Еміль Курбедінов: жити заради справедливості

Еміль Курбедінов ‒ один із провідних кримських адвокатів, що спеціалізуються на політичних справах. Він надав і продовжує надавати юридичну допомогу десяткам політиків, активістів, журналістів і зокрема ‒ переслідуваних мусульман. Нещодавно він сам помінявся з ними місцями: 26 січня вдома і в офісі Курбедінова відбулися обшуки, а його самого заарештували на 10 діб за «поширення екстремістських матеріалів». Проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» вирішив познайомити читачів із біографією Курбедінова і розповісти, що говорять про нього колеги, соратники та рідні.

У 70-х кримських татар все ще не пускали до Криму. Але багато сімей в цей період переїжджали з місць депортації в Краснодарський край ‒ ближче до батьківщини. Серед них були і Масхуд та Еміне Курбедінови. Разом із рідними вони приїхали сюди з Узбекистану, познайомилися в невеликому селі під Новоросійськом, де й одружилися. У 1981 році у них народився син Еміль.

«Потім, з огляду на обставини, ми переїхали до Новоросійська. У Еміля зі здоров'ям тоді було не дуже, а там, де ми жили, було високогір'я і дуже вологий клімат. А в Новоросійську його можна було віддати на плавання. І там він уже зміцнив здоров'я і пішов у перший клас», ‒ розповіла Еміне Курбедінова.

Підліткові мрії

У підлітковому віці в Еміля з'явилася велика мрія ‒ стати міліціонером. І після 9-го класу він пішов вчитися в ліцей МВС. Там захопився історією, суспільствознавством, правознавством, читав багато літератури з цих дисциплін. Після закінчення ліцею юний Еміль переосмислив свої плани на майбутнє і вирішив стати юристом.

Він вступив на юрфак Краснодарського державного університету. Там само він пішов і на військову кафедру. Закінчив виш із дипломом юриста й офіцерським званням. Після цього повернувся до Новоросійська, де влаштувався на місцеву митницю.

«Син бачив, що наш народ перебирається на батьківщину, і в 2007 році він переїхав до Криму. Спочатку перебрався з Новоросійська у Керч до моїх батьків, ‒ розповідає мама Еміля Еміне Курбедінова. ‒ У мене тоді батьки вже були літніми людьми, а я не могла роботу залишити. Він вирішив знайти себе вже в Криму».

Два роки Еміль прожив у Керчі у дідуся й бабусі. Але там він не зміг знайти роботу до душі і вирішив перебратися до Сімферополя, куди згодом переїхала вся його сім'я.

Курбедінов нострифікував свій диплом у Києві, і отримав статус адвоката. Згодом відкрив власний офіс і почав адвокатську практику. Спочатку він надавав всі види послуг, а також співпрацював з кримськотатарськими правозахисниками, з якими познайомився відразу після приїзду в Крим.

«У нього не було складнощів із тим, що він вчив російське право, а адвокатом став в українській правовій системі. Єдине, було трохи складно з українською мовою, але так як в Криму все було російською, тому це було не особливо відчутним», ‒ розповів друг і колега Курбедінова Едем Семедляєв.

У 2013 році в житті Еміля стався ще один важливий поворот. Він познайомився з дівчиною на ім'я Діана, яка через місяць після їхньої зустрічі стала його дружиною.

«Нас познайомили родичі. Ми зустрілися, поспілкувалися, сподобалися один одному. Почали зустрічатися, у нас все так швидко відбулося. Ми особливо не замислювалися і вирішили, що буде весілля. Все відбулося стрімко», ‒ розповіла Діана Курбедінова.

Зараз в родині Курбедінових двоє дітей: хлопчик і дівчинка.

Приречений на програш

У 2014 році в Криму почало діяти законодавство Російської Федерації, і щоб продовжувати тут практику, Курбедінов отримав статус російського адвоката.

Навесні того ж року в активістів кримськотатарського національного руху з'явилися перші проблеми, для розв'язання яких необхідна була кваліфікована юридична допомога. 3 травня в Крим намагався потрапити лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, і сотні людей приїхали до адміністративного кордону, щоб допомогти політику його перетнути. Влада у відповідь виставили оточення силовиків на трасі, і між бійцями «Беркуту» й прихильниками Джемілєва відбулися невеликі сутички. У підсумку проти кількох активістів порушили справи за «застосування насильства щодо представників влади». Ще близько 100 людей стали фігурантами адміністративних проваджень за участь у перекритті дороги.

«Коли у «справі 3 травня» почалися масові адміністративні штрафи, до кримськотатарських адвокатів звернулися члени Меджлісу. Тоді Еміль і я в цьому почали брати участь, і побачили, що практично нікому цим займатися», ‒ розповів Едем Семедляєв.

У «справі 3 травня» Курбедінов взяв під опіку активіста Таїра Смедляєва ‒ рідного брата голови ЦВК Курултаю Заїра Смедляєва. відтоді Курбедінов стає одним із найбільш затребуваних адвокатів, які спеціалізуються на політичних справах. Його перевагою стало те, що він закінчував Кубанський університет і добре орієнтується у російському законодавстві.

«У нього загострене відчуття справедливості, тому й береться за політичні справи, хоча для адвоката це ‒ складні моменти. Кожен адвокат розуміє, що, беручи участь в таких справах, в основному будуть програші. Адже там усе вирішується не в суді, судді там не вільні у винесенні вироку», ‒ сказав Едем Семедляєв.

Еміль Курбедінов захищає заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, автора Радіо Свобода Миколу Семену, фігурантів справи «Хізб ут-Тахрір» та «кримських диверсантів».

Він ‒ один із головних ньюзмейкерів в кримському сегменті українських ЗМІ, адже усвідомлює, що розголос ‒ один зі способів добитися справедливості. Журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк розповів, що коли йому відмовляють у праві на зйомку у судах за участі Курбедінова, той завжди подає відповідне клопотання від себе.

«Це така підтримка, ну і спроба зробити судовий процес хоча б віддалено несхожим на Кафку. Поза судом він весь час сміється і жартує, пояснюючи: інакше з глузду можна з'їхати», ‒ згадує Наумлюк.

Тернистий шлях

Із осені 2014 року Курбедінов сприяв і допомагав Кримській контактній групі із прав людини ‒ об'єднанню, яке попервах мало на меті налагодження діалогу з підконтрольною Росії владою півострова. Групу створили після насильницького викрадення Ісляма Джеппарова та Джевдета Іслямова ‒ сина і племінника правозахисника з Білогірська Абдурешита Джеппарова.

«Десь два з половиною роки тому було дуже складно, коли викрали мого сина. Мені вже було зовсім погано. Еміль був один із перших, хто мене підтримував і відвідував. Вони мене з Едемом реанімували, можна так сказати. Кажуть: у тебе хороший потенціал, давай приєднуйся. Відтоді я намагаюся активніше займатися громадською діяльністю», ‒ розповів Абдурешит Джеппаров.

Останні два з половиною роки майже весь свій час Курбедінов присвячує роботі. Дружина каже: попри безліч адвокатських обов'язків він знаходить можливість піклуватися про сім'ю.

«Ми, звичайно, переживаємо за нього. Але я пишаюся тим, що у мене такий чоловік, а у дітей ‒ такий батько, який допомагає своїм братам і всім, хто потребує цієї допомоги», ‒ розповіла Діана Курбедінова.

Мати Еміля, коли говорить про сина, який зараз перебуває під арештом, не приховує сліз. Але стверджує, що не шкодує, що Еміль вибрав такий тернистий і небезпечний шлях.

«Він мені нещодавно сказав: «Мамо, тепер я зрозумів, навіщо я живу. А навіщо я жив раніше? Юність була відчайдушна», ‒ каже Еміне Курбедінова.

Термін арешту Курбедінова закінчується 5 лютого.

Його засудили на 10 діб за публікацію в соціальній мережі «ВКонтакте» трирічної давності. У 2013 році Еміль зробив перепост про мітинг «Хізб ут-Тахріру» в Сімферополі, і суд розцінив це як поширення екстремістських матеріалів. Адвоката затримали, коли той поспішав на допомогу до бахчисарайського активіста Сейрана Салієва, до якого прийшов із обшуком ОМОН.

Це не перші проблеми, які створюють для Курбедінова російські силовики. Вже звичною подією стало те, що Курбедінова і Семедляєва затримують на адмінкордоні з Кримом після того, як вони повертаються з міжнародних поїздок. На початку серпня 2016 року до них в офіс намагалися увірватися невідомі в цивільному. А у жовтні Курбедінов повідомив, що російська прокуратура погрожує відкриттям кримінальної справи проти нього. Близькі та соратники переконані, що, незважаючи на ці способи тиску і недавній арешт, Еміль не припинить професійної діяльності.

Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»