Нещодавно мережу сколихнула новина: невідомі хочуть збудувати висотку впритул до історичного будинку колись відомого роду Терещенків. Програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший», з’ясувала, хто взявся за цей проект. Та досвід свідчить, що цього впливового забудовника зазвичай нічого не спиняє.
Влітку минулого року знімальна група програми прогулювалася столичним бульваром Шевченка з Мішелем Терещенком – нащадком відомого роду промисловців і меценатів. Він народився у Франції, де й прожив тривалий час, але приїхав жити на батьківщину своїх предків, його навіть обрали мером невеликого міста Глухова. У цій родинній садибі в Києві на бульварі Шевченка народився його дід.
«Я був дуже багато разів у цьому будинку. Тут народився мій дідусь. Для мене цей будинок дуже… Я не можу дивитися на цей будинок без емоцій. Це дуже важливий будинок», – розповідав тоді міський голова Глухова Мішель Терещенко.
Будинок був власністю Терещенків лише у дореволюційні часи, а потім багато разів змінював господарів. Востаннє у 2008 році. Раніше «Схеми» вже показували,як його занедбують нинішні власники-бізнесмени.
Торік це помітили й інспектори столичного управління охорони культурної спадщини, які змусили нинішніх власників підписати спеціальний документ – охоронний договір, тобто зобов’язання привеcти історичний будинок до ладу. Документ є у розпорядженні редакції. У його додатках є і резюме спеціалістів: стан пам’ятки незадовільний.
Цієї зими дружина Мішеля Терещенка Олена, яка зараз активно опікується долею садиби, звернула увагу на новенький будівельний паркан поряд із будинком.
«Садиба Терещенків у вкрай незадовільному стані. Стіни почали вже рушитися на очах, я думаю, що зараз будинок уже в аварійному стані. І звісно, що будь-які будівельні роботи по сусідству, я вже не кажу про спорудження величезної багатоповерхівки з підземним паркінгом, просто стіна біля стіни – звісно, що це повністю зруйнує цю будівлю», – зазначає громадська діячка Олена Єскіна-Терещенко.
Про цю ситуацію вона письмово повідомила і мера Києва Віталія Кличка. Тож «Схеми» поцікавились його думкою про проект майбутнього висотного будівництва просто поряд із пам’яткою.
«Я вперше бачу цей проект, якщо потрібно буде, отримаю інформацію і тоді зможу відповісти. Я впевнений у тому, що історична частина нашого міста повинна бути не зруйнована. Наше місто повинно бути привабливим для спадщини, яку ми отримали від наших пращурів», – заявив міський голова Києва Віталій Кличко.
Проект, який зараз обговорюють у ЗМІ, від початку був опублікований на сайті відомої архітектурної студії Бородкіна, яка його й розробила. Це 17-поверховий офісно-готельний комплекс Leonis якраз між садибою Терещенків та 26-поверховим комплексом H-Tower з готелем Hilton.
Активісти кажуть, що саме ця будівля з готелем Hilton подала поганий приклад забудовникам.
«Вона дуже сильно дисонує і, більше того, вона є таким першопрохідцем, за яким будуть іти інші. Дуже помітна будівля, і на неї будуть посилатися в рамках розроблення історико-містобудівного обґрунтування, яке дуже часто апелює до того, що вже є фактично – законне воно чи ні, це вже не цікавить чиновників, вона вже є. Нова така ж сама будівля не буде проблемою для історичного центру», – зазначає активіст громадського руху «Збережи Старий Київ», народний депутат Ігор Луценко.
Згідно з історико-архітектурним та історико-містобудівним опорними планами міста, ця ділянка перебуває у зоні регулювання забудови і категорії, що означає заборону висотного будівництва.Будувати нове в цій зоні можна лише зважаючи на основні закономірності існуючої історичної забудови.
Окрім того, ділянка перебуває в межах історичного ареалу міста, де будувати вище ніж 27 метрів не можна (це в середньому 9 поверхів). Але забудовнику місто дозволило спроектувати комплекс на 17 поверхів.
Це вказано у містобудівних умовах та обмеженнях, виданих у 2013 році департаментом містобудування та архітектури. Також там зазначено, що власники будівництва мають передбачити «законні інтереси й вимоги власників будівель» по сусідству. Теперішні власники старовинної садиби Терещенків, які і самі, по суті, руйнують будинок своєю бездіяльністю, тепер обурені й кажуть, що сусіди про свої плани з ними не радились і зверталися тільки неофіційно.
«Це була спроба домовитися користуватися нашою територією, скажімо так, на час будівництва. Ми написали офіційний запит про те, що хочемо, аби з нами погоджували, бо вважаємо, що наші інтереси можуть утискатися», – директор компанії, яка нині володіє будинком Терещенків – ПрАТ «Центрелеватормлинбуд» Олег Івченко.
Аби місто погодило початок проектування, забудовник надав чиновникам перелік документів. «Схеми» звернули увагу, що з-поміж них значаться й історико-містобудівні обґрунтування. Цей документ ще перед проектуванням кожен, хто хоче будувати в центрі, має погодити в міському профільному управлінні чи Міністерстві культури, а в даному разі – і там, і там.Однак у цих органах зазначили, що нічого такого не погоджували.
«Департаменту культури невідомо про факти й наміри звернення до департаменту для погодження історико-містобудівного обгрунтування», – каже головний спеціаліст сектору правового забезпечення департаменту культури КМДА Ірина Панасенко.
У Міністерстві культури кажуть, що фірма зверталась по погодження – але по інше. Про історико-містобудівні обґрунтування не йшлося.
«Одне з товариств з обмеженою відповідальністю в кінці 2014 року зверталося з листом до Мінкультури, в якому просило погодити проект будівництва, паспорт опорядження фасадів та генеральний план. Але база не містить інформації про те, надавалася відповідь на звернення чи відповіді не було. Чому так сталося, ми зараз говорити не можемо. В архіві міністерства будь-які документи з цього приводу відсутні», – зазначає заступник міністра культури України Тамара Мазур.
Хто надумав звести комплекс Leonis? Розпорядник землі – львівська фірма «Рома-М». Більшу частину ділянки на бульварі Шевченка фірма купила ще в 2007-му за 6,5 мільйонів гривень, а меншу – орендує у міста.
Львівські бізнесмени у 2013 році отримали і дозвіл на будівництво п’ятої категорії складності від Державної архітектурно-будівельної інспекції. У тому ж реєстрі підрядником зазначена «Будівельна компанія «Інтергал-Буд». Зрештою, власник землі і підрядник виявляються пов’язаними між собою.
Хто ж насправді стоїть за «Інтергал-Будом»? Валерій Кулаков, донедавна постійний помічник народного депутата з групи «Відродження», колишнього «регіонала» Володимира Зубика. Його зв’язок із депутатом Зубиком можна легко простежити й досі. Саме Валерій Кулаков є власником і засновником компанії-засновника «Інтергал-Буда». Також депутатська приймальня Володимира Зубика міститься саме в приміщенні будівельної компанії на столичній вулиці Анрі Барбюса, 28Б.
До того ж, і нинішній помічник Володимира Зубика Павло Зварич донедавна був керівником фірми, опосередковано пов’язаної з «Інтергал-Будом». Веде до компанії «Інтергал» навіть переадресація з депутатської пошти екс-регіонала.
Тож аби запитати про зв’язок із компанією та майбутнім будівництвом, «Схеми» звернулися до депутата Зубика. Проте ані в громадській приймальні, ані у Верховній Раді під час пленарних засідань у середині лютого його не виявилося. Спілкуватися телефоном Володимир Зубик також не захотів. Але на запитання про те, чи має він вплив на відому будівельну компанію та чи знав він про плани будівництва компанії свого на той момент ще помічника, прес-служба Зубика зрештою надіслала відповідь: «Хочу зазначити, що я не є акціонером будівельної фірми «Інтергал». Що стосується мого колишнього помічника Валерія Кулакова, то він уже більше ніж 4 роки не є моїм помічником, і я не маю інформації стосовно його бізнес-справ».
Зрештою також письмово відповів на запит щодо планів та деталей майбутнього будівництва і бенефіціарний власник компанії-забудовника, екс-помічник Володимира Зубика Валерій Кулаков.
«ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» є компанією з управління активами і володіє часткою корпоративних прав ТОВ «Рома-М». До компетенції власника корпоративних прав не належить коло питань, зазначених у вашому листі. (...) Саме директор вирішує усі питання господарської діяльності товариства, а вирішує такі рішення одноосібно», – зазначив він.
«Схеми» звернулися і до директора товариства «Рома-М», зареєстрованого у Львові, Олега Саківа.
Проте на запит він не відповів. Компанія, яка замовляє будівництво у центрі столиці, розташована неподалік від центру Львова. Проте за місцем реєстрації повідомили, що бізнесмени тільки орендують тут кімнату, де тримають папери.
Тож коли саме планується початок будівництва, поки не відомо. Але після стількох років, як ділянка перебуває у приватній власності, на ній зрештою з’явився паркан. Нещодавно комунальники навіть наклеїли на ньому припис власникам за те, що вони не прибирали територію навколо.
Вочевидь, будівництво впритул до будинку-пам’ятки може не тільки продовжити псувати вигляд історичного центру, що вже почала робити сусідня багатоповерхівка H-Tower, а й призвести до фізичного руйнування старовини. Та чи переживе садиба (яка простояла півтора століття, а тепер вкривається тріщинами буквально на очах) будівництво багатоповерхівки поряд, особливо враховуючи, що забудовники турбуються про її збереження тільки на папері, – тепер велике питання.
При підготовці цього матеріалу автори з-поміж різних джерел використовували сервіс youcontrol, дані з якого були підтверджені у офіційних державних реєстрах.
