Парк у КриниціПольське місто Криниця - це також найзахідніша точка Лемківщини, української етнографічної території. Цими днями там відкрили пам’ятник відомому живописцю-примітивісту Никифору Дровняку. Дровняк був лемком, якого поляки у 1947 році, в рамках акції Вісла, видворили з Криниці і поселили на західних землях Польщі. Він тричі повертався з вигнання, поки тодішня комуністична влада нарешті дозволила йому залишитися в містечку. Сьогодні це найвизначніший уродженець Криниці – відомого польського курорту, де уже 15 років поспіль відбувається економічний форум. Через те політики називають Криницю польським Давосом. Планувалося, що пам’ятник Никифору Дровняку відкриє Президент України, проте через політичну кризу в Києві ні він, ні тоді ще прем''єр Юлія Тимошенко до Польщі не поїхали.
На мальовничих вуличках Криниці домінують приїжджі. Коли сьомого вересня в центральному пункті міста будівельники встановили пам’ятник Никифору Дровняку – всі бажали зробити собі там фото. Виникли черги. Старші особи, які жили, або бували тут у 60-х роках, коли художник був ще живим, критикували скульптуру, мовляв, Никифор Дровянк надто кремезний і занадто гарний. Інші звертали увагу, що на пам’ятнику є дата відкриття – 9 вересня, і наголошували, що сам Президент Ющенко має брати участь у церемонії. З цього можна було зробити висновок, що нинішнього Президента України справді знає уся Польща.
Проте ні він, ні не менш відома у Польщі Юлія Тимошенко до Криниці так і не прибули. Вони, як писали польські газети, начебто вступили у війну на верхах.
Радів натомість Петро Трохановський – відомий місцевий лемко-сепаратист. В інтерв’ю місцевій газеті він сказав, що присутність Президента Ющенка на церемонії відкриття була б свідченням того, що Никифор Дровняк був українцем, а цього, наголошував Трохановський, ми б не бажали.
пам’ятник Никифору ДровнякуУ 1947 році польська комуністична влада звинуватила усіх лемків у підтримці Української повстанської армії і переселила їх на західні та північні території, звідки дещо раніше було видворено німців. На батьківську землю повернулися нечисленні. Неписьменний Никифор Дровняк повертався тричі. І тільки тоді йому дозволили залишитися у місті. Він малював свої картинка і ними розплачувався за милостиню. Люди, як правило, викидали його творіння у смітник. Проте згодом їх знайшли польські митці, які в примітивних малюнках Никифора побачили іскру Божу, і Никифор Дровняк зажив відтоді життям визнаного художника. Сьогодні його малюнки знають у всьому світі, і вони мають свою чималеньку ціну.
Ким був Никифор Дровняк? На стіні греко-католицької церкви у Криниці є інформація про те, що саме тут його хрестили і тут він співав у місцевому хорі. У Польщі всі знають, що греко-католиками бувають лише українці, тому лемки-сепаратисти ходять до православної церкви.
Можливо, близькі зв’язки Никифора Дровняка з церковним життям у юності дали такий результат, що найбільше він любив малювати храми та єпископів, одягнених у східні церковні ризи.
На щойно відкритому в Криниці пам’ятнику є напис по-польськи та лемківською говіркою, кирилицею. Це свідчення того, що Никифор Дровняк був лемком, проте невідомо - лемком-сепаратистом чи лемком-українцем? Для нинішньої польської влади, яка запросила до участі у відкритті скульптури Президента Ющенка, це питання очевидне. Для багатьох поляків кирилиця на його пам’ятнику – це несподіванка, бо вони були переконані, що Никифор був поляком. А ось для для лемків-сепаратистів нічого не змінилося.
