У результаті війни на Донбасі близько 2 мільйонів людей перебралися до інших областей України, близько мільйона перебралися до Росії. Як склалося їхнє життя у нових місцях? Де вони почуваються краще? Чи збираються повертатися? Що про це говорять вони самі? Дізнатися це можна з нового дослідження, яке провів новий Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень, який нещодавно відкрився у Берліні.
Опитування, яке дослідники провели у шести областях України та Києві, з одного боку, та в 11 західних областях Росії, з іншого боку, буде для українців мало приємним для читання документом. З нього випливає, що переселенці з Донбасу в Росії влаштувалися краще, ніж в Україні, вони більше задоволені своїм життям, мають роботу і вищі доходи, і, мабуть, не дивно, що підтримують уряд своєї нової країни більше, ніж їхні краяни, які переселилися в українські області.
В обох випадках більшість переселенців мали родичів у тих місцях, куди вони переселилися, що суттєво допомогло їхній інтеграції. Обидві категорії переселенців у більшості не збираються повертатися на Донбас навіть тоді, коли війна закінчиться, незважаючи на те, що в них на окупованих і неокупованих територіях Донбасу залишаються друзі та родичі. Як і можна було очікувати, більшість з переселенців є середнього віку, дві третини – жінки.
У Росії вони, за власними словами, мають доходи близько 500 доларів на місяць, близько 70% переселенців влаштувалися на роботу з повним робочим днем, і лише 14% отримують допомогу від держави. Приблизно половина з нових жителів Росії з тих, хто взяли участь в опитуванні взагалі не реєструвалися як біженці. Серед тих учасників опитування, які залишилися в Україні, близько 90% зарєструвалися як вимушено переселені особи.
Натомість, згідно з дослідженням, яке проводила Ґвендолін Сасс, яка очолила Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень у Берліні, близько 90% внутрішніх переселенців є зареєстровані як такі в Україні, 66% з них отримують державну допомогу, а доходи тих, що знайшли роботу, не сягали і 200 доларів у перерахунку.
На думку дослідниці, різницю в цифрах реєстрації можна пояснити тим, що переселенці до Росії не мають тієї підтримки, яку мають люди, які переселилися до інших українських областей. «Вони мають меншу підтримку держави. І в той час, коли ми проводили опитування, наприкінці минулого року, закривалися державні програми з надання житла біженцям. Тож з одного боку це може виглядати, що людив Росії краще інтегрувалися, бо знайшли роботу і помешкання, а з іншого боку, через те, що держава припинила їх підтримувати, вони були змушені влаштовуватися самі», - говорить дослідниця в інтерв’ю Радіо Свобода.
Серед тих, хто переселився до Росії, близько 50% говорять, що почуваються «більше росіянами» тепер, і 30% почуваються і росіянами і українцями одночасно, а от серед тих, хто переїхав на підконтрольну Києву територію України, лише 30% говорять, що почуваються «більше українцями», а 14% почувається і українцями і росіянами одночасно.
Ця складна ідентичність дещо здивувала дослідників, адже це питання є дуже мало досліджене, а засоба масової інформації пропонують дуже спрощену картину світу в цьому питанні. «Ми не очікували, що тільки половина людей, які переселилися в Росію, будуть почуватися «більше росіянами», ніж раніше. А коли ми запитали цих людей, як би вони себе визначили п’ять років тому, то вони сказали, що вони б назвали себе тоді «українські громадяни». Думаю, що це є важливий аспект, бо дуже часто на Заході їх визначають не за громаднством, а за етнічним, чи мовним аспектом. Але тепер ми бачимо, що серед тих, хто переселився до Росії ідентифікація з українським громадянством була явно втрачена», - пояснює дослідниця.
Цікавим результатом дослідження є і те, що переселенці до Росії практично повністю ототожнюють себе зі своїм новим керівництвом. Понад 90% з них «на загал», чи «переважно» довіряють російському президенту Володимиру Путіну. А от український президент серед переселенців такої підтримки не має – його підтримує лише близько третини з них. Також вони не є і прихильниками європейської інтеграції – близько 45% не схвалює такого напрямку руху України.
Тож якщо українські біженці в Росії почуваються більш-менш гармонійно на новому місці, то переселенці з Донбасу до інших частин України почуваються там «не у своїй тарілці», що означає, на думку дослідників, що Києву доведеться докласти більших зусиль для їхньої інтеграції, ніж Москві.
