Американські вчені мають намір виступити з протестом проти політики Трампа

21 січня, наступного дня після інавгурації нового президента, у США та інших країнах світу відбувся Жіночий марш – масштабна громадська правозахисна акція з акцентом на захисті прав жінок. Вона стала найбільшим одноденним протестом в історії Сполучених Штатів, тільки у Вашингтоні в ній узяли участь близько півмільйона людей. Основним приводом для протесту стала постать нового президента: протягом виборчої президентської кампанії висловлювання республіканського кандидата і деякі деталі його біографії неодноразово викликали бурхливу реакцію – багато хто побачив у них неповагу до жінок. Символом Жіночого маршу стали плетені рожеві шапочки. Символом наступного великого протестного маршу можуть стати білі лабораторні халати: свою акцію проти політики нового президента готують американські вчені.

Ідея, що зародилася під час обговорення на сайті Reddit 23 січня, дуже швидко перетворилася на масштабний рух – зараз на групу в фейсбуці, де обговорюється майбутній марш, підписано понад 325 тисяч користувачів. Після довгих обговорень вчені вирішили вийти на вулиці 22 квітня – в День Землі.

Підписаний Дональдом Трампом минулої п’ятниці указ, що обмежує в’їзд до США громадянам деяких країн із мусульманською більшістю, значно збільшив кількість прихильників ідеї Наукового маршу. Тож чому американські дослідники раптом опинилися в авангарді політичного протесту у США?

Причин для цього накопичилося вже чимало, але історично перша та одна з найістотніших – ставлення Дональда Трампа до питання кліматичних змін. Він неодноразово різко називав глобальне потепління «маренням», «містифікацією», «вигадкою китайців», публічно обіцяв у разі обрання вийти з міжнародного договору про спільні заходи щодо стримування кліматичних змін – Паризької угоди, ратифікації якої домоглася адміністрація Барака Обами. Ще в так званий перехідний період, між обранням та інавгурацією, Трамп показав, що його сумніви в антропогенній природі кліматичних змін набудуть форму конкретних адміністративних дій, причому дуже швидко.

Справді, вже в понеділок 23 січня стало відомо про тимчасове заморожування грантової і контрактної діяльності Агентства охорони довкілля США, наступного дня у пресі з’явилися повідомлення, що представникам екологічного агентства, а також Міністерства сільського господарства заборонені публічні виступи і спілкування з пресою. Тоді ж стало відомо, що керівництво Національних інститутів охорони здоров’я США – найбільшої американської конгломерації медичних дослідних установ – отримало заборону на офіційне спілкування з чиновниками, включаючи членів Конгресу. Нарешті в середу з’ясувалося, що нова адміністрація видалила з офіційних онлайн-ресурсів Білого дому та Державного департаменту практично всі згадки про державні кліматичні програми.

Вчені стурбовані і екологічними наслідками деяких запланованих Дональдом Трампом кроків, зокрема, зняттям обмежень на видобуток сланцевої нафти та будівництвом стіни на кордоні США і Мексики. На думку екологів, ці та інші рішення ухвалюються без розуміння того, що вони можуть вплинути на довкілля.

Цього було достатньо, щоб посіяти невдоволення в академічних колах, а ухвалений новим президентом 27 січня указ, який обмежує в’їзд до США громадянам семи країн з мусульманською більшістю, зробив це невдоволення по-справжньому масштабним. Відомий матфізик і автор популярного в наукових колах блогу, професор Колумбійського університету Пітер Войт недвозначно і гостро заявив про необхідність пошуку шляхів для початку імпічменту Дональда Трампа.

«Сполучені Штати ніколи не опинялися в такій ситуації, на відміну від Європи, і Трамп діє зараз за схемою, знайомою нам з історії 1930-х років. Сьогодні США, можливо, опинилися за один терористичний напад від повноцінного фашистського режиму, тільки цього разу озброєного ядерною зброєю. Це потрібно зупинити, негайно», – написав він у своєму блозі.

Войт також закликав своїх читачів услід за ним підписати петицію з вимогою скасувати нові імміграційні обмеження. До цього моменту вона встигла зібрати підписи понад 18 тисяч дослідників, серед них – 50 нобелівських лауреатів.

Скотт Ааронсон, професор університету штату Техас в Остіні, один з найавторитетніших у світі фахівців у галузі теоретичної інформатики, також закликав колег підписувати петицію і пояснив у своєму блозі, чому нові імміграційні обмеження можуть завдати шкоди безпосередньо американській науці.

«До чого ми приходимо? На невизначений час наукові підрозділи американських університетів не можуть запрошувати аспірантів з Ірану – країни, яка, поряд із Китаєм, Індією та деякими іншими давно стала джерелом найкращих талантів. (…) А що буде зі студентами з Ірану, які вже тут? Поки що ніхто їх не ловить і не депортує. Але їхнє майбутнє раптово занурилося в туман, – написав Ааронсон у своєму блозі. – Я маю одне прохання до режиму Трампа: якщо ви коли-небудь вирішите, що США повинні депортувати моїх аспірантів, виженіть мене першим. Я благаю: прийдіть до мене додому, арештуйте мене, позбавте мене громадянства, відберіть мої нагороди, які були мені вручені в Білому домі і Державному департаменті. Я буду вважати це за найвищу честь».

Професор Скотт Ааронсон розповів Радіо Свобода, чому політика нового президента викликала безпрецедентний протест із боку наукового співтовариства:

«Наскільки я можу судити, наукове співтовариство у США практично одностайно виступає проти Трампа, і якщо серед нас і є незгода, то вона стосується того, чи потрібно вважати його прихід до влади просто чимось дуже поганим, чи варто визнати, що це вже надзвичайний стан. І причин для цього протесту так багато, що навіть складно сказати, яка з них головна. Це віра Трампа, що воля і емоції важливіші за факти і логіку, його інфантильність, мстивість і відсутність допитливості, його спроби заткнути кліматологів і підтримка сміховинних конспірологічних теорій про зміну клімату, його кровожерливі плани щодо Агентства охорони довкілля і Міністерства енергетики (а за ними невдовзі можуть піти й інші державні органи, які мають стосунок до науки), а тепер ще й указ про обмеження імміграції.

І остання обставина персонально стосується багатьох із нас, американських вчених. У багатьох є студенти з Ірану, багато працюють з колегами з мусульманських країн, і що буде з ними тепер, незрозуміло. Нам тепер потрібно непокоїтися, що найкращі іноземні вчені поїдуть куди-небудь до іншої країни, що ми більше не зможемо проводити у США представницьких конференцій, тому що на них не зможуть приїхати колеги з деяких країн, і так далі і так далі. Якщо нова імміграційна політика не буде скасована, вона може позбавити Америку світового наукового лідерства. Навіть ті іноземні вчені, яких безпосередньо не зачіпають обмеження, можуть відмовитися приїжджати до нас із солідарності з іншими. Так, ми опинилися серед тих, хто виступає проти Трампа, але ми в цьому далеко не самотні – в протестних акціях після його інавгурації брало участь 3 мільйони осіб, це, напевно, був наймасовіший протест в історії Америки».

– Ставлення Трампа до глобального потепління – теж ключове питання?

«Тема кліматичних змін теж дуже важлива. Я підтримую науковий консенсус, що глобальне потепління є найбільшою загрозою для людства. «Погляди» Трампа на це питання, якщо це взагалі можна назвати «поглядами», полягають у тому, щоб ховати голову в пісок. Він не тільки на виключно емоційних підставах заперечує існування проблеми, але і намагається звільнити або хоча б заткнути вчених, які намагаються з’ясувати, наскільки ця проблема величезна і як її вирішувати. Думаю, не варто і говорити, що цим він проблему не вирішить».

– Чи зможуть марші протесту вчених і петиції щось змінити в політиці Дональда Трампа?

«Я не думаю, що петиції і марші протесту можуть безпосередньо вплинути на адміністрацію, апелюючи до її «свідомості». Але все ж вони можуть бути корисні, тому що підвищать політичні ставки і ускладнять для Трампа та його команди здійснення ще радикальніших кроків, змусять їх десь відступити. Але навіть незалежно від цього, американське наукове співтовариство має моральне зобов’язання перед усім світом і перед історією – ми повинні показати, що не будемо мовчки приймати те, що відбувається».

– Вчені – це люди, відомі своєю зайнятістю. Чи не станеться так, що всі скоро повернуться в лабораторії та аудиторії і протестна діяльність швидко загасне?

«Не знаю, чи знайдеться в нас достатня кількість людей, які мають достатньо вільного часу, щоб не дати протестові згаснути. Але якщо Трамп продовжить діяти в дусі імміграційного указу, особисто зачіпаючи нас і нашу професійну діяльність, він просто не залишить нам вибору».

– Наскільки наукові функціонери, адміністративні кадри в американських університетах готові підтримати громадський протест учених і викладачів?

«Взагалі університети – це обережні бюрократичні організації, особливо, але не тільки, університети штатів. Але ми вже побачили кілька офіційних заяв, наприклад, від Массачусетського технологічного інституту або університету Техасу в Остіні, зі словами підтримки і стурбованості на адресу студентів та співробітників, які потрапили під нові обмеження. Не дивно, що прямої критики на адресу Трампа і схвалення протестів у цих заявах не було. З іншого боку, я знаю, що деякі представники найвищої адміністрації Массачусетського технологічного особисто прийшли на студентський мітинг проти імміграційного указу, продемонструвавши цим свою персональну підтримку. Зрозуміло, що найближчими місяцями університетські адміністратори будуть усе частіше наражатися на необхідність зробити складний вибір, і багато хто з нас буде уважно стежити за їхніми діями».

– Наскільки американське наукове співтовариство єдине в несприйнятті політики нової адміністрації?

«Особисто я не знаю жодного американського вченого, хто б підтримував режим Трампа. У Кремнієвій долині є відомий технологічний підприємець Пітер Тіл, який підтримує Трампа, але Тіл – не зовсім вчений. Ну ще я читав у новинах про те що фізик і вчений, який заперечує глобальне потепління, Вільям Гаппер із Прінстона зустрічався з Дональдом Трампом, а більше я і не можу нікого згадати. Водночас на протилежному боці – тисячі дослідників. Тож не думаю, що нашій спільноті загрожує розкол. Навпаки, те, що відбувається, об’єднує нас, змушуючи забути старі політичні суперечки і разом виступити перед новою загрозою».

Американське академічне співтовариство у своїй більшості традиційно має ліволіберальний настрій і підтримує Демократичну партію, тож у невдоволенні вченими новим президентом, представником республіканців, немає нічого дивного. Однак цього разу напруження досягло небачених масштабів, і вчені стурбовані не загальним порядком денним нової адміністрації, а цілком конкретними кроками Дональда Трампа, які мають безпосередній стосунок до американської науки. Очевидно, новому президентові доведеться знайти спільну мову з науковим співтовариством у США – досить впливовою соціальною групою, від якої не в останню чергу залежить технологічне, економічне і військове лідерство Сполучених Штатів.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода