«Бути чемпіоном світу у важкій вазі набагато легше, ніж бути мером»

Віталій Кличко каже, що здійснив усі мрії, які мав у боксі, лишилася одна – щоб життя в Україні відповідало європейським стандартам: «У Києві дуже багато викликів, які потрібно приймати, і сам ти не можеш впоратися з цими викликами». В розмові з Радіо Свобода столичний голова говорив про запровадження сучасних технологій, зокрема й щодо сміттєпереробки, архітектурні проекти, роботу з петиціями, про скандальні забудови і підготовку до Євробачення.

Оскільки програма називається «Суботнє інтерв’ю», то розмова почалась із відповідного запитання.

Інна Кузнецова: Як мер проводить суботу?

– На роботі.

– Але, можливо, цей день відрізняється?

– У суботу трошки легше, тому що всі відповідні структури відпочивають. Але, тим не менше, є можливість, коли можна зосередитися на ключових темах, які є болючими, на які потрібно більше уваги. Це по-перше. А по-друге, дуже часто в суботу перевірки.

– А кого можна в суботу перевіряти, як усі відпочивають?

– Люди відпочивають, а комунальні служби не відпочивають. Довіра – це добре, а контроль – ще краще.

– Що потрібно проконтролювати цієї суботи?

– Прибирання снігу. Стан тепломереж, де йдуть ремонтні роботи. Ті завдання, які були видані на тижні, багато напрямків потрібно буде узгодити. Буде однозначно зустріч з головним архітектором. Зараз робимо в Києві в’їзні знаки. Також розробка архітектурних проектів, зелених зон, насаджень. Ми зараз готуємося до літа. І парки повинні бути в гарному стані. Сани готують влітку. А взимку ми готуємо все для того, щоб люди могли відпочивати у парках.

– Але цього тижня говорили про те, що для того, щоб економити гроші на вивезенні снігу, будуть плавити сніг у Києві. Що це за ідея?

– Це не нова ідея. Зараз вивозиться сніг за місто. Це коштує багато грошей. Такі комплекси стоять у Мінську. Ми взяли як приклад. Це підключення до мереж скидання води.

– Скільки грошей треба потратити на це снігоплавлення? І скільки зекономите?

– Це «відбивається» вже за два роки. Ми зможемо зекономити набагато більше грошей, коли підключимося до мереж, коли у стічні води скидаємо сніг, який плавиться, тому що стічні води завжди з високою температурою.

– Коли починаєте працювати над цим?

– Ми вже почали. Вже проектна документація розробляється. І я впевнений в тому, що наступного сезону перша снігоплавильня буде готова.

– Цього тижня проходили переговори з корейськими інвесторами. Йшла мова про побудову сміттєспалювального чи сміттєпереробного заводу. Коли можна очікувати на таке підприємство?

– Ми зараз розглядаємо. Ця тема дуже важлива. Можу сказати, що в нас в Україні сміття не утилізується. У нас сміттєзвалища насправді призводять не тільки до забруднення середовища, вони становлять велику небезпеку для тих людей, які живуть біля сміттєзвалищ. Для того нам потрібно сміттєпереробні заводи облаштувати.

Зараз ми говоримо про модернізацію заводу «Енергія», куди ми зможемо поставити нове, сучасне обладнання. Так сталося, що завод зараз вже опинився в зоні проживання, тому що поруч Харківський масив. Ніяких викидів у заводу не буде, завод не зможе завдавати шкоди мешканцям цього району.

Деякий час я мешкав у Німеччині. Був дуже здивований, коли в одному з престижних районів був сміттєспалювальний завод. Тобто найдорожча земля, найдорожчі будинки, а поряд сміттєспалювальний завод. Ніхто з цих людей не скаржився. І багато з них не знали про такий завод, тому що це зовсім інші стандарти утилізації сміття.

– До цього якось треба приходити поволі і через роз’яснювальну роботу, очевидно, з одного боку. А з іншого, біля багатьох будинків стоять баки для сміття – нібито можна відсортовувати. Люди відсортовують. Але потім приїздить одна машина і скидає все докупи.

– У центрі міста, де історичні пам’ятки, а поряд стоять баки зі сміттям, – виглядає не дуже привабливо. І зараз перед «Євробаченням», якщо ми хочемо зробити наше місто «туристичною Меккою», нам потрібно запровадити сучасні технології. Навесні ми вже будемо презентувати «втоплені» баки, тільки зверху стоїть урна. Об’єм цього баку, який стоїть під землею, дуже великий.

– Вивозити непотрібно?

– Однозначно потрібно вивозити. Просто не буде запаху. Будуть виглядати дуже привабливо і сучасно. Ми нічого нового не придумали. Ця система працює і в інших країнах. Це стосується історичної частини міста.

Що стосується сортування сміття, то для цього потрібні сміттєпереробні комбінати, яких у нас зараз немає. Ми зараз ведемо переговори про те, щоб збудувати два такі комбінати. Один – ближче до Києва, а інший – на полігоні, на який вивозиться сміття, де ситуація також дуже критична. Ні в якому разі ми не хочемо потрапити в таку ж складну ситуацію, в яку потрапив Львів.

– На коли можна очікувати, що будуть завершені переговори, вони будуть успішними і почнеться будівництво?

– У цьому році у нас повинні закінчитися переговори. Після цього нам потрібно буде 1,5–2 роки для того, щоб завод почав працювати.

– Місто Київ минулого року вже виділило 50 мільйонів гривень, має ще цього року виділити 150 мільйонів у процесі підготовки до «Євробачення». Одночасно вже з’явилася інформація про те, що якийсь тендер пройшов не так. Як Ви будете контролювати витрати цих коштів? І на що саме місто буде виділяти кошти?

– По-перше, частина витрат, яку взяло місто, – це 200 мільйонів гривень. Ми виділили ці кошти. Ці кошти йдуть на організацію. Ще більше грошей виділяється на облаштування території, на інфраструктуру, в яку ми вкладаємо великі кошти. Буде зроблено Повітрофлотський проспект, багато гостей буде прилітати до «Жулян». Також територія біля проведення «Євробачення» буде облаштована. Планується багато робіт для озеленення, благоустрою територій.

«Євробачення» прийшло до нас і піде. Але всі інвестиції, які ми робимо, залишаються в місті Києві. Однозначно ми контролюємо використання цих коштів. Відповідно, є внутрішній аудит в КМДА. І, однозначно, правоохоронні органи повинні контролювати.

– Неподалік місця, де буде проходити «Євробачення», та Патріаршого собору відбувається будівництво. Будівництво скандальне, «Сонячна Рів’єра», яке заборонялося кілька разів. Церква занепокоєна, що на підлозі та стінах собору з’явилися тріщини… І знову є рішення про те, що будівництво буде відновлене.

– З одного боку, там документи були – за «царя Гороха» отримали всі ці папери. І зараз приходять люди, які придбали квартири, які мають сертифікати на ті квадратні метри. Вони скаржаться в судах на нас, а з іншого боку, друга частина громади каже: ми хочемо знести це. І викидати цих людей на вулицю, руйнувати це чи шукати компромісне рішення, яке влаштує і тих людей, які придбали квартири, і тих людей, які живуть поряд…

– Яким може бути це компромісне рішення?

– Підкажіть, будь ласка! От мені цікаво. Дуже багато компромісних рішень, які дуже складні. Багато людей, які починають спекулювати, бо комусь щось не подобається. Але я впевнений в тому, що ключове завдання – рішення більшості є демократією. І цих принципів повинен я дотримуватися як міський голова.

– Можливо, ті люди, які будували це, порушуючи закони, правила містобудівні, мають понести покарання за це?

– Однозначно. Але я не є відповідальний за покарання. Я не є прокурором, не є представником МВС, я є міським головою.

– Я правильно розумію, що міська адміністрація чи міська рада подасть документи до прокуратури на порушників, забудовників по «Сонячній Рів’єрі»?

– Там всі документи вже давно подані. Всі суди вже пройшли. Суди, на жаль, дали результати, щоб це будувалося. Може бути з порушенням, але воно законне.

Я спілкувався. Є пропозиція від забудовника. Він каже: я облаштую всі будинки, щоб нормально виглядали, щоб не викидати людей, які придбали там свої квартири. Ця територія за кошти цього забудовника облаштовується, буде облаштована набережна і комфортне місце відпочинку для всіх мешканців цього району. Така пропозиція є.

Інша пропозиція? Зносити ми не маємо права зараз. Залишати, щоб воно так стояло? Теж неправильно. Тобто складне рішення, яке нам потрібно приймати. І ми намагаємося переконувати людей.

– А не боїтеся, що відбудеться так: тут «Євробачення» проходить, і тут одночасно мітингують?

– Коли людина свої персональні інтереси ставить вище від інтересів міста, країни – це егоїзм. І я сподіваюся, що таких ганебних випадків не буде. Це перше.

Друге. Дуже важливо – не протестувати, сідати за стіл переговорів і намагатися знаходити у складній ситуації компромісне рішення, яке йде на користь у першу чергу громади.

– На коли планується така найближча зустріч?

– Ми вже багато разів зустрічалися і з представниками церкви, і з представниками громади, і з представниками забудовника. Для нас дуже складна ситуація, що потрібно вирішувати, що далі робити. Однозначно перед «Євробаченням» ми будемо закривати ці будівлі банерами. Тому що, відверто кажучи, це виглядає жахливо. Ми не можемо це так залишити. Будемо обтягувати ці будівлі тканиною.

– Цього тижня в Куренівському тролейбусному депо відбувалися акції протесту щодо неправильного нарахування зарплатні, люди голодували. Як буде розвиватися далі ситуація з «Київпастрансом»?

– Ми робимо все для того, щоб «Київпастранс» працював. По місту у нас одні з найвищих зарплат по всій Україні. 8,5 тисяч гривень – це середня зарплата у місті Києві. Ще працівників «Київпастрансу» ми мотивуємо, щоб люди розуміли, якщо вони викладаються, якщо працюють добре, то можуть і добре відпочивати. Ми роздали 20 путівок до Єгипту. Це водії тролейбусів, автобусів, це контролери, звичайні люди, які ніколи не виїжджали за межі України, а зараз мають можливість поїхати і відпочити. Таку практику ми будемо продовжувати і далі для того, щоб люди розуміли: якщо людина віддається, то вона отримує якісь преференції.

– Нещодавно «Київавтодор» звинувачували у нецільовому використанні коштів. Чи це означає, що буде змінене керівництво «Київавтодору»?

– Зараз у ЗМІ так багато неправдивої інформації! Я особисто підняв документи – підроблено підпис у тих документах, які викинули ЗМІ. Буду простим словом називати: вони – брехня! Починається мусування цих фактів.

– Тобто насправді там нічого не було?

– Ці документи, які викинули, з підробленими підписами. Це не є документами, які є офіційними. Це кимось зроблено для того, щоб роздмухувати інформацію в цьому напрямку. Ви не чули, сина Кличка крокодил покусав, ось це з тієї ж серії, з якої покусав крокодил.

– Люди скаржаться на те, що у будинках холодно. А тим не менше, платіжки величезні. Тут питання, очевидно, пов’язані і з «Київенерго», і питання, пов’язані з енергозбереженням. З одного боку, вікна утеплюють, у під’їздах щось роблять, але в хатах все одно холодно.

– Дійсно, платіжки дуже високі. Іноді платіжки захмарні, тобто двокімнатна квартира, а потрібно платити десятки тисяч гривень. Я дав розпорядження однозначно розібратися з такими випадками, взяв під контроль. Я закликав «Київенерго» виконувати умови договору для утримання теплового господарства столиці, який, до речі, закінчується у цьому році. Адже також і через такі випадки ми зараз розглядаємо рішення не продовжувати контракт із «Київенерго». Це повернеться під контроль міста. І ще проводимо переговори з іноземними компаніями, які можуть взяти під керівництво «Київенерго».

– Наскільки це реально?

– Реально буде, коли ми підпишемо контракт, тоді я вже зможу звітувати чи інформувати. Зараз у нас йдуть переговори. У нас ще є рік.

Я на Заході жив і знаю, що енергоносії коштують великих грошей. Є така практика, що людина, яка йде на роботу, терморегуляторами підкручує батареї, а коли приходить з роботи, включає батареї і працює. У нас терморегулятор, на жаль, єдиний ще з радянських часів – вікно. Стало гаряче – відкрили вікно, стало холодно – це вікно закрили. Але іноді гаряче не стає, тому що ми опалюємо атмосферу. І вікна потрібно міняти на сучасні, робити теплосанацію, впроваджувати заходи, які зможуть дати можливість людям економити гроші.

Хочу підкреслити, що ті платіжки, які отримують кияни – ми не формуємо тарифи, нам їх спускає НКРЕ зверху. Ми як міська влада відповідальні тільки за два тарифи – за прибирання прибудинкової території і вивезення сміття. Ці тарифи останні три роки не підвищувалися.

І наше завдання – зняти з людей велике навантаження фінансове за ті платіжки. Що ми можемо зробити? Поставити лічильники тепла. Тому що люди повинні знати, за що вони платять, платити не за квадратні метри, а тільки за спожите тепло.

Ми зараз реалізовуємо програму «70 на 30», яка дає можливість застосовувати сучасні технології, які стосуються терморегуляторів, відносно температури зовнішньої. Зроблена система, яка дає можливість економити до 50% енергії в цих будинках. Минулого року ми зробили 67 будинків. Результат – люди економлять вдвічі більше тепла, відповідно удвічі менше сплачують за нього. Це великий результат. І цього року ми будемо далі запроваджувати цю систему. Тому що вона має дуже гарний резонанс.

– Ви любите петиції?

– Петиції: є веселі петиції. Є так звані приколи. Є серйозні. Але дуже велика частина, де серйозні питання, ми побачили, я дав завдання, бо за ІР-адресою можна побачити, наприклад, звідки контакт відбувся. І по деяких петиціях контакти чи голосування відбувалося не з Києва, а з інших міст України, а деякі петиції – взагалі люди з-за кордону голосують. Рішення щодо київських проблем повинні ухвалювати люди, які мешкають у місті Києві.

– Я спілкувалася з автором однієї з перших петицій Арсенієм Фінбергом. Вона стосувалась збереження фасадів історичних будівель. Йшлося про засклені балкони, кондиціонери на стінах пам’яток. Він сказав, що впродовж року питання виносилося на засідання, він отримував відповідні листи. І лише через два роки почнеться виконання.

– Ми будемо звертатися до тих людей для того, щоб вони зробили зовнішній вигляд будинку, в якому живуть, якщо це історичний будинок, відповідно до норм. Вони повинні будуть це зробити. Але також правоохоронні органи повинні проконтролювати це. Відверто кажучи, хай це буде найбільша проблема, яка турбує киян.

– Європейський досвід – там заборонено на фасадах таких будівель ставити кондиціонери чи склити балкони. Бо це псує зовнішній вигляд міста.

– Дійсно, це питання є. Київ повинен розвивати туристичну інфраструктуру, і історичні будівлі повинні виглядати історичними. Я згоден з Вами, що ця проблема дуже важлива, але ця проблема нам дісталася у спадок. І ми повинні вирішувати також і цю проблему.

Впевнений, що впродовж року, чи максимум двох, ми це питання зможемо вирішити. Давайте через рік, максимум через 1,5 року, до цього питання повернемося, і я зможу Вам прозвітувати, що вже було зроблено.

– Наступного тижня така сумна і пам’ятна дата – чергова річниця подій на Майдані, загибелі Небесної сотні. Міська рада дозволила розробку проекту меморіального комплексу. Це буде на алеї Героїв Небесної сотні. Як швидко це буде зроблено?

– Ми на Київраді проголосували щодо розробки земельного архітектурного проекту, будівельного проекту. Потім повинен відбутися відкритий конкурс. І я впевнений в тому, що меморіал прагнення українців жити у вільній країні, меморіал загиблим, тим людям, які віддали своє життя для того, щоб країна змінилася, була європейською, повинен бути. І він буде символічно на тому місці, де були розстріли протестувальників.

– Стосовно ще одного пам’ятного місця – скверу Небесної сотні. Як буде розвиватися далі?

– Там були плани у пана Супруненка, який мав права на ту земельну ділянку… Одне можу запевнити, що це моя персональна відповідальність, щоб ця земельна ділянка не отримала будь-яких умов, щоб там щось будувалося. Більше того, ми хочемо повернути через суди чи договори цю земельну ділянку місту.

–Повертаючись до легких питань. Чи буде ще один професійний бій Віталія Кличка?

– Одне Вам можу сказати, що бути чемпіоном світу у важкій вазі набагато легше, ніж бути мером. У тебе тільки один противник.

У місті Києві дуже багато викликів, які потрібно приймати, і сам ти не можеш впоратися з цими викликами. Потрібна команда. Люди, на яких ти розраховуєш. Дуже складно. Ми формуємо команду. Люди повинні мати мотивацію.

Я хочу сказати, що завдяки прозорості ми отримали в бюджет нашого міста на 30% більше, ніж попереднього року. Ми зараз навпроти КМДА. Пам’ятаєте кав’ярні, які страйкували? Близько місяця КМДА була заблокована кав’ярнями. Я сказав: буде можливість продавати каву – тільки у визначених місцях. Більше того, кожна кав’ярня повинна платити у бюджет.

Позаминулого, 2015-го, року весь Київ отримав 280 тисяч зі всіх кав’ярень. Ми провели відкритий тендер. Тільки одна кав’ярня на метро «Арсенальна» заплатила вдвічі більше – 600 тисяч (!), ніж до того весь Київ отримав. Вулиця Хрещатик – 10 мільйонів! Це завдяки прозорості, відкритості і зрозумілості кроків, які ми робимо.

Так само ми повинні зробити і з МАФами, які, на жаль, стоять без дозволу, не сплачують податки і так далі.

– І сніг не прибирають поруч.

– І сніг не прибирають. Щодо МАФів – це окремий головний біль, за МАФами стоять не прості маленькі люди. Це система. І цими МАФами керують дуже великі люди. І в погонах, і без погонів.

– Назвете, хто?

– От не можу сказати! Ми прибираємо МАФи – до мене телефонують від таких персон! Верховна Рада, депутати, звертаються посадовці і так далі. Я кажу: вибачте, будь ласка, єдине правило для всіх – винятків бути не може!

– Але депутати мають імена і прізвища. Якщо їх назвати, то, очевидно, вони будуть скромніші тоді. Ні?

– Я використаю цей важіль, якщо боротьба буде, якщо вони будуть намагатися це робити, то я буду називати імена.

– Я запитувала про останній поєдинок. Чи буде він?

– Та у мене кожен день, як бій. Я всі мрії, які мав у боксі, здійснив. У мене залишилася одна мрія – я хочу жити в сучасній країні Україні, в себе вдома по тих самих стандартах, які є і в Європі, і в США. Я взяв на себе цю відповідальність, тому що я хочу. Хочеш зробити добре – зроби сам.