У Німеччині точаться дискусії щодо скорочення пільг для шукачів притулку з України. Одним із ключових приводів є велика «діра» у німецькому бюджеті. Лідер партії Християнсько-демократичного союзу Тюринґії Маріо Фойгт закликав припинити виплату соціальної допомоги новоприбулим біженцям із України. Натомість у Баварії депутати партії ХДС ухвалили резолюцію, де пропонують змінити соціальну допомогу для біженців України. Зокрема, пропонують, щоб вони отримували допомогу як шукачі притулку, а не на рівні з громадянами ФРН. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.
- Наразі біженці з України отримують соціальну допомогу Bürgergeld. Тобто таку ж, як і соціально вразливі німецькі громадяни – близько 502 євро на місяць.
- Зараз депутати пропонують прирівняти українців до шукачів притулку з інших країн, які щомісяця отримують 410 євро.
- Лідер проросійської ультраправої партії AfD Тіно Хрупалла заявив, що рішення давати соціальну допомогу українцям було великою помилкою німецького уряду.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував, що чекає на українських біженців у Німеччині? Чи зміняться соціальні виплати і яким чином? Чи можливе запровадження вимоги іти працювати, навіть якщо наявні вакансії не відповідатимуть рівню кваліфікації.
Як було раніше
Німеччина нині офіційно прийняла найбільше українських біженців серед інших країн ЄС – понад 1 млн 150 тисяч людей.
Серед основних причин називають значну соціальну допомогу Bürgergeld та можливості для інтеграції.
Усередині 2022 року федеральний і земельні уряди Німеччини вирішили прирівняти українських біженців, на відміну від шукачів із інших країн, до малозахищених німецьких громадян – одразу після прибуття.
Відтоді українцями опікуються Центри зайнятості, і вони отримують більшу допомогу, ніж інші біженці, до яких застосовується «Закон про соціальну допомогу особам, що претендують на отримання притулку» (AsylbLG).
На відміну від параграфу 24, який застосовується для українців, біженці з статусом Asyl не мають право вільно переміщатися та працювати, поки не підтвердиться їхній законний статус шукача притулку.
У німецькому бюджеті нині існує величезна «діра» в 60 мільярдів євро через рішення федерального Конституційного суду, вказують експерти. Адже суд не дозволив уряду використати кредити, взяті на подолання пандемії COVID-19 в інших цілях – для боротьби зі зміною клімату. І уряд вирішив закрити її за рахунок зменшення витрат на соціальні потреби.
Тож, тепер, під пильною увагою і питання продовження надання допомоги біженцям із України.
- Наразі згідно з розрахунками Bürgergeld, для однієї дорослої людини стандартна потреба на харчування, одяг та особисті витрати складає 502 євро на місяць.
- Батьки-одинаки з дитиною віком від шести до 13 років отримують 502 євро на себе і 348 євро на місяць на дитину, тобто загалом 850 євро на покриття витрат на проживання для обох членів сім'ї.
- Батьки-одинаки з дитиною віком від 14 до 17 років отримують 502 євро на місяць на себе і 420 євро на дитину. Загалом вони можуть отримати 922 євро.
- Подружжя без дітей отримує по 451 євро на місяць, тобто 902 євро на сім’ю загалом.
Крім щомісячної соціальної допомоги Bürgergeld, українцям також оплачують житло та частково компенсують комунальні послуги, а ще – інтеграційні та мовні курси, доступ до обов'язкового медичного страхування та дитячу допомогу.
Тобто українські біженці через зміну правового статусу мають такі ж права на соціальну допомогу, як місцеві жителі та визнані шукачі притулку з інших країн.
Через те, що спеціальну директиву ЄС не ухвалили під час масового напливу сирійських біженців у 2015 році, владна партія ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зазнавала критики та нарікань, їй закидали нерівне ставлення та сумнівні стандарти.
Заяви політиків ФРН про соцвиплати для українців
Німецькі політики дедалі частіше критикують продовження виплат для українських біженців, вважаючи, що це позбавляє їх стимулу працювати.
Лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС )Тюрингії Маріо Фойгт закликав припинити виплату соціальних допомог новоприбулим з України, а також – ретельно перевірити фінансове становище всіх іноземних одержувачів соціальних допомог.
Він пропонує, щоб українцям давали таку ж соціальну допомогу як і Asyl-біженцям, а не прирівнювали їх у соціальній допомозі до німецьких громадян.
Німецькі земельні округи також закликають до скорочення виплат майбутнім українським біженцям та запровадження обов'язкових робіт.
«Нові біженці війни, які прибувають до Німеччини з України, не повинні більше отримувати допомогу безпосередньо від держави, а повинні в майбутньому отримувати допомогу відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку», – заявив Райнгард Заґер, голова об'єднання німецької окружної влади.
- За оцінками Федерального міністерства фінансів, витрати на утримання українських біженців коштують федеральному бюджету до шести мільярдів євро.
- Зараз зокрема близько 700 тисяч громадян України у ФРН отримують допомогу через безробіття, з яких близько 480 тисяч –працездатні. Решта – це діти, літні люди або особи, які не можуть працювати через стан здоров'я.
За словами Крістіана Лінднера, міністра фінансів ФРН, активніша співпраця у пошуку роботи для українців «значно зменшила б навантаження на федеральний бюджет» і сприяла б економічному зростанню.
Депутат Бундестагу Хельге Лінд заявив у інтерв'ю газеті Spiegel: «Що нам не допоможе, так це скорочення пільг і пропаганда проти біженців».
За його словами, Німеччина ухвалила свідоме рішення підтримати українців, яке не повинно легко переглядатися під час таких дебатів.
Економіст Герберт Брюкер, один із провідних дослідників міграції, не бачить зв'язку між соціальними виплатами Bürgergeld та рівнем зайнятості біженців.
«Допомога через безробіття Bürgergeld навіть не набагато вища за допомогу, яку отримують інші шукачі притулку», – апелює експерт.
Він додає, що близько 70% безробітних українців зараз відвідують мовні курси або тренінги. Однак ці курси допоможуть їм знайти роботу, що відповідає їхній кваліфікації, в довгостроковій перспективі. Крім того, близько 80% – це жінки, які доглядають за дітьми або літніми родичами.
Чи планують скасувати соціальну допомогу українцям?
З 1 січня 2024 року розмір допомоги через безробіття (Bürgergeld), яку також отримують українські біженці, збільшиться майже на 12%.
Про це ще влітку повідомив федеральний міністр праці Губертус Гайль на прес-конференції в Берліні:«Особливо в часи кризи і потрясінь ми повинні мати можливість покладатися на соціальну державу».
Реформа спрямована на збільшення розміру допомоги безробітним відповідно до росту інфляції в Німеччині.
- За новими правилами, доросла людина без сім'ї та дітей отримуватиме щомісяця на 61 євро більше – 563 євро замість попередніх 502 євро.
- Діти і підлітки у віці від 14 до 17 років матимуть на 51 євро більше – 471 євро замість 420 євро.
- Діти у віці від 6 до 13 років – на 42 євро більше: 390 євро замість 348 євро.
- А діти у віці до 5 років отримуватимуть на 39 євро більше – 357 євро замість 318 євро.
Німецький уряд не повідомляв про плани скасувати Bürgergeld для українців. Проте стимулюватиме їх пришвидшено працевлаштуватися.
Для цього у Німеччині раніше запустили ініціативу Job Turbo, яка має охопити близько 200 тисяч українців та ще 200 тисяч біженців з інших країн.
За словами Губертуса Гайля, міністра праці ФРН, біженці, які отримують соціальну допомогу, повинні мати можливість знайти роботу якнайшвидше після проходження початкового інтеграційного курсу, який закінчується базовим мовним рівнем B1.
«Ми розраховуємо на їхні власні зусилля, і пропозиції щодо працевлаштування повинні бути прийняті. В іншому випадку буде урізана допомога через безробіття», – заявив політик.
- Згідно з новим курсом уряду, понад 400 центрів зайнятості по всій Німеччині викликатимуть безробітних біженців на консультації кожні шість тижнів.
- Тим, хто відмовлятиметься від співпраці, зменшуватимуть розмір виплат.
- Замість тривалих курсів вивчення німецької мови до рівня В2, українців відправлятимуть на роботу, де можна швидко вивчити німецьку.
Міністр праці ФНР також зазначив, що центри зайнятості будуть працевлаштовувати біженців відповідно до їхніх навичок та професійних кваліфікацій, а також – підтримувати їх у вдосконаленні мови.
На ринок праці можна буде виходити з мовним рівнем B1 або навіть А2, а не з В2, як це було раніше: «Мовний бар’єр знижується. Настав час іти працювати».
У серпні 2023 року Інститут ринку праці та професійних досліджень (IAB) провів дослідження, яке показало, що половина українських біженців занадто кваліфіковані для робіт, на яких вони працюють у Німеччині.
Нагадаємо, що раніше Німеччина продовжила тимчасовий захист для шукачів притулку з України до четвертого березня 2025 року. Дозволи на проживання продовжені автоматично.
З понад 1 млн 150 тисяч українських біженців у Німеччині нині працевлаштувалися лише 20%. Це один з найнижчих показників серед країн ЄС.
Зокрема, у сусідній Польщі у 2022 році цей показник становив 66%, а в Нідерландах – близько 70%.
Форум