Країни Європи зацікавлені в українських сезонних працівниках і організовують спеціальні чартери. Проте не всі українці змогли поїхати на заробітки. В українському уряді зазначають, що не бажають наражати громадян на зайву небезпеку, відправляючи їх у країни, де досі вирує епідемія коронавірусу. На цю мить окремі чартери для українських сезонних виконали у дві країни: Фінляндію та Велику Британію. Радіо Свобода поспілкувалося з українцями, які все ж змогли дістатися місця роботи у цих двох країнах. Розповідаємо, з чим вони стикнулись, в яких умовах працюють, та як на закордонній роботі дотримуються карантину.
До Лондона із затримкою у дев’ять годин
«Це обмеження наших прав і свобод. Конституція не забороняє нам вилітати за межі нашої країни з метою заробітку», – розповідає Наталя, чий чартерний рейс до Лондона 29 квітня скасували за три години до вильоту.
В авіакомпанії «МАУ» пояснили, що рейс скасували, бо Державіаслужба не дала дозвіл на його виконання. Про те, що уряд України нібито призупиняє видачу таких дозволів, напередодні повідомив посол Естонії в Україні Каймо Кууск, пише естонське видання ERR.
«Ми квитки купляли, і дозвіл був ще до того рішення (начебто призупинити чартерні рейси для сезонних робітників)... Без грошей люди сидять. Ну що це таке? Ми готові були їхати. Нам обіцяли, що ми поїдемо. Чому нас не випускають, і яка підстава?», – скаржиться інший пасажир затриманого рейсу Микола.
За годину роботи вони отримують 8,7 фунта (293 гривні)
Зрештою через медійний розголос Державіаслужба таки дозволила виконати рейс до Лондона. Прочекавши дев’ять годин в «Борисполі», українці нарешті дісталися Британії і наступного ж дня пішли на роботу.
Раніше в авіакомпанії «МАУ» анонсували кілька подібних рейсів. Проте зараз їх виконання під питанням. Запити на чартери надходили від компаній, які потребують українських робочих рук. Рейси у Фінляндію та Велику Британію оплатили вони ж.
Чому британські ферми потребують українських працівників?
«На карантин нас не відправляли. Ми працюємо на відстані одне від одного. Дистанція два метри, всі без масок», – розповідає Алла, одна з пасажирок рейсу.
Вона працює на одній з ферм у графстві Кент, що на півдні Англії. Там вирощують яблука і груші. За годину роботи вони отримують 8,7 фунта (293 гривні). Проживання – безкоштовне.
Житло українських працівників на британський фермі Goatham's – фото
Після виходу Британії з Євросоюзу в країні зіткнулась з відтоком робочої сили. Зокрема, і на фермах, адже більшість їх працівників – болгари та румуни. На їхні місця мають прийти українці.
Для цього уряд Британії навіть уповноважив декілька агенцій з працевлаштування наймати для роботи на фермах громадян країн, що не є членами Євросоюзу. Ця пілотна схема запрацювала рік тому, аби британські ферми змогли працювати повною мірою навіть після виходу з ЄС.
Усього британським фермам потрібні 90 тисяч працівників, аби збирати врожаї. Через пандемію до цього стали залучати студентів та працівників готелів. Потреба в українських сезонних працівниках для британської економіки як ніколи велика.
«Уряд Фінляндії робить усе можливе, щоб прийняти українців, а саме наш уряд – проти»
Уряд Фінляндії склав список із 1500 сезонних працівників, які є критичними для збору врожаю. У ньому – переважно українці та молдавани. Дістатися з батьківщини на роботу вони мали зокрема на спеціальних чартерних рейсах. Проте з українців це вдалося лише 186 працівникам, які вилетіли 23 квітня. Решта чекають на рішення української влади.
На фермі біля міста Сало дуже чекають на прибуття нових працівників
У Фінляндії тепер думають, ким замінити українських сезонних працівників, заявила постійна секретарка міністерства сільського господарства Яана Хусу-Калліо. «Якщо відверто, то фермери бояться, що з українцями буде складно у майбутньому», – ділиться з Радіо Свобода одна із сезонних працівниць.
Цього року декому з українських сезонників вдалося потрапити на роботу до закриття авіасполучення. Але й вони, як і решта працівників, що прибувають, після цього мають пройти двотижневий карантин.
«Як такого обмеження в нашій роботі під час карантину немає. Коли ми прилетіли 15 березня, ми були два тижні на карантині. Потім з першого квітня ми приступили до роботи», – розповідає Леся Омельченко, яка працює на фермі. Робочий день в неї триває вісім годин, вихідні – субота та неділя.
«Зарплата в нас 8,71 євро (255 гривень). І ми задоволені, адже досі є деякі ферми, що платять по 6-7 євро за годину», – розповідає Юлія Давиденко, яка збирає полуницю у Фінляндії з 2012 року.
На прохання Радіо Свобода Юлія зняла на відео помешкання, в яких живуть сезонні працівники на її фермі. Зараз їх там троє, тому котеджі поки майже порожні.
«Проживають люди по чотири особи. Поки наші котеджики пустують, адже сподіваємось, що вони побачать ще своїх господарів цього року», – каже Юлія.
У котеджах стоять по два двоярусних ліжка. Є обігрівач, а на стіні висить пам’ятка з українським перекладом основних розмовних фраз фінською.
Рекрутингова компанія намагається організовувати рейси через Мінськ
На фермі біля міста Сало, де працює Юлія, дуже чекають на прибуття нових працівників. Їх прізвища вже внесено у список, який формував уряд Фінляндії, а прибути вони мають у середині травня і на початку червня.
«Фермер закупив велику кількість паростків полуниці на висадку. І з цим можуть бути проблеми. Коли почнеться висадка, полуниця посадиться, а от хто її буде збирати – проблема вже друга», – пояснює Юлія.
Дістатися на роботу у Фінляндію українці можуть не лише чартерами, які можуть і не відбутися. У компанії, яка займається рекрутингом українців, Радіо Свобода пояснили, що намагаються організовувати рейси через Мінськ.
«Я була у списку, інакше не змогла би вилетіти навіть з Мінська. Ми летіли через Білорусь. Тут показують навіть у новинах, що уряд Фінляндії робить усе можливе, щоб прийняти українців, а саме наш уряд – проти. Але це – небо і земля. Тут усіх зустрічали у Гельсінкі, розвезли всіх на карантин, теплі шикарні квартири», – розповідає одна с пасажирок Анна.
«Сподіваємося, що все-таки українська влада допоможе українцям потрапити цього року до Фінляндії, піде на зустріч їм. Адже ми робимо неабиякий внесок в українську економіку», – каже Юлія Давиденко.
28 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що на тлі пандемії «нелогічно» сприяти поверненню українських працівників на традиційну сезонну роботу за кордон.
Ввечері наступного дня вже очільник уряду Денис Шмигаль повідомив, що уряд готовий співпрацювати з країнами, які офіційно запросять українських робітників. Поки це зробила лише Фінляндія, заявив прем’єр. Важливою передумовою таких перемовин він назвав легальне працевлаштування українців терміном від трьох місяців.
Слова Шмигаля обурили сезонних працівників, які через карантин не можуть дістатися місця роботи за кордоном. У соцмережах подібні кроки уряду називають «намаганням повернути кріпацтво», а правозахисники зазначають, що це обмежує конституційне права громадян на виїзд за кордон.
За даними НБУ, минулого року українські трудові мігранти переказали до України понад 12 мільярдів доларів.
