Найважливіші підприємства «Укроборонпрому» корпоратизують – керівництво державного концерну підтримує збільшення ролі приватного сектору у військово-промисловому комплексі. Сьогодні державні і приватні підприємства поділили державне оборонне замовлення майже порівну. Експерти кажуть про необхідність більш прозорих процедур, але виробники стверджують – все дуже просто.
Державний концерн «Укроборонпром» запропонував корпоратизувати 67 зі своїх державних підприємств. Всього в концерн входить більше ніж сотня компаній, але кілька десятків із них Україна не контролює – деякі залишилися в Криму, деякі на окупованих територіях на сході, каже заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Денис Гурак.
«Це основні ключові підприємства, які здійснюють основну діяльність. Багато підприємств дійсно тільки на папері існують, а 67 – це ключові підприємства, які виробляють продукцію. В першому списку, наприклад, ДП «Антонов». Він у перших п’ятьох, які вже затверджені і готується проект постанови Кабміну», – заявив Гурак у коментарі Радіо Свобода.
Деякі підприємства готуються до ліквідації, деякі вже перебувають в процесі банкрутства, говорять в «Укроборонпромі». В Міністерстві економічного розвитку вже підготували законопроект про корпоратизацію і приватизацію деяких підприємств із військово-промислового комплексу. На думку заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Юрія Бровченка, це дозволить вже поточного року залучити інвестиції в ці підприємства. Проте в державне оборонне замовлення потрапити може і приватне підприємство, каже Бровченко.
Якщо аналізувати державне оборонне замовлення 2016 року, то половину виконують приватні підприємстваЮрій Бровченко
«Якщо приватне підприємство поставляє якісну продукцію Міністерству оборони чи іншим силовим структурам, то воно приймає участь в державному оборонному замовленні. Якщо аналізувати державне оборонне замовлення 2016 року, то половину виконують приватні підприємства», – заявив Бровченко.
Міноборони обирає приватні підприємства через гнучкість цін – експерт
У директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця трохи інші розрахунки – 60% замовлень отримали державні компанії, решту – приватні. Проте військові надають перевагу останнім, зазначив експерт в коментарі Радіо Свобода.
«В цілому Міністерство оборони на поточному етапі сповідує практику роботи безпосередньо з приватними компаніями, які демонструють більшу гнучкість, аніж державні підприємства. Крім гнучкості, вони демонструють поступливість у ціні, що надзвичайно важливо для Міністерства оборони, тому що грошей виділяється недостатньо. Військові обирають стратегію, яка не дуже подобається «Укроборонрому», – заявив Згурець.
На думку експерта, представникам концерну це не подобається, тому вони заявляють, що їхні підприємства недостатньо завантажені. Сьогодні приватні компанії частково забезпечують військових стрілецькою зброєю, радіолокаційною технікою, безпілотними летальними апаратами, бронеавтомобілями і засобами зв’язку. Близько десяти приватних виробників навіть об’єдналися в «Лігу оборонних підприємств» – серед них НПО «Практика», яка виробляє і постачає в Національну гвардію бронеавтомобілі «Козак-2», і компанія «Атлон Авіа», яка виробляє і постачає армії безпілотні літальні комплекси «Фурія».
За словами директора компанії «Атлон Авіа» Артема В’юнника, для приватних компаній немає ніяких завад потрапити в державне оборонне замовлення. «Атлон Авіа» пройшла простий шлях, каже він.
«Коли ви приходите в Міністерство оборони із готовим зразком і кажете, що ми готові цей зразок поставити на випробування, вас приймає із відкритими дверима державний науково-дослідний центр, який зараз перебуває в Чернігові. Будь-яких перешкод для того, щоб вийти на випробування немає», – заявив В’юнник.
Їхній безпілотник пройшов перші випробування в червні 2014 року і після кількох удосконалень був прийнятий на озброєння навесні 2016 року.
