Щороку мільярди бюджетних гривень витрачаються на ремонт та підтримання доріг по всій Україні. Та чи завжди кошти платників податків – тобто, нас із вами – витрачаються ефективно? Чому інколи на відремонтованих нещодавно дорогах з’являються тріщини чи ями? На прикладі столиці «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») дослідили, хто заробляє на ремонті доріг і наскільки якісно його проводить. Та чому деякі найбільші виконавці робіт стають фігурантами кримінальних проваджень.
Ремонтом доріг у Києві завідує комунальна корпорація «Київавтодор». Вона підпорядковується Київській міській раді та отримує кошти як з бюджету Києва, так і від власної господарської діяльності.
Ремонти доріг можна поділити на три види: капітальний, поточний середній та дрібний (так званий ямковий). Найбільш якісний із них, але при цьому й найбільш витратний, – капітальний ремонт. Для його проведення найчастіше наймають стороннього підрядника.
«Коли такі заходи робляться в результаті втрати міцності дорожньої конструкції – тобто, років через 10-15 – це вже заходи з капітального ремонту. Тобто, відновлення капітальне, коли відновлюється і міцність дороги, і всі інженерні споруди та заходи щодо безпеки руху»,– зазначає інженер-консультант ініціативи COST Україна Олег Островерхий.
При поточному середньому ремонті зазвичай перестеляють тільки верхній шар асфальтобетонного покриття, не змінюючи основу.
«Чому поточний середній ремонт, а не капітальний? Проблема тут насправді в самому бюджетному процесі, в адмініструванні державних коштів… Не випадково ви часто бачите, що дорожники приступають до робіт у вересні, і найбільш активно працюють у жовтні, в листопаді і в грудні. Вже і сніг лежить, і дощ іде, а вони працюють. Це не тому, що вони не розуміють технології, не розуміють якихось нюансів. А це такий процес бюджетування. І ця практика вже триває з добрий десяток років», – пояснює Островерхий.
Під час дрібного, або так званого ямкового ремонту, лише асфальтують ями, не покращуючи якість дороги в цілому.
«Те, на що нарікають постійно, ямковий ремонт – це не є ремонтом в класичному інженерному розумінні, це просто відновлення»,– додає експерт.
Дрібний ремонт не вирішує проблем доріг – і подекуди на місці заасфальтованої ями або біля неї може виникнути ще одна.
При цьому на ямковий ремонт витрачаються чималі кошти. За даними «Київавтодору», у 2014-2016 роках місто сумарно витратило на нього понад 120 мільйонів гривень.
У масштабах країни ситуація вражає ще більше. Наприклад, «Укравтодор» цьогоріч планує виділити на латання дір два мільярди гривень.
«В Україні на сьогоднішній день після зими є понад 12 мільйонів квадратних метрів ям… Грошей два мільярди гривень, які є у нас на сьогоднішній день з держбюджету, вистачає на 5,6 мільйона квадратних метрів», – вказує керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак.
Та хоч на ямковий ремонт витрачаються чималі кошти, повністю відмовитись від нього держава поки не може. Адже капітального ремонту потребують близько 90 відсотків українських доріг, а це питання не лише десятків мільярдів гривень, але й часу.
«Схеми» вирішили зосередитись на капітальному ремонті, який проводиться на значних ділянках дороги та має забезпечувати її цілісність впродовж наступних кількох років.
Проглянувши «Вісник державних закупівель» та дані на офіційному порталі аналітики Business Intelligence ProZorro, можна побачити, що досить часто в тендерах на капітальний ремонт доріг бере участь лише обмежений пул компаній.
У 2014-2016 роках капітальний ремонт доріг (датально розглянути графіку тут) у Києві на значні суми робили такі компанії: ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», ПП «Київшляхбуд», ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50», приватне підприємство «Автомагістраль» та СБМУ «Підряд». Прикметно, що частина з них тим чи іншим чином пов’язана з колишніми головами державних дорожніх підприємств.
Три чверті Броварського «ШБУ №50» належать Віктору Гавриленку. У 2002-2003 роках він очолював державну компанію «Автомобільні дороги України». За даними сайту «Тексти.Закупівлі», за останні три роки Броварське «ШБУ №50» перемогло у тендерах на близько 600 мільйонів гривень.
Приватним підприємством «Автомагістраль» володіє Микола Скоростецький. У 2005-2007 роках він очолював Службу автомобільних доріг у Київській області. Упродовж останніх трьох років «Автомагістраль» перемогла в тендерах на понад мільярд гривень.
А співзасновницею СБМУ «Підряд» до вересня 2014 року була Ганна Скіценко. За даними сайту «Наші гроші», це донька колишнього очільника «Київавтодору» Володимира Жукова. Щоправда, фірма активно виграє підряди й після того, як вона вийшла зі складу її засновників.
Хто ще, окрім родин колишніх профільних чиновників, заробляє на бюджетному ремонті доріг у Києві?
Підприємство «Київшляхбуд» через офшор із Британських Віргінських островів належить групі підприємців. Серед них – одеський депутат Юрій Шумахер та мешканець Лондона Олександр Жуков. Шумахер – це бізнес-партнер мера Одеси Геннадія Труханова. Жуков та Шумахер вказані і серед кінцевих власників фірми «Ростдорстрой», що також проводила ремонти в Києві.
І ще один підрядник – «Онур Конструкціон Інтернешнл». Єдиний великий підрядник ремонтів у Києві з іноземним корінням. Майже сто відсотків підприємства належать громадянам Туреччини Онуру та Ісхану Четінджевізам. Загалом за три роки фірма отримала дорожніх підрядів в Україні на понад три мільярди гривень.
Громадський проект «Антикорупційний монітор» відстежує державні тендери та аналізує їхніх учасників. І виглядає, що дорожні підрядники часто мають не найкращий рейтинг.
«Взагалі підприємства, які займаються будівництвом і ремонтом доріг, у них взагалі по галузі дуже погана якість. Тобто, вони всі мають борги, вони всі фактично працюють зі збитком, щодо них є незавершені виконавчі провадження. Але, тим не менш, вони, скажімо, якось так працюють», – підсумовує учасник проекту Дмитро Остапчук.
«Схеми» склали список київських доріг, капітально відремонтованих у 2014-16 роках. Деякі вулиці залишаються в хорошому стані, тоді як на інших вже можна помітити нерівності асфальту, тріщини чи навіть ями.
При цьому в тендерній документації вказано: гарантійний термін дорожнього полотна становить 5 років. А отже, якщо впродовж цього часу дорога псується, відремонтувати її повинен підрядник за власний кошт. Але не всі поспішають це робити.
Зокрема, увагу журналістів програми привернула вулиця Амурська в Голосіївському районі столиці. На дорозі з не надто напруженим рухом машин, де у 2014 році провели капітальний ремонт, вже встигли з’явитись ями та сітка тріщин.
За словами Олега Островерхого, подібні тріщини і викришування з боків тріщини виникають, як правило, в тих місцях, де матеріал був неоднорідний за температурою або зерновим складом. Це може бути порушенням технології під час приготування, транспортування або укладання асфальту.
«Це не така вже суттєва проблема, просто треба вчасно на це відреагувати, залити ці шви і тріщини», – резюмує Островерхий.
Вулицю Амурську в Києві ремонтувало приватне підприємство «Автомагістраль». Після звернення «Схем» компанія провела власне обстеження, погодилась із зауваженнями – і вирішила провести гарантійний ремонт за власний кошт. Обіцянку компанія виконала.
У деяких інших підрядників ситуація не краща. Наприклад, провулок Гната Хоткевича у 2014 році відремонтувало «Броварське шляхово-будівельне управління №50». Відповідно до знімків онлайн-карт, ще в травні 2015 року асфальт у провулку був досить рівним. Зараз на ньому можна побачити ями та тріщини.
На досить тихій вулиці Тулузи, відремонтованій у 2015 році за майже 12 мільйонів гривень,вже місцями пішли тріщини та невеликі ямки. Ремонт також проводило «Броварське ШБУ №50». Фірма-підрядник за кілька тижнів так і не відповіла на запит «Схем».
Вулицю Празьку у 2014 році відремонтувала компанія «Київшляхбуд». За ремонт було сплачено понад 12 мільйонів гривень, але зараз на асфальті вже є тріщини. За реконструкцію вулиці Васильківської у 2015 році «Київшляхбуд» отримав 39 мільйонів гривень, однак на частині вулиці ремонт тривав і в 2016-му. Таким чином, загалом за ремонт ділянки було сплачено близько 78 мільйонів гривень. За менш ніж два роки тут вже помітні пошкодження асфальту.
На запит програми про коментар підприємство «Київшляхбуд» так і не відповіло.
Разом усі ці компанії освоюють сотні мільйонів бюджетних грошей на капітальні ремонти, які мають бути найбільш якісними. Але часто вони не готові відповідати на запитання щодо якості проведених робіт.
Експерти припускають: на ремонті доріг корупційна складова може сягати третини від загальної вартості робіт.
«Схема заробити грошей на дорогах фактично завжди одна: це записати, що ти зробив от стільки, забрати гроші, а насправді зробити набагато менше. І як підвид цього – замінити щось хороше на щось погане, наприклад, бетон однієї марки на бетон гіршої марки. Різниці на око взагалі немає, її можуть показати тільки лабораторні випробування... І йдеться насправді про те, що так от можна заробити до чверті, третини від вартості всього», – стверджує редактор сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов.
Та без спеціальних досліджень навіть експерту буває важко сказати, чи дійсно працівники якісно поклали новий асфальт. «Візуально ви цього ніколи не побачите. І навіть експертним оком це не завжди побачиш, якщо ти не береш до рук інструмент», – переконує інженер Олег Островерхий.
Контролювати якість робіт підрядників має «Київавтодор». Підприємство звітує, що генпідрядники за власний кошт вже виконали роботи на двох вулицях у центрі столиці. Невдовзі КП «Київавтошляхміст» також має відремонтувати шви на естакаді біля Південного мосту в Києві.
Дослідження фінансово-господарської діяльності «Київавтодору» за майже три останні роки провела Державна аудиторська служба. Її співробітники встановили порушення фінансової дисципліни на 18,3 мільйона гривень. Із них близько 11 мільйонів – нібито завищення вартості виконаних робіт підрядниками. Найбільше – на 7 мільйонів гривень – було встановлено у «Броварського ШБУ №50». Щоправда, «Київавтодор» із висновками не погодився та намагається скасувати їх у суді.
Услід за аудиторами діяльністю «Київавтодору» зацікавилась і Служба безпеки України. За попередніми даними спецслужби, «керівники «Київавтодору» за змовою з комерсантами під час тендерів закуповували матеріали та роботи за значно завищеною ціною».
Але й це не все. Виявилось, що деякі з підрядників є фігурантами кримінальних проваджень.
Наприклад, «Київшляхбуд» та «Ростдорстрой» одеського депутата Шумахера трапляються в матеріалах розслідування Національного антикорупційного бюро щодо можливого розкрадання коштів під час ремонту доріг в Одесі.
Компанія з турецьким корінням «Онур» також фігурує в кількох провадженнях – як уже закритих, так і відкритих. Зокрема, слідчі Національної поліції підозрюють «Онур» у переказі коштів на рахунки фірм із ознаками фіктивності. «Схеми» написали листа в «Онур» та кілька разів приїжджали в офіс одного з провідних дорожніх підрядників. Та відповіді за кілька тижнів так і не дочекались.
Що ж думає про всі наведені «Схемами» факти керівництво «Київавтодору»? Журналісти надіслали запит з проханням про інтерв’ю, однак згоди на нього так і не отримали. Письмова відповідь на питання про учасників тендерів була досить нечіткою.
«При проведенні капітальних ремонтів та реконструкції доріг міста Києва, комунальна корпорація «Київавтодор», відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводить відкриті торги на виконання ремонтних робіт та обирає переможця, згідно з нормами Закону. Тому будь-яка компанія – чи то іноземна, чи вітчизняна – може взяти участь у торгах», – йдеться в листі за підписом першого заступника генерального директора «Київавтодору» Юрія Баранова.
На початку березня, після обвалу частини Шулявського шляхопроводу в Києві, гендиректор «Київавтодору» Олександр Густєлєв подав у відставку. Та де-факто він і досі очолює комунальне підприємство. На інтерв’ю він при особистій зустрічі з журналістами не погодився.
Для якісного ремонту доріг необхідні кілька складових. Це і прозорі конкурси, і сумлінне виконання робіт підрядником, і контроль громадськості. Журналісти продовжать стежити за тим, як відбувається ремонт доріг та чи сумлінно посадовці і виконавці здійснюють покладені на них завдання.
