Міжнародна реакція на загострення ситуації і бої біля Авдіївки в східній Україні зводиться до засудження поновлення бойових дій, закликів до перемир’я і недопущення гуманітарної катастрофи через перебування десятків тисяч мешканців в цьому місті на Донбасі. Також говорять і про те, що події в Авдіївці нівелюють заклики до скасування санкцій проти Росії, а також що загострення є частиною спроб президента Росії Володимира Путіна «випробувати» нового президента США Дональда Трампа – надто після їхньої першої телефонної розмови минулої суботи.
Бої в Авдіївці – зокрема в її промисловій зоні, – а також факт перебування тисяч і тисяч мирних жителів у місті, що залишилося без води, електрики і тепла, викликали хвилю засудження міністрів, дипломатів, чільних експертів і міжнародних організацій.
В заяві речниця Європейської служби зовнішньої дії Мая Коціянчич зазначила, що інтенсивні бойові дії останніх кількох днів довкола Авдіївки є «грубим порушенням режиму припинення вогню, як передбачено Мінськими угодами. Це ставить під загрозу цивільне населення». В заяві речниці звертається увага на те, що останнє загострення спричинило до значних перебоїв в наданні комунальних послуг населенню.
Ми, Європейський союз, закликаємо до негайного припинення бойових дійМарія Коціянчич
«Ми, Європейський союз, закликаємо до негайного припинення бойових дій. Це дозволило б терміновий ремонт критичної інфраструктури. Також важливо знати, що повне дотримання припинення вогню є ключовим кроком до повної імплементації Мінських угод, які є основою мирного і тривалого врегулювання конфлікту, з повагою до суверенітету та територіальної цілісності України», – сказала Коціянчич в інтерв’ю Радіо Свобода.
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс написав у «Твіттері», що «ЄС має стояти твердо проти військового наступу в Україні. Дотримання перемир’я є ключем до повного втілення Мінських угод».
Так вже сталося, що міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен, здійснюючи свою першу робочу поїздку як міністр поза межі ЄС, приїхав в Україну з дводенним візитом, і його український колега Павло Клімкін повіз гостя до Маріуполя (як на початку року туди їздив міністр закордонних справ головуючої цього року в ОБСЄ Австрії Себастіан Курц).
Клімкін та Самуельсен мали проблеми з потраплянням до Широкина через обстріли з боку підтримуваних Росією сепаратистів.
«Дуже стурбований погіршенням ситуації з безпекою в Україні. Всі мають поважати припинення вогню і втілювати Мінськ. Данія твердо підтримує безпеку та територіальну цілісність України», – сказав Самуельсен, перебуваючи в зоні конфлікту на Донбасі.
Питання України – зокрема визнання «Мінська» – буде на порядку денному Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ 28 країн-членів ЄС, яка відбудеться в понеділок, 6 лютого, в Брюсселі. Кілька міністрів закордонних справ країн ЄС вже відреагували на події в Авдіївці.
Зокрема, міністр закордонних справ Швеції Марґот Валльстром зазначила: «Тривожні ознаки ескалації у Східній Україні. Агресія має зупинитися і припинення вогню поважатися».
Міністр закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні заявив: «Дуже стурбований сильними боями на Донбасі і важкою ситуацією для цивільних в тому регіоні».
Посол США в Україні Марі Йованович: «Дуже занепокоєна долею жителів Авдіївки, особливо двох із половиною тисяч дітей, які позбавлені води, електрики і опалення після того, як лінії електропередач було пошкоджено»
Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф: «Глибоко стурбована кровопролиттям і гуманітарною ситуацією в Авдіївці. Треба негайно забезпечити перемир’я для допомоги мирним жителям».
Посол Канади Роман Ващук: «Ракетні залпи по цивільних із боку керованих Росією сепаратистів повинні припинитися. Всі сторони мають створити безпечні умови для цивільних».
Реакція Росії
Речник президента Росії Дмитро Песков зявив, що Кремль покладає вину за ескалацію не на Збройні сили України, а на воєнізовані угруповання, які діють автономно, намагаючись атакувати території так званих «ДНР» та «ЛНР». «Вони перейшли лінію контакту за підтримки артилерійського вогню Збройних сил України», – сказав Песков.
За його словами, Росія вважає, що «українська влада й український президент Порошенко мають брак бажання та готовності втілювати Мінські угоди».
Не допустити гуманітарної катастрофи
У Відні на заклик України зібралася Постійна рада ОБСЄ, яка розглядає загострення ситуації біля Авдіївки. Дехто з користувачів соціальних мереж висловлює впевненість, що Рада безпеки ООН, в якій Україна починає головувати 1 лютого, не може не розглянути ескалацію поблизу Авдіївки.
Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугул Апакан закликав до негайного припинення боїв у районі Авдіївки – Ясинуватої – Донецького аеропорту на сході України.
«Загострення ситуації в регіоні викликає серйозне занепокоєння, сильно страждає цивільне населення. Насильство такого масштабу, що призводить до втрати життів, є неприйнятним, захист цивільних повинен мати першорядне значення», – сказав Апакан.
Він додав, що спостерігачі повідомляють про втрати серед цивільних і про пошкодження будинків мирного населення й інфраструктури. Зокрема Апакан заявив про пошкодження заводу з фільтрації води в Ясинуватій, від роботи якого залежить опалення, електро- і водопостачання тисяч людей по обидва боки від лінії зіткнення.
А координатор ООН із гуманітарної допомоги Ніл Вокер закликав до негайного припинення бойових дій для того, щоби попередити подальшу втрату людських життів та щоб була можливість відновити життєво необхідну інфраструктуру для сотень тисяч людей, які опинилися при температурі -10 градусів».
Час загострення поблизу Авдіївки
На думку старшого директора програм берлінського Фонду Маршалла «Німеччина-США» Йорґа Форбріґа, остання ескалація свідчить про безперечне погіршення ситуації на Донбасі. «Це ще раз свідчить про невиконання Мінських угод, що пов’язано з умовою продовження санкцій (проти Росії)», – сказав експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.
Багато хто помітив, що загострення в Авдіївці – наступ бойовиків, відкидання їх українськими військовими, обстріли українських позицій, зокрема з «Градів», – розпочались на наступний день після телефонної розмови нового президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним. На це, скажімо звернув увагу відомий економіст Андерс Ослунд: «Як так сталося, що Росія почала новий військовий наступ проти України одразу після телефонної розмови Трампа з Путіним?»:
«Я можу уявити, що загострення на Донбасі, новий спалах військових дій приписується новому розвитку подій на Заході. Але ми не можемо бути певними, що це сталося у результаті переговорів (між президентами Трампом і Путіним). Я не думаю, що одне спричинило інше. Найімовірніше, що у той момент, коли Захід виявляє непевність, – приміром, у питанні щодо підтримки України, – то Росія користується цим і посилює тиск на Україну», – каже в інтерв’ю німецький Йорґ Форбріґ.
Редактор німецької газети Bildt Юліан Рьопке подав графіку жертв серед українських вояків після розмови Путіна й Трампа:
А англомовне видання Business Ukraine зазначає: ««Російська гібридна війна лютує в Україні – Білий дім мовчить. Путін випробовує Трампа. Українці платять своїми життями за пасивність Заходу».
Є й такі дописи в соцмережах: «Путін перевіряє, чи, плюючи Трампу прямо в обличчя, зможе домогтися скасування санкцій».
