За останні три місяці винесення радіоактивних сполук разом із водою річки Прип’ять сягнуло 6 кюрі, це значний обсяг забруднюючих речовин, у якому щосекунди відбувається радіоактивний розпад 240 мільярдів атомів. Зростання витоку радіації із зони викликане весняною повінню і тим, що на першочергові заходи з ліквідації аварії бракує коштів, заявив у середу голова Чорнобильської територіальної профспілки атомників Микола Тетерін.
«Через підняття рівня ґрунтових вод більшість захоронень радіоактивних відходів нині підтоплені. Підземні води з радіонуклідами надходять у Прип’ять, як результат – у Дніпрі концентрація паладію, наприклад, у 50 разів більша, аніж до аварії, і не зменшується. На перепоховання цих відходів бракує коштів. А чим довше ми, вибачте на слові, будемо колупатися, тим більше кюрі витече у Дніпро», – обурюється Микола Тетерін.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов повідомив, що загалом роботи у зоні відчуження недофінансовуються приблизно на сорок відсотків. Як наслідок, зростає імовірність аварійних ситуацій на ЧАЕС.
«Приклад: працівники Чорнобильської зони, які готують майданчик для спорудження нового укриття, звертаються по засоби індивідуального захисту та інші необхідні речі до закордонних фірм, що ведуть будівництво. Ми просимо в іноземців матеріальної допомоги на ті потреби, які має забезпечувати наш бюджет, і це соромно», – стверджує Валерій Матов.
Найбільша небезпека – недофінансування укриття
Недофінансування ліквідації аварії на ЧАЕС може мати згубні наслідки – із цим погоджується і екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін. Однак він вважає найбільшими ризиками зовсім не ті, про які згадують профспілкові діячі.
«Дивує час, обраний профспілками, щоб заявити про недофінансування зони відчуження: після аварії в Японії та напередодні 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Чи не є це спробою привернути до себе увагу? Навіть якщо на допоміжні роботи, які вони згадують, буде виділено 150% коштів, це не убезпечить нас від наслідків аварії. Головна проблема, – продовжує екс-міністр, – це недофінансування будівництва нового укриття, яке може захистити довкілля від радіації, що міститься в четвертому енергоблоці. Укриття-конфайнмент мало бути збудованим ще кілька років тому, однак з вини України та закордонних учасників проекту з’явиться не раніше як 2015 року».
Між тим директор Державної агенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша на зустрічі з керівництвом ЄБРР запевнив, що Україна забезпечує зону відчуження всім необхідним для нормального перебігу будівництва укриття та інших об’єктів.
«Із 22 завдань на об’єкті «Укриття» 16 Україна вже виконала. Серед них – заходи для охорони об’єкту, контроль радіаційної безпеки, підготовлена інфраструктура. Підготовлений майданчик для будівництва, вириті котловани… Окрім коштів, які ми вкладаємо до фонду «Укриття», є й бюджетні програми – додатковий тягар, який несе Україна», – зауважив Володимир Холоша.
За офіційними даними, щорічні витрати України на підтримання зони відчуження у безпечному стані сягають 60 мільйонів доларів. Профспілки атомників стверджують, що ця сума принаймні удвічі менша за необхідний мінімум.
«Через підняття рівня ґрунтових вод більшість захоронень радіоактивних відходів нині підтоплені. Підземні води з радіонуклідами надходять у Прип’ять, як результат – у Дніпрі концентрація паладію, наприклад, у 50 разів більша, аніж до аварії, і не зменшується. На перепоховання цих відходів бракує коштів. А чим довше ми, вибачте на слові, будемо колупатися, тим більше кюрі витече у Дніпро», – обурюється Микола Тетерін.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов повідомив, що загалом роботи у зоні відчуження недофінансовуються приблизно на сорок відсотків. Як наслідок, зростає імовірність аварійних ситуацій на ЧАЕС.
«Приклад: працівники Чорнобильської зони, які готують майданчик для спорудження нового укриття, звертаються по засоби індивідуального захисту та інші необхідні речі до закордонних фірм, що ведуть будівництво. Ми просимо в іноземців матеріальної допомоги на ті потреби, які має забезпечувати наш бюджет, і це соромно», – стверджує Валерій Матов.
Найбільша небезпека – недофінансування укриття
Недофінансування ліквідації аварії на ЧАЕС може мати згубні наслідки – із цим погоджується і екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін. Однак він вважає найбільшими ризиками зовсім не ті, про які згадують профспілкові діячі.
«Дивує час, обраний профспілками, щоб заявити про недофінансування зони відчуження: після аварії в Японії та напередодні 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Чи не є це спробою привернути до себе увагу? Навіть якщо на допоміжні роботи, які вони згадують, буде виділено 150% коштів, це не убезпечить нас від наслідків аварії. Головна проблема, – продовжує екс-міністр, – це недофінансування будівництва нового укриття, яке може захистити довкілля від радіації, що міститься в четвертому енергоблоці. Укриття-конфайнмент мало бути збудованим ще кілька років тому, однак з вини України та закордонних учасників проекту з’явиться не раніше як 2015 року».
Між тим директор Державної агенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша на зустрічі з керівництвом ЄБРР запевнив, що Україна забезпечує зону відчуження всім необхідним для нормального перебігу будівництва укриття та інших об’єктів.
«Із 22 завдань на об’єкті «Укриття» 16 Україна вже виконала. Серед них – заходи для охорони об’єкту, контроль радіаційної безпеки, підготовлена інфраструктура. Підготовлений майданчик для будівництва, вириті котловани… Окрім коштів, які ми вкладаємо до фонду «Укриття», є й бюджетні програми – додатковий тягар, який несе Україна», – зауважив Володимир Холоша.
За офіційними даними, щорічні витрати України на підтримання зони відчуження у безпечному стані сягають 60 мільйонів доларів. Профспілки атомників стверджують, що ця сума принаймні удвічі менша за необхідний мінімум.
