Безкарність корупціонерів – результат корумпованості системи правосуддя – експерти

Київ – Сьогодні міжнародна організація боротьби з корупцією Transparency International оприлюднила дані щодо рівня сприйняття корупції у 2016 році. Україна у всесвітньому рейтингу посіла 131-е місце зі 176 країн. Цю сходинку із показником 29 балів (0 балів – найгірший можливий показник, 100 балів – найкращий) разом з Україною посіли також Казахстан, Непал, Росія, Іран. І хоч у порівнянні з 2015 роком Україна покращила свій рейтинг і отримала на 2 бали більше, ніж у році позаминулому, – цього замало для держави, в якій влада називає подолання корупції головним пріоритетом, проти якої ведуть бойові дії російські найманці і рівень життя в якій один з найнижчих в Європі, говорять експерти. Що має зробити українська влада і суспільство, щоб боротьбу з корупцією наповнити реальним змістом?

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) станом на сьогодні розслідує понад двадцять кримінальних проваджень за результатами аналізу електронних декларацій, що їх подали державні службовці, включно з народними депутатами та урядовцями. Деякі провадження розпочаті за фактами внесення недостовірних відомостей, а одне – за фактом незаконного збагачення. Генеральна прокуратура України, у свою чергу, чи не щодня повідомляє про арешти чиновників різного рівня за скоєні ними корупційні дії.

У цілому за час дії закону про очищення влади (понад 2 роки), були перевірені близько 700 тисяч чиновників та працівників держапарату. При цьому в списку люстрованих осіб або ж таких, хто скоював корупційні дії, опинились у сотні разів менше осіб. Звільнити можна було б і більше чиновників, якби державні органи не саботували, а у Верховній Раді України ретельніше ухвалювали закони, визнає народний депутат, один з авторів «люстраційного закону» Єгор Соболєв. Водночас, за його словами, здебільшого роботи і права працювати у державних установах позбулись не високі чини, а управлінці середньої ланки, котрі здебільшого виконували корупційні вказівки, що надходили згори.

«Вдалось відсторонити високопосадовців Януковича, особливо з ГПУ, з уряду та з адміністрації президента. Люстровані і кілька сотень ні в чому не винних, невеличких посадовців – їх просто для статистики люстрували», – пояснив депутат в інтерв’ю для телеканалу «1+1».

Як зазначають фахівці, здолати корупцію у державі, де політична еліта робить усе можливе, щоб її зберегти, вкрай складно, але громадські активісти, усупереч цьому, продовжують цю боротьбу. Про це в ефірі «Громадського телебачення» зазначив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

«В умовах, які є, ми разом – ми як суспільство – зробили більше, ніж можна було зробити. Неможливо подолати корупцію в принципі у державі, політична еліта якої хоче її зберегти. Тому у завідомо програшних умовах нам вдалося спільним тиском запустити інструменти, які мають можливість цю політичну еліту послабити», – наголосив активіст.

Голова українського представництва Transparency International Ярослав Юрчишин у розмові з Радіо Свобода наголосив: попри декларації про боротьбу з корупцією, влада не поспішає долати старі схеми, які стосуються (пере)розподілу державних коштів в інтересах певних бізнесменів; у владі надалі діють лобісти певних фінансово-промислових груп тощо. Як результат, провалена приватизація низки об’єктів держвласності; на Донбасі на лінії розмежування процвітає контрабанда, а зароблені на «сірих схемах» прибутки далі ідуть в офшори, оминаючи державний бюджет України.

«Якщо дивитись, де у нас є здобутки, а де маємо втрати, то зараз ключовим питанням ризику виглядають відносини бізнесу і держави. Ті рейтинги, ті складові, які наразі фіксують взаємні стосунки держави і бізнесу, показують найменший рівень зростання. Тобто: бізнес не вірить правоохоронній системі, бізнес не інвестує у країну, бізнес говорить про непрозорість дозвільних процедур, тобто – про можливість корупції в них», – каже Юрчишин.

Подолати корупцію було б ще складніше, якби про неї щодня не повідомляли українські журналісти-розслідувачі, зазначив Юрчишин. Влада ж далі намагається перешкоджати цій діяльності громади і ЗМІ.

Журналіст-розслідувач Сергій Андрушко, який працює в телевізійному проекті «Схеми», говорить, що інформацію, яка цікавить громадськість, отримати вкрай важко.

«Ми близько двох тижнів знімали, хто відвідує Адміністрацію президента і з якою метою. Наприклад, окрім народних депутатів, АПУ відвідують прокурори, судді, чий незалежний статус (від політики – ред.) таким чином хтось може поставити під сумнів. Навіщо і з якою метою вони туди ходять? Ми надіслали інформаційний відповідний запит в Адміністрацію президента. Адміністрація не надала відповіді на жодне прізвище із запиту щодо того, що там були прокурори, судді, бізнесмени. Нам не була надана відповідь по суті, в АПУ послались на якусь інструкцію, яка не дозволяє поширювати персональні дані. Наш наступний крок – ми хочемо дізнатись, що то за інструкція і так далі», – розповів Андрушко Радіо Свобода.

Громадянське суспільство – джерело і рушій антикорупційних змін – експерти

Тим не менше, міжнародні експерти вказують і на позитивні зрушення, які минулого року Україна продемонструвала на фронті антикорупційної боротьби. За даними, які нині оприлюднили фахівці Transparency International, у порівнянні з 2015 роком зменшилась кількість посадовців, які використовують службове становище з метою особистої вигоди (на 14 відсотків), і це насамперед стосується поліції та армії. Як зазначають фахівці, саме у цих секторах, критично важливих за умов російської військової агресії, проходять реформи, і до лав Національної поліції, Нацгвардії і Збройних сил України приходять люди «нової формації», готові насправді боронити і змінювати Україну.

Нові люди, готові долати корупцію і «кумівство», приходять і в інші органи держуправління, завдяки їм запрацювала публічна система закупівель у різних міністерствах (ProZorro), створені громадські ради при уряді, а місцеві органи самоврядування потрапляють під контроль громадських активістів. Так, за даними урядовців, впровадження системи електронних закупівель в одному лише Міністерстві охорони здоров’я дозволило зекономити понад десять мільйонів бюджетних коштів. Про це повідомили і фахівці Всеукраїнської мережі ВІЛ-позитивних.

«Ми сподіваємось перевести всі свої програми на цю систему закупок. І в результаті щоб весь неурядовий сектор використовував такий інструмент, який допомагає економити гроші донорів», – запропонував голова Координаційної ради Всеукраїнської мережі ЛЖВ Дмитро Шерембей, виступаючи перед учасниками минулорічної Національної зустрічі міжнародних донорів.

Щодо «нової формації», то, як наголошує Ярослав Юрчишин, більшість цих нових чиновників – вихідці з громадянського суспільства, і якраз роль української громади у втіленні антикорупційних перетворень відзначають міжнародні експерти (такі, як автори дослідження Freedom House – Nations In Transit).

«Є стримані успіхи у правоохоронній і судовій системі – є принаймні ґрунт для позитивних зрушень далі. Ми розуміємо, що запрацювало НАБУ, запрацювала Спеціальна антикорупційна прокуратура, і хоч є питання до роботи електронних декларацій, але вже запущені е-декларації. Але на цьому тлі немає ключового – немає вироків, які могли би дати суттєво більше (балів – ред.) зростання у рейтингу», – зазначив Юрчишин у розмові з Радіо Свобода.

Саме безкарність і недієва система правосуддя не дають Україні здійснити прорив у подоланні корупції – за словами експерта, безкарність, яку відчувають корупціонери, зводить нанівець позитивні досягнення і гальмує здійснення антикорупційних реформ. Юрчишин також застерігає: якщо система правосуддя не очиститься від корупції – українське суспільство не зможе розімкнути «коло безкарності» і реформувати державу належним чином.