Головним приводом першої прес-конференції новообраного президента США Дональда Трампа стала необхідність відповісти на звинувачення у зв’язках з Росією, вважає дипломат, голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Тому, зазначив експерт в ефірі Радіо Свобода, все, що Трамп говорив поза цим, не варте глибокого аналізу, оскільки слугувало лише приводом, аби відвернути увагу від головної теми. Експерт наголошує, що таким чином, виплутуючись з однієї «пастки», Трамп потрапляє в іншу, коли йому доведеться реагувати на дії Росії, вже маючи конституційні обов’язки.
– Що цікавого для українців, на Вашу думку, сказав Дональд Трамп на своїй прес-конференції перед інавгурацією?
– Перш за все, прес-конференцію Трампа не слід розглядати як набір якихось політичних гасел, або як щось, що упереджує наступну політику Трампа. Вона була продиктована конкретною ситуацією, дуже неприємною для Трампа – збільшення звинувачень на його адресу про можливу причетність або можливі зв’язки з Росією, або навіть з російським спецслужбами. І лише в цьому контексті варто розглядати усе, що відбулося на прес-конференції.
Навіть те, що не стосувалося безпосередньо теми зав’язків з Росією та її спецслужбами, а Трамп спробував перевести розмову на інші теми, приміром, створення робочих місць – все це слугувало для того, звичайно, щоб відвернути увагу від головної теми.
Тому, думаю, не варто аж так глибоко влазити в тези, які ми почули від Трампа стосовно якихось загальних питань – зовнішньої або безпекової політики. Що стосується безпосередніх звинувачень у співробітництві, або в тому, що росіяни можуть мати компромат на нього, то Трамп у традиційній манері відкидав ці звинувачення. Причому, як часто він це робить: менше апелювати до фактів, більше до логіки, що така хороша, порядна, розумна й досвідчена людина, як він, просто не може потрапити у подібну ситуацію.
Дональд Трамп, вибираючись із однієї пастки – звинувачень у співробітництві з російськими спецслужбами, потрапляє в пастку своїх конституційних обов’язків
У мене складається таке враження, я тут не можу гарантувати, що Дональд Трамп, вибираючись із однієї пастки – звинувачень у співробітництві з російськими спецслужбами, або, як йому здається, із пастки звинувачень у нелегітимності власного обрання – потрапляє в зовсім іншу пастку. Він потрапляє в пастку своїх конституційних обов’язків – реагувати на російські дії на території США під час президентських виборів, адже лише він розглядає питання цих звинувачень і питання російського втручання у вибори США як напад на свою легітимність. Хоча американська громадськість ставить питання зовсім інакше.
– Як він може реагувати на це після інавгурації?
– Складається таке враження, що Трампа дуже майстерно заганяють у такий коридор, який веде в одну сторону – необхідності правильного, активного, рішучого реагування на дії росіян. Тому що він стане президентом, інавгурація відбудеться, але через кілька днів питання буде зміщене в іншу площину: добре, ти президент, легітимний, то покажи, як ти виконуєш Конституцію і свої обв’язки. І тут у Трампа варіантів дуже небагато. Тому в останні дні чули багато і від нього, і від пана Тіллерсона (кандидата на посаду держсекретаря – ред.), які свідчать про те, що риторика цих людей стає значно жорсткішою щодо Росії.
– Крім Росії, Дональд Трамп досить багато говорив про Китай. Якщо брати цей геополітичний трикутник: США-Китай-Росія, то які шанси є на те, що США будуть дружити з Росією разом проти Китаю чи, навпаки, Китай і США проти Росії?
– Відхід від європейських справ і привернення все більшої уваги до регіону Тихого океану – тенденція, не пов’язана лише з Трампом. У Трампа це поки що лише заяви, але найчіткіше ця тенденція проявилася в діях президента Барака Обами. Тому мені здається, це реалії життя. Вага Китаю у світовій економіці, політиці, безпеці збільшується достатньо швидкими темпами.
У Дональда Трампа чітко сформульована теза про необхідність реагувати на якісь дії Китаю
У Дональда Трампа чітко сформульована ця теза про пріоритети відносин із Китаєм, причому пріоритет у даному випадку може звучати не дуже позитивно, тобто необхідність реагувати на якісь дії Китаю. До речі, відвертаючи увагу від того, що росіяни підіграли йому на виборах, зокрема влізли в деякі комп’ютерні системи. От Трамп і апелював, що Китай робить це частіше, у більш неприйнятних формах. Тому мені здається, що це буде чітко пріоритетом. Це звучало у Тіллерсона, про Китай чи про «Ісламську державу» говорилося значно більше, ніж про Росію в ході затвердження його кандидатури в сенаті на посаду держсекретаря. Так, Китай, китайська тематика буде пріоритетом.
Цілком можливо, деякі стратеги підкажуть Дональду Трампу таку позицію або такий підхід, що потрібно об’єднатися з Росією для того, щоб полегшити, розв’язати собі руки з Китаєм, або щоб разом спільним фронтом виступити проти цієї країни.
– Чи почули Ви несподівані якісь заяви Трампа?
– Ні, нічого надзвичайного чи несподіваного.
– Тобто головні несподіванки варто очікувати вже після інавгурації?
– Несподіванки будуть з Трампом. І, очевидно, вони будуть пов’язані із виплесками компромату. Ми вже очікуємо не несподіванок, а сподіванок. Ми очікуємо, що Дональд Трамп зробить уже як президент. Ми сподіваємося, що він почне працювати і почне реалізовувати свої передвиборчі гасла.
