І я знаю, наскільки важливою є перспектива ЄС для багатьох людей у Грузії».
Можна тільки здогадуватися, що це означає для шансів Грузії отримати статус кандидата в ЄС пізніше цього року, але очевидно, що Єврокомісія в жовтні, швидше за все, рекомендуватиме почати переговори про вступ з Кишиневом і Києвом вже до кінця року і що вони прагнуть якомога більше підштовхнути Албанію, Боснію і Герцеговину, Косово, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію.
Туреччина? Жодного слова, і це говорило багато про що.
Вона не говорила про майбутній ЄС із 33 чи 35, чи з 37 членів, а радше згадувала 30+ у своїй промові.
Вона також не згадала жодних часових рамок, на відміну від президента Європейської ради Шарля Мішеля, який кілька тижнів тому сміливо запропонував, що ЄС повинен бути готовий до розширення до 2030 року.
Натомість вона знову перестрахувалась і дотримувалася розпливчастої лінії Брюсселя щодо того, коли нові члени можуть приєднатися: «Приєднання ґрунтується на заслугах – і комісія завжди захищатиме цей принцип».
Розширення ЄС? Так, але як?
Однією з найбільших розбіжностей в ЄС є «поглиблення проти розширення союзу» – постійні дебати в брюссельських коридорах влади та в столицях ЄС про те, чи слід розширювати клуб, чи збільшувати співпрацю між нинішніми членами в різних сферах, таких, як економіка, спільна валюта чи спільні єврооблігації.
І також говорять про потребу глибшої співпраці в зовнішній політиці (що варто ухвалювати рішення більшістю голосів замість одностайності щодо, наприклад, санкцій).
Фон дер Ляєн, природно, сказала, що обидва процеси можуть йти одночасно.
І хоча це правда, візьмемо, наприклад, розширення ЄС у 2004 році до восьми країн Центральної та Східної Європи та запровадження євро всього кілька років тому, однаково правдою є те, що Брюссель часто не може тримати всі тарілки в одному місці.
Пропозиція фон дер Ляєн щодо того, як це можна зробити одночасно, була водночас приземленою та радикальною.
Вона говорила про пропозиції про те, що Єврокомісія розпочне серію переглядів політики перед розширенням, щоб побачити, як кожну сферу політики може бути адаптовано до більшого союзу.
Це стосується того, як Європарламент і комісія, обидва і без того перевантажені, на думку більшості спостерігачів, функціонуватимуть у кількості 30+, а також те, як має фінансуватися бюджет ЄС і куди й до кого будуть надходити гроші.
Все це виглядає як радісна праця для європейців, але вона нічого не вирішить.
І тут з’являється її радикальна пропозиція: «Зміни Європейської конвенції та договору, якщо і де це необхідно», – сказала фон дер Ляєн.
Тепер від слів «зміна договору» у багатьох у всьому блоці мурашки біжать по спинах.
Це свого роду скринька Пандори, відкриття якої може призвести до різноманітних побажань від держав-членів (Федеративна Європа! Ніяких іммігрантів!), нескінченних сварок і, можливо, навіть національних референдумів, які можуть затягнути процес назавжди.
Буде весело!
