Увечері 6 березня на державному білоруському телеканалі «Білорусь-1» вийшов 25-хвилинний «спеціальний репортаж» під назвою «Дзвінок другу». На тлі протестів проти декрету «дармоїдів» у Білорусі, який зобов'язує безробітних громадян заплатити податок у сумі близько 150 доларів, телеканал наводить «записи дзвінків» одного з лідерів білоруської опозиції Миколи Статкевича, а також наполегливо нагадує про наслідки української Революції гідності.
Понад половина репортажу – це кадри не з Білорусі, а з України. «Тим, хто стрибав на Майдані, зараз дуже погано. Багато вже загинуло на фронтах, багато хто не може вижити на ті копійки, що залишилися», – говорить політолог Володимир Корнілов, який у 2017 році є тільки на сайтах, які підтримують «ДНР» і «ЛНР». Як повідомляється на його сторінці у Facebook, зараз він живе в окупованому Донецьку, але на прохання «БелТА» прокоментувати свою участь в білоруському фільмі не відгукнувся.
Наводяться і слова інших українських політологів, які заявляють, що політики «зрадили протестувальників Майдану», через що було втрачено Крим. Про причини Євромайдану ані слова, як і про те, хто розстрілював Небесну сотню і на яких фронтах гинуть українці. Пізніше наводяться навіть кадри бійця на Донбасі з біло-червоно-білим прапором на плечах і емблемою батальйону «Азов» на тлі; згадується, що першим на Євромайдані загинув білорус Михайло Жизневський, але диктор заявляє, що «хто його вбив, невідомо» – ніби «не виключається версія, що його вбили свої», щоб зробити «ритуальною жертвою».
Потім диктор переходить до подій Другої світової війни – заявляє, що «Хатинь спалили бандерівці» (насправді, за офіційною версією, – 118-й батальйон шуцманшафту, в якому велику частину складали не українські націоналісти, а полонені радянські офіцери і власовці). І переноситься назад у сучасність: згадується погром російського банку в Києві, в якому серед українців брали участь білоруські добровольці Василь Парфенков і Едуард Лобов; затримання білоруського добровольця за підозрою у викраденні і навмисному вбивстві та інших, яких називаються «бойовиками, що розстрілюють мирне населення України». Стверджується, що тактична група «Білорусь» нібито «хоче воювати в Білорусі», хоча та заявляє дещо інше: «У разі «кримського сценарію» Білорусі допоможуть українські добровольці».
Диктор стверджує, що на Майдані «пострілами в спину поклали сотні людей», а «гранати із зони АТО вибухають практично щодня» (під цю фразу наводяться кадри вбивства Павла Шеремета, хоча про це не говорять).
Українські політологи Руслан Бортник та Костянтин Бондаренко підтвердили, що кілька тижнів тому зустрічалися з кореспондентами першого національного каналу Білорусі і давали інтерв'ю на тему ситуації в Україні під час і після Майдану.
У розмові з Радіо Свобода директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник назвав «спеціальний репортаж «Дзвінок другу», який вийшов на каналі «Білорусь-1» в понеділок, абсолютно маніпуляційним та пропагандистським.
Я взагалі не знав, що йдеться про Білорусь, і коментував можливість повторення Майдану, про яку час від часу говорять в УкраїніРуслан Бортник
«Враження у мене найгірші. Це інтерв'ю першому білоруському телеканалу було приурочено до подій Майдану в Україні в дуже широкому контексті. Я взагалі не знав, що йдеться про Білорусь, і коментував можливість повторення Майдану, про яку час від часу говорять в Україні. Ця розмова взагалі не мала стосунку до білоруського контексту».
За словами Бортника, кореспонденти ставили запитання і щодо Білорусі, але він не відповідав на них.
«Я не дуже розбираюся в білоруських деталях і в лідерах білоруської опозиції. Я не коментував це і не знайомий зі Статкевичем, але навіть і запитання про нього не було. Були запитання, які мали стосунок до українських подій, я висловив свою думку, і були запитання широко теоретичні про те, як має взаємодіяти влада з мітингувальниками, Яким чином цю енергію перетворювати в позитив для суспільства, і як влада має боротися з деструктивними проявами. Я неприємно вражений, що ці мої теоретичні роздуми в ширшому контексті використані в такому контексті. Я вважаю, це використання моєї думки в маніпулятивним цілях», – підкреслив Руслан Бортник.
Політолог Костянтин Бондаренко, який працював практично з усіма українськими політичними силами, так прокоментував «Дзвінок другу»: «Це абсолютно пропагандистський фільм. Я ніколи не приховував свого критичного ставлення до Майдану, адже вважаю, що революції ніколи не приводили людей до добра. У цьому фільмі вибрали все, що їм було потрібно. Також і з Русланом Бортником, і з Володимиром Корніловим, який там більш щирий у цьому плані», – зазначив Костянтин Бондаренко.
Водночас політолог вважає, що матеріал зроблений професійно з точки зору пропаганди.
Я прогнозував, що в Росії ближче до президентських виборів буде використовуватися тема Майдану. Але тепер бачу, що і в Білорусі це використовують як опудало, яким будуть лякати людейКостянтин Бондаренко
«Я прогнозував, що в Росії ближче до президентських виборів буде використовуватися тема Майдану. Але тепер бачу, що і в Білорусі це використовують як опудало, яким будуть лякати людей, мовляв, ви хочете, щоб було так, як в Україні? Така технологія буде використовуватися в багатьох країнах, не тільки в Росії чи Білорусі», – додав він.
За словами Бондаренка, використання кадрів з Майдану, вбивства Павла Шеремета і білорусів, які воюють на Донбасі є одним з елементів насадження страху перед можливими наслідками різких змін системи.
«Павло Шеремет був білоруським журналістом, але жив в Україні. Тому з точки зору ідеологічної, також показали, що тут вбивають. У фільмі ж згадується не тільки Шеремет, але і Жизневський, і білоруси, які створюють загони в Україні, а можуть перебазуватися до Білорусі, тобто створюється така картинка, щоб викликати страх у споживача інформації», – вважає Бондаренко.
За матеріалами Білоруської редакції Радіо Свобода
