Німецький часопис Die Welt публікує статтю віце-прем’єра українського уряду Іванни Климпуш-Цинцадзе, у якій український урядовець розмірковує над ставленням Заходу до України і Росії. Британська газета The Independent повідомляє про плани побудови електростанції на сонячній енергії у Чорнобильській зоні відчуження. Паризьке періодичне видання La Croix пише про успіх українського меду в Європі.
Популярний часопис Німеччини Die Welt друкує матеріал «Угода з Путіним нагадує угоду з дияволом». Автор статті – віце-прем’єр українського уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе пише, що у Кремлі останнім часом потирали заплямовані кров’ю руки в очікуванні переділу світу, передбачаючи, що Україна скоро підкориться Росії. Климпуш-Цинцадзе додає, що на Заході у цей час багато хто розглядає «всі варіанти», коли йдеться про можливу угоду з Путіним. Далі віце-прем’єр згадує події 2014 року, коли після російської агресії Захід просив Україну не надавати на це збройної відповіді. Тоді Україна, за словами урядовця, просто заклякла. Так само, як і заклякли від несподіванки багато західних політиків. Тим часом Росія чинить так, як лише їй заманеться. Втручається у вибори у країнах Заходу і корумпує Захід. Климпуш-Цинцадзе зазначає, що на Заході дехто думає, що цей жах скінчиться, щойно Росії дадуть те, чого вона хоче. Але те, що нині відбувається, як на українського урядовця, походить з того, що Захід не зрозумів, що має на увазі Росія. З часу розвалу СРСР Росія перегрупувалась і прагне помсти.
Українська віце-прем’єр зазначає у статті, що проблема нині полягає у тому, що в особі Росії зараз постає такий собі новий варіант СРСР, у якому домінує ФСБ, яка здатна на таке, про що навіть не мріяв СРСР. Водночас лідери Росії не є великими мислителями. Це звичайні колишні співробітники КДБ, які, втім, мають необмежені ресурси і не мають жодних застережень. Вони не мають жодних власних ідей, водночас вони підривають ідеї Заходу – ЄС, НАТО, американську мрію та європейський дім. Але номером один у списку бажань Росії стоїть Україна. А тут не може бути більшого протиріччя, бо Україна прагне свободи, а Путін хоче мати Україну на повідку. Відтак, угода з Путіним може порівнюватись з угодою з дияволом.
На додаток, як зазначає віце-прем’єр, десятки тисяч українців не віддали своїх життів за те, аби Путін, врешті, отримав те, чого він хоче. Відтак, Україна не може змінити бажання Заходу домовлятися з Путіним, але не треба цього робити за рахунок свободи когось іншого. Цей гріх завжди переслідуватиме Захід. Свобода не може бути частиною геополітичної гри. Зрештою, не може бути чесної угоди між Заходом і Росією без чесної угоди між Україною та Росією. А для Заходу, як на українського урядовця, настав час захищати свої принципи. Бо ж якщо Захід піддасться тиску Росії, вільний світ зменшуватиметься. І, врешті, він стане меншим за світ тиранії. Коли свобода загине у Сирії, коли вона загине в Україні, частина свободи загине і на Заході, пише український віце-прем’єр в німецькій газеті.
«Угода з Путіним нагадує угоду з дияволом»:
Британське періодичне видання The Independent містить матеріал «Люди намагаються перетворити Чорнобиль на ферму енергії сонця». У статті йдеться, що Чорнобиль асоціюється зі смертю, руйнуванням та шкодою для довкілля. Проте невдовзі, цілком можливо, Чорнобиль стане джерелом сонячної енергії. Видання нагадує, що коли 1986 року сталась катастрофа на Чорнобильській АЕС, до атмосфери були випущено радіації у 400 разів більше за атомну бомбу, що її було скинуто на Хіросіму. На додаток, чорнобильська трагедія призвела до забруднення сотень тисяч квадратних кілометрів теренів України, Білорусі та Росії.
Але, як не дивно, як зазначає британська газета, забруднені Чорнобилем території можуть бути цілком придатними для вироблення сонячної енергії завдяки низькій вартості землі та високому рівню сонячного світла. Згідно з даними агенції Bloomberg, Україна шукає інвесторів для того, аби збудувати електростанцію сонячної енергії на тисячі квадратних кілометрів території зони відчуження, де нині заборонено проживання людей. Часопис нагадує, що це розмір держави Люксембург.
The Independent пише, що Україна має кращі ресурси сонячної енергії, ніж Німеччина. Відтак, Київ дедалі більше дивиться у бік відновлювальних джерел енергії. Україна також бажає зменшити залежність від постачань газу з сусідньої Росії. Британський часопис пише, що вже існує низка потенційних інвесторів у США і Канаді, які зацікавились роботою в Україні. Київ, у свою чергу, сподівається розпочати встановлення сонячних батарей у Чорнобильській зоні вже наприкінці поточного року.
Газета додає, що цей план сповнений надії і оптимізму. Було навіть створено спеціальну петицію на його підтримку, і там стоять більш ніж 14 тисяч підписів. Британське видання підкреслює, що інвестиції у сонячну енергію не лише допоможуть позбавити Україну залежності від природного газу, що, у свою чергу, може допомогти дещо врегулювати конфлікт з Росією, а також допоможе поліпшити налаштованість громадської думки в зоні конфлікту. Це також, на думку газети, надішле потужний сигнал всьому світові щодо майбутнього чистих джерел енергії.
«Цікаво!»:
Паризький часопис La Croix публікує статтю «Україна – новий вулик Європи». Часопис зазначає, що маловідомим є факт, що Україна є провідним виробником меду в Європі. Україна також є другою після Китаю країною, яка найбільше експортує меду до ЄС. За підрахунками французького видання, експорт меду приносить Україні щорічно 97 мільйонів євро. Найпершим споживачем українського меду в ЄС є Німеччина, а далі йде Польща.
Проте, як додає паризький часопис, не все і не завжди було так райдужно для українських виробників меду. Раніше, як пише газета, український мед дуже полюбляла Росія, яка колись і була найбільшим його споживачем. Проте після Революції гідності Україна не експортує мед до ласого на нього більшого сусіда.
La Croix ставить запитання: «Чому ж український мед такий смачний?» А далі йде відповідь Тетяни Васильківської, голови асоціації «Братство бджолярів України», яка каже, що все впирається у ціну українського меду. Українські виробники продають свій мед до ЄС за ціною 2 євро за кілограм, а подекуди навіть дешевше. Для порівняння, часопис вказує, що ціна кілограму меду у Франції становить від 6 до 10 євро. Водночас, як каже Васильківська, українські виробники меду переважно не отримують великих прибутків від популярності їхнього продукту в Європі. І це стає на заваді інвестиціям, аби привести виробництво меду в Україні до європейських стандартів. Практично, за словами Васильківської, від експорту меду мають зиск лише великі виробники в Україні, а дрібні бджолярські господарства не можуть виставити свій продукт на експорт.
Часопис підсумовує, що в Україні існує 400 тисяч бджолярів, з яких лише 30% є великими виробниками, які мають більш ніж 200 вуликів. Багато хто з українських виробників збуває свій мед нелегально, побоюючись податків. Водночас, як повідомляє паризьке видання, сільськогосподарський радник французького посольства у Києві Ніколя Перен започаткував проект допомоги українським виробникам меду, який спрямовується у першу чергу на дрібних бджолярів в Україні.
«Україна – новий вулик Європи»:
