Політична ситуація усередині Білорусі та геополітична ситуація загалом швидко змінювалися протягом останнього пів року і продовжують змінюватися далі. Це вимагає подальших змін від пробудженого білоруського суспільства.
На початку березня 2021 року білоруські лікарі створили ініціативу MovaMed за розширення використання білоруської мови в медицині. У зверненні вони написали:
«Білоруси змінилися. Ми відчули себе нацією, яка має історичну традицію поваги до закону, толерантності та співчуття. Ми не хочемо їхати кудись, ми хочемо бути господарями своєї землі. Ми хочемо, щоб наші діти залишалися білорусами.
Наша мета – вивчити та відновити білоруську медичну термінологію, вільне спілкування з білоруськомовними пацієнтами та колегами, розширення використання білоруської мови в медичній науці та дискусіях».
Якщо країна буде окупована Росією і втратить незалежність – тоді білоруси перейдуть на білоруську мову майже відразу
Ця, можливо, малозначна для когось подія, насправді – ознака часу.
Прихована від очей багатьох спостерігачів, національна еволюція, що відбувалася в Білорусі останніми десятиліттями, і національне повстання 2020 року дають надію, що білоруський народ уникне історичної смерті у найближчій історичній перспективі.
Чотири місяці тому, на початку листопада 2020 року, я думав, що в результаті нормального розвитку країни білоруська мова запанує в Білорусі приблизно через 20-30 років. Якщо країна буде окупована Росією і втратить незалежність – тоді білоруси перейдуть на білоруську мову майже відразу, через кілька років.
Ситуація все більше нагадує окупацію країни ворожим для білорусів режимом, який опирається на проросійських силовиків
Але ситуація змінилася. Вже восени білоруськомовних затриманих позначали фарбою для більш жорсткого поводження у в’язницях. Зараз перейшли в наступ на системотворчі пункти білоруського національного суспільства. Незалежні інформаційні ресурси, в тому числі більшість білоруськомовних, у країні закриті або заблоковані, а всі крамниці, що продають товари з етнічною та національною символікою, зачинені.
Також були заборонені біло-червоно-білий національний прапор та історичний герб «Погоня», за їхнє використання людей судять, у них конфісковують машини та б’ють шибки.
Провладні історики виступають із абсурдними заявами, намагаючись дискредитувати національних героїв та національну символіку.
З кіосків «Білсоюздруку» викидають найновіші білоруські чи двомовні видання, такі як «Народна воля» або «Наша історія».
Ситуація все більше нагадує окупацію країни ворожим для білорусів режимом, який опирається на проросійських силовиків. Фактично, це і є окупація. Режим та його прихильники все більше віддаляються від національного білоруського етносу.
Тому білоруському суспільству нічого не залишається, як відповісти на окупацію прискореним зверненням до білоруської мови.
Сьогодні важко зрозуміти політиків та журналістів, які в ситуації диких та абсурдних репресій XXI століття закликають білорусів далі виходити на масові марші – під кийки, арешти, тортури, кримінальні вироки та довгі роки ув’язнення.
Беззахисний народ не може перемогти у відкритому протистоянні з озброєним військом. І сьогодні немає сумнівів, що у випадку реальної загрози режимові лояльні до нього люди в погонах легко розстріляють із бойової зброї будь-яку кількість демонстрантів і придушать їх танками. І якщо командування накаже, то й авіація відзначиться зразковим бомбардуванням живих людей. Партизанський протест виглядає більш розумним і раціональним.
Моральний авторитет мови для народу виявився рівним авторитетові матері для людини
Але якщо заборонено виходити та позначати себе національним прапором, тоді люди можуть позначати себе та свій політичний вибір білоруською мовою. Із цим владі боротися важче.
Важко перешкодити вивчати білоруську мову та розмовляти нею всюди в Білорусі. Не можна заборонити білорусам розмовляти білоруською зі своїми коханими та дітьми. Нереально заборонити людям читати білоруською або співати.
Для цього треба буде оголосити чужу окупацію фактом. А це в наш час політично дуже важко зробити, майже неможливо.
Білоруському суспільству нічого не залишається, як відповісти на окупацію прискореним зверненням до білоруської мови
З опитувань останніх років ми знаємо, що більшість білорусів не хочуть зникнення білоруської мови. Моральний авторитет мови для народу виявився рівним авторитетові матері для людини. Як це зазвичай буває і в інших народів.
Білоруська мова є м’якою силою та універсальним засобом боротьби з диктатурою. Демократія в Білорусі – це білоруська мова. Незалежність Білорусі – це білоруська мова.
Ми закінчуємо тим, із чого почали. Майбутнє Білорусі залежить від білоруської мови.
