Олімпійські ігри в Пекіні в 2022 році можуть бойкотувати. Сполучені Штати заявили, що хочуть обговорити це питання із союзниками – на тлі посилення тиску щодо відмови від участі в змаганнях через питання прав людини в Китаї. Причина – ситуація в китайському регіоні Синьцзян, де владу звинувачують у масових репресіях проти уйгурів та інших переважно мусульманських меншин. Якщо країни все ж таки вирішать бойкотувати Ігри в Пекіні, то така реакція не стане новою в історії світового спорту. Радіо Свобода нагадує: коли, чому та хто був проти проведення різних міжнародних турнірів.
У чому проблема?
У серпні 2018 року Організація Об’єднаних Націй (ООН) заявила, що близько одного мільйона уйгурів та членів інших місцевих етнічних груп у Синцьзяні утримують у «центрах дерадикалізації». За даними ООН, мільйони інших людей силоміць перемістили до так званих «таборів перевиховання». Китай заявляє, що об’єкти не є таборами інтернованих. Однак люди, яким вдалося покинути регіон, розповідають, що тисячі етнічних уйгурів, казахів та інших мусульман у Синцьзяні проводять «політичну ідеологічну обробку» в мережі таборів.
Велика Британія, США і Канада в координації з ЄС оголосили про санкції щодо Китаю.
Китай оголосив про санкції проти двох американців, канадця, та правозахисної групи через їхню критику політики Пекіну щодо уйгурів у північно-західному регіоні Сіньцзян.
Це не перший бойкот світового турніру у 2021 році
Раніше Білорусь за один місяць втратила два чемпіонати світу. Спочатку перенесли світову першість із хокею до Латвії. Потім – чемпіонат світу з сучасного п’ятиборства з лазер-рану. Ці змагання мали стати останнім шансом для спортсменів, щоб кваліфікуватися на Олімпійські ігри у Токіо.
За словами президента Міжнародної федерації сучасного п’ятиборства Клауса Шорманна, керівництво установи «уважно стежило за подіями в Білорусі останніми місяцями та оцінювало можливість» провести змагання відповідно до попереднього плану.
Зокрема враховувалися санкції, накладені Міжнародним олімпійським комітетом на білоруський комітет. У федерації зазначили, що мали занепокоєння, що численні учасники змагань не захотіли б їхати в Білорусь.
«Тому члени Виконавчої ради федерації хотіли захистити справедливість змагань та кваліфікаційного процесу на Олімпіаду, не ускладнюючи і так складні умови через пандемію коронавірусу», – зазначено у заяві федерації.
У Білорусі вважають, що такі перенесення стартів можуть створити прецедент, «коли спортивні турніри, покликані об’єднувати країни й народи, сприяти миру і єдності в дусі олімпійських принципів, можуть перетворитися на інструмент розбіжностей і тиску на догоду інтересам політиків».
Цікаво, що в 2014 році Мінськ так само мав змогу залишитися без чемпіонату світу з хокею. Бо у 2012 році Європарламент звертався до національних федерацій, щоб вони вплинули на перенесення світової першості з Мінська через порушення прав людини – «доки не будуть звільнені всі політв’язні».
Китай вже бойкотували
У 2008 році місцем проведення літньої Олімпіади також був Пекін. І те ж не обійшлося без закликів – не їхати на ці Ігри. 10 березня 2008 року розпочалися антикитайські протести в столиці Тибету, Лхасі, і поширилися на сусідні провінції Китаю. Тоді тибетська влада у вигнанні стверджувала, що під час придушення протестів було вбито близько 130 осіб.
Європейські країни та США від Китая вимагали припинити насильство стосовно жителів Тибету, звільнити політв’язнів і почати переговори з лідером тибетських буддистів Далай-Ламою.
Бойкот через права людей в історії спорту
Загалом ситуація із закликом про порушення прав людей не дебютна для світового спорту. А Олімпіада попри пояснення Міжнародного Олімпійського комітету, що спорт поза політикою, вже давно стала майданчиком політичних бойкотів.
Німеччина та антисемітизм
У 1936 році Олімпіаду приймала Німеччина. Щоправда, це рішення ухвалили за кілька років до того, як рейхсканцлером і фюрером Німеччини став Адольф Гітлер. До самої Олімпіади ніхто не знав, що фашистська свастика буде присутньою у всіх олімпійських подіях, знаках і нагородах, аж до медалей.
Проте задовго до Ігор світові єврейські та католицькі, релігійні та світські організації об’єдналися у боротьбі за бойкот Ігор – саме через антисемітизм. При чому не лише в звичайному житті, але й навіть у спортивній кар'єрі.
Наприклад, декретом від 28 квітня 1933 року євреям було заборонено членство в спортивних організаціях Німеччини.
Проте Олімпіаду в Німеччині провели. Варто відзначити, що без конфліктів. На момент Олімпіади у німецьких газетах було заборонено друкувати тексти расистського чи антисемітського спрямування, жителям наказали утримуватися від негативних висловлювань про євреїв та темношкірих спортсменів.
Після Другої світової війни Міжнародний Олімпійський комітет визнав, що це було помилкою – провести Ігри у підконтрольному нацистам Берліні – та публічно вибачився.
Придушення повстання в Угорщині та Австралія
Ігри 1956 року вирішили бойкотувати Нідерланди, Іспанія та Швейцарія після придушення повстання в Угорщині радянськими військами. Тоді загинуло близько 100 демонстрантів. Угорська команда вийшла на парад збірних під державним прапором 1918 року. А частина угорців взагалі вирішила не повертатися додому з Мельбурну.
І тут не обійшлося без крові. У півфіналі з ватерполо змагалися команда Угорщини та Радянського Союзу. Угорці мали перевагу в чотири очки і, як згадують історики, жартували над спортсменами СРСР. Один не витримав – почалася бійка. Команді Радянського Союзу зарахували поразку, а угорці стали олімпійськими чемпіонами.
Також проігнорував Ігри Єгипет, який через Суецьку кризу зазнав військової агресії з боку Великобританії, Франції та Ізраїлю. Його підтримали Ірак, Ліван та Камбоджа. Не виступав на Олімпіаді і Китай – після того як офіційне запрошення від МОК отримала збірна Тайваню.
Мехіко і вогонь по студентах
У 1968 році за 10 днів до початку літньої Олімпіади в Мехіко військові відкрили вогонь по студентській демонстрації. Коли американські бігуни на 200 метрів афроамериканці Томмі Сміт і Джон Карлос здобули золоту і бронзову медалі, підняли вгору руку в чорній рукавичці в знак протесту проти расової дискримінації в США.
Африканські країни в Монреалі
У 1976 році літня Олімпіада проходила в Монреалі. 22 африканські країни відмовилися від участі в Іграх, бо новозеландська збірна з регбі порушила санкції проти Південної Африки.
Олімпіада в Москві
У 1980 році відбувся один із наймасовіших спортивних бойкотів. Бойкотувати Олімпіаду-80 і перенести її в будь-яку іншу країну першим запропонував президент США Джиммі Картер.
Це сталося через 8 днів після того, як радянські війська взяли штурмом палац афганського керівника Хафізулли Аміна в Кабулі.
Слова не розійшлися із діями: США не пустили своїх спортсменів на Ігри в радянську Москву, поставивши умову: вивести радянські війська з Афганістану протягом місяця.
У лютому 1980-го вторгнення СРСР до Афганістану засудила Генеральна асамблея ООН. Але Міжнародний олімпійський комітет, попри це, залишив Олімпіаду-80 у Москві.
Бойкотували московську Олімпіаду лідери літніх видів спорту: США, Канада, ФРН, Китай, Японія, Південна Корея і Туреччина. Мусульманські країни Африки і Азії бойкотували Ігри через солідарність з афганськими братами по вірі.
Також Ігри не підтримали Лівія і Іран, які були незадоволені участю Ізраїлю. Більшість команд Європи, які все ж приїхали на Ігри, виступали під прапорами Міжнародного олімпійського комітету, і тільки збірні Австрії, Греції, Мальти, Фінляндії і Швеції – під національними прапорами.
Радянська відповідь
Через чотири роки після московських олімпійських Ігор, які зазнали бойкоту, Радянський Союз і низка інших комуністичних країн у відповідь бойкотували літні Олімпійські ігри 1984 року, які проходили в Лос-Анджелесі.
Війна в Грузії
У 2008 році Грузія звернулася до Міжнародного олімпійського комітету з проханням перенести Зимові Олімпійські Ігри 2014 року з російського Сочі, обґрунтовуючи свою позицію міркуваннями безпеки. Така ініціатива Тбілісі з’явилася через три місяці після збройного конфлікту з Росією.
У жовтні 2013 року прихильники бойкоту сочинської Олімпіади з боку Грузії знову почали активно збирати підписи, щоб їх команда не їхала на Ігри до Сочі. Серед причин - встановлення російськими прикордонниками огорожі на умовному кордоні із самопроголошеною республікою Південна Осетія, участь у національній естафеті Олімпійського вогню військового пілота Івана Нечаєва, якого росіяни оголосили героєм серпневої війни 2008 року, та поява Абхазії – Південної Осетії як незалежних суб’єктів в системи заявок на акредитування журналістів.
Чемпіонат світу з футболу в Росії
Попри загострення у відносинах між Росією та Заходом, чемпіонат світу з футболу все ж таки провели. Представники влади низки країн, зокрема Великої Британії, Австралії, Канади, Ісландії, Польщі, Фінляндії, оголосили намір бойкотувати чемпіонат у Росії.
46 депутатів Європейського парламенту підписали листа, де закликали країни ЄС до бойкоту.
Причиною цього вони назвали:
- агресивні дії Росії в Україні й Сирії;
- отруєння в британському Солсбері колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки;
- дезінформаційні кампанії Москви;
- хакінг;
- втручання у вибори;
- спроби послабити й розділити ЄС.
Активісти в Україні і світі вимагали від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема українського режисера Олега Сенцова, який на той момент голодував в російській колонії.
Чемпіонат світу з футболу в Катарі 2022
Уже зараз країни закликають і майбутні санкції – чемпіонат світу з футболу у Катарі в 2022 році через незабезпечення заходів безпеки на будівництві стадіонів.
Так за інформацією видання The Guardian, з 2010 року на будівництві спортивних та інших об'єктів в Катарі загинуло щонайменше 6750 мігрантів.
Футбольні збірні Норвегії та Німеччини провели акції, які мають привернути увагу до цих подій.
Читайте ще: Українські футболісти виступали за так звані «збірні Л/ДНР»: що тепер буде з гравцями?
