Презентація у Києві українського перекладу книги канадського журналіста Віктора Маларека "Наташі: сучасна світова секс-торгівля".

Київ, 16 червня 2005 – Україна стала чемпіоном світу по кількості своїх жінок, які перебувають за кордоном у сексуальному рабстві. Про це заявив сьогодні канадський журналіст Віктор Маларек під час презентації своєї книги, що присвячена проблемі торгівлі жінками. Цю книгу перекладено українською мовою й видано в Києві. Вона називається так: "Наташі: сучасна світова секс-торгівля".

57-річний канадський журналіст Віктор Маларек походить з родини, яка має українське коріння – батьки обох його батьків емігрували до Канади на початку минулого століття. Тому, за словами пана Маларека, доля української жінки, яка потрапила за кордоном у сексуальне рабство, особливо його бентежить.

"Тепер українок у тій же Туреччині називають вже не "роксоланами" і навіть не "наталками", а – на російський штиб "наташами", – сказав в інтерв’ю радіо "Свобода" Віктор Маларек. На запитання ж, чому саме цим ім’ям величають наших співвітчизниць, які потрапляють у закордонну секс-індустрію, мій співрозмовник відповів: "Що відбувається в деяких країнах, таких як Туреччина або, наприклад, Ізраїль. Багато людей, які використовують приїжджих дівчат для сексуальних утіх, мають те, що зветься "фентезі". І "фентезі" це – "Наташа". Річ у тім, що чимало жінок, яким доводиться продавати себе за гроші за кордоном, ніколи не називають своє справжнє ім’я. Вони беруть собі псевдонім Наташа. Він їх захищає".

Інакше кажучи, слово "Наташа" в деяких країнах стало синонімом слова "повія". На думку Віктора Маларека, більшість дівчат, які стають жертвами секс-торгівлі, наперед чудово розуміють, що насправді стоїть за оголошеннями про працевлаштування за кордоном покоївками, нянями, офіціантками тощо. Та при цьому чи не кожна з них вірить: особисто їй пощастить. Але, звичайно, жодна з них не уявляє, що її силою примушуватимуть щоночі надавати сексуальні послуги десятьом-п’ятнадцятьом чоловікам. Причому віддаючи більшу частину зароблених грошей своїм рабовласникам.

Віктор Маларек розповів, що почав писати книгу "Наташі: сучасна світова секс-торгівля" тоді, коли його власна дочка досягла підліткового віку. І її батько вперше замислився над тим, що теоретично доля сексуальної рабині може спіткати і її. Журналіст вивчав цю проблему протягом двох років, побував у країнах, куди зі Східної Європи привозять більшу частина секс-рабинь. За його спостереженнями, чемпіоном за кількістю сексуально експлуатованих "наташ" є Німеччина.

Віктор Маларек: "А після Німеччини ідуть Нідерланди та Ізраїль. Більшість жінок привозять до цих країн з України, Румунії та Молдови. Я хочу сказати, що в Німеччині, Нідерландах та Ізраїлі українські дівчата посідають з-поміж інших своїх колег перше місце. У Туреччині – також. Я гадаю, що у процентному відношенні секс-трефік українок значно більший, аніж росіянок. За моїми даними кількість українок, що нині перебувають за кордоном у сексуальному рабстві, становить понад 120 тисяч молодих жінок. І їхнє число зростає на 10 тисяч щороку", – повідомив канадійський журналіст українського походження Віктор Маларек.

Про те, що Україна, на жаль, знана у світі як постачальник за кордон сексуальних рабинь, говорив і посол Канади в Україні Ендрю Робінсон. Він був присутній на презентації книги "Наташі: сучасна світова секс-торгівля". Виходячи з досвіду власної країни, канадійський дипломат дав таку пораду: "Я гадаю, що найважливіше – це домашня просвітницька діяльність. Аби жінки та діти, що потенційно можуть стати жертвами секс-торгівлі, розуміли, про що йдеться", – додав Ендрю Робінсон, посол Канади в Україні.

За даними українських дипломатів, доходи злочинців від торгівлі людьми в Україні щороку становлять 8-12 мільярдів доларів.