Реєстр військовозобов’язаних створить систему мобілізації, знищену за Януковича – Бутусов

В Україні з’явиться електронна база призовників. Закон про Єдиний реєстр військовозобов’язаних вступає у силу 20 квітня. Він повинен стати на заваді ухиленням від мобілізації та призову і зменшити корупцію у військкоматах. Противники законопроекту у парламенті стверджують: ці дані можуть потрапити до рук країни-агресора. За словами експертів, Україна використовує системи захисту інформації, що розроблялися ще у 1990-х роках.

Захисник Донецького аеропорту і офіцер добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Микола Тихонов закінчив військову кафедру і отримав звання лейтенанта запасу ще у 1998 році. Коли вирішив піти служити добровольцем, з’ясувалося, що його особову справу загубили. Це сталося у період, коли у Києві змінювали систему поділу на райони міста (нова запрацювала у 2001 році).

«Моя справа була в Жовтневому районі, потім її передавали в Солом’янський через Подільський чомусь, а потім через Києво-Святошинський… Її довго розшукували і знайшли через рік, – розповідає Тихонов. – Після цього я не можу нікому довести, що я маю якесь відношення до оборони нашої країни. Якби у мене не було військового квитка, то мене би для нашого війська, для нашої держави просто не існувало би».

Журналіст, що працює під псевдонімом Володимир Кацман, відслужив у 28-й окремій механізованій бригаді. У липні 2014 року пішов в армію добровольцем – квест, щоб пройти медичну комісію, тривав понад місяць. «У мене був білий квиток через неврологію, тому направили до неврологічного диспансеру. Там і застряг. Раз здавав кров, другий… Потім все приніс, і вони ще два тижні просто «думали», казали: прийдіть іще за тиждень», – згадує він.

Військовий експерт і головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов вважає, що колишній президент Віктор Янукович готував Україну до капітуляції перед агресією Кремля. За словами Бутусова, українську армію, можливості її спротиву та мобілізації, військкомати з усіма обліковими записами знищували системно.

Він пояснює: коли Україні довелося оборонятися, було неможливо провести систематизований облік військовослужбовців, і військкомати створювали облік заново. «Снайпера ставлять водієм, водія – снайпером, тому що потрібно терміново закрити якусь діру в мобілізаційному плані. Це був повний хаос», – розповідає експерт. Реєстр військовозобов’язаних допоможе створити систему мобілізації, знищену за Януковича, вважає Бутусов.

Викрасти дані буде неможливо – Генштаб

Власником централізованої бази даних буде Міністерство оборони, а розпорядником – Генеральний штаб ЗСУ. Після ухвалення закону Генштаб має два роки, щоб зробити реєстр у повному обсязі.

У міністерстві стверджують, що реєстр дозволить «з максимальною достовірністю» ухвалювати рішення щодо раціонального планування мобілізації у регіонах, зменшити корупційні чинники у військових комісаріатах та унеможливити ухилення громадян від мобілізації та призову. Так, фізичний та програмний поділ електронного реєстру повинен дати змогу відслідковувати діяльність усіх посадовців, пов’язаних із призовом.

За словами першого заступника начальника головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Миколи Садекова, сервери знаходитимуться на території об’єкта Збройних сил, а мережі передачі даних функціонуватимуть окремо від загальних телекомунікаційних мереж та інтернету. «Викрасти дані про мобілізаційний ресурс України буде фізично неможливо», – стверджує Садеков.

Згідно із законом, над безпекою реєстру працюватиме і Державна служба спецзв’язку – відомство повинне створити комплексну систему захисту інформації. На цьому в коментарі Радіо Свобода наголосив один із ініціаторів законопроекту «Про єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», депутат від фракції «БПП» і секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник.

Він зазначає: в Україні вже функціонують електронні реєстри прав на нерухомість та землю, через електронні системи проходять банківські платежі. «Я не бачив жодної людини, хто може купити зараз, наприклад, якийсь диск з інформацією від Національного банку по відношенню до особи, яка проводила свої банківські платежі через банківський електронний рахунок», – говорить Вінник.

Україна використовує застарілу систему захисту інформації – експерт

Закон про створення єдиного реєстру військовозобов’язаних не отримав голосів, зокрема, «Опозиційного блоку» та ВО «Батьківщина». Лідер останньої Юлія Тимошенко заявляла, що у країні, де є корупція, існує велика імовірність, що «база даних стане доступна окупантові і ми молодих хлопців передамо в руки агресора».

Виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин визнає: уніфікований реєстр повинен зменшити простір для маніпуляцій з призовниками чи мобілізованими з боку військкоматів та призовних пунктів. Однак, на його думку, успіх нововведення залежить у першу чергу від реалізації.

Сьогодні в Україні використовують застарілу комплексну систему захисту інформації (КСЗІ), стверджує президент київського відділення ISACA Олексій Янковський. Організація є міжнародною і займається розробкою методологій та стандартів в галузі управління, аудиту і безпеки інформаційних технологій (ІТ).

Янковський стверджує: розроблена на початку 1990-х років система КСЗІ довела свою неефективність зокрема під час «показових» хакерських атак у грудні 2016 року, коли мішенню стали сайти низки державних установ (пенсійного фонду, державної казначейської служби, та ін.).«Нам потрібно впроваджувати систему управління кібербезпекою в критичних державних установах, у тому числі й тих, які адмініструватимуть реєстр військовослужбовців», – говорить експерт. При цьому важливо слідувати міжнародним стандартам інформаційної безпеки.

На додачу, Україна досі не визнала міжнародних професійних сертифікацій – за словами Янковського, співробітники держустанов часто не мають відповідних кваліфікацій і не отримують перепідготовки. А по-справжньому компетентних працівників важко утримати у державних органах через неринкові зарплати. Для ефективного функціонування електронних реєстрів в Україні бракує і законопроекту, який би фіксував відповідальність силових відомств за кібербезпеку, зазначає президент організації ISACA.