З нового року в Україні вдвічі зросла мінімальна зарплата. Тепер де-юре роботодавці не можуть платити своїм працівникам менш ніж 3200 гривень. «Безпрецедентним кроком з посилення захисту людей праці» назвав підвищення президент Петро Порошенко, який наприкінці грудня підписав відповідний пакет законів. Але яка реальна ціна такого новорічного подарунка? І чи не заплатять українці зрештою за нього зі своєї ж кишені? Радіо Свобода відповідає на запитання разом із Олександрою Бетлій, провідним науковим співробітником Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Що таке взагалі мінімальна зарплата?
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Про це йдеться в законі «Про оплату праці».
Наскільки вона зросла?
Вдвічі – з 1600 гривень станом на грудень 2016 року до 3200 гривень із 1 січня 2017 року. Це різке і, певною мірою, безпрецедентне підвищення: наприклад, у грудні 2016 року, порівняно з попереднім півріччям, мінімальну зарплату було підвищено на 150 гривень – з 1450 до 1600.
Кого стосується підвищення мінімальної заробітної плати?
Усіх громадян, котрі працюють. Як наголосили в уряді, з 1 січня 2017 року жоден працівник, зокрема бюджетної сфери, не буде отримувати заробітну плату меншу ніж 3200 гривень на місяць.
Хто і на яких підставах ініціював таке підвищення?
Підвищення мінімальної зарплати ініціювали в уряді. У жовтні 2016 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що такий крок цілком відповідає можливостям української економіки, а в країні вже давно потрібно «створити систему, за якої працюючі громадяни почнуть отримувати належну заробітну плату». Деякі оглядачі, однак, звертали увагу на те, що у першому читанні проекту державного бюджету закладалося збільшення на рівні 10-12 відсотків упродовж року.
6 грудня 2016 року Верховна Рада підтримала пропозицію Кабінету міністрів.
Що казали критики?
Ще на етапі обговорення ініціативи до уряду звернулися, зокрема, представники об’єднання малого й середнього бізнесу «Фортеця», які заявили про неприпустимість такого підвищення. За словами підприємців, підвищення розміру мінімальної заробітної плати, яке не спричинить негативних наслідків для економіки країни та зростання інфляційних процесів, має ґрунтуватись на річному зростанні ВВП. За їхньою оцінкою, з 1 січня таке підвищення могло б бути в межах до 20%. Підприємці наполягали, що підвищення вдвічі мало б відбуватися лише в комплексі з низкою інших кроків – зокрема зменшенням ставки єдиного соціального внеску та внесенням змін до Податкового кодексу України.
Про які ризики говорять економісти?
Олександра Бетлій звертає увагу на те, що бізнес мав украй мало часу на підготовку до таких змін. «Для того, щоб це виконати, потрібно, щоб у роботодавця зросли доходи або він мав прибуток, який міг би спрямувати на оплату праці, – зазначає економіст. – Або ж роботодавець буде вдаватися до інших кроків – наприклад, скорочення робочої сили».
Крім того, експерти вказують на ризик того, що роботодавці спробують формально обходити таку вимогу законодавства. «Наприклад, на папері працівника переведуть на скорочений робочий день, хоча насправді він і далі працюватиме повний», – каже Олександра Бетлій.
В уряді, однак, заявляють, що передбачили посилення контролю за дотриманням відповідного законодавства.
Про яке посилення контролю йдеться?
Як повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, держава розширила повноваження органів влади, зокрема органів місцевого самоврядування, щодо перевірок на підприємствах. «Якщо буде виявлено під час перевірки, що люди працюють повний робочий день, а оформлені як неповний – це сотні тисяч гривень штрафів, – зазначив Гройсман. – За недопуск на перевірку теж передбачені дуже чіткі штрафні санкції».
Олександра Бетлій каже, що такі кроки можуть стимулювати деякі компанії. Але багатьох представників малого бізнесу, ймовірно, це підштовхне до закриття чи скорочення робочої сили: «Зрозуміло, що збільшення мінімальної зарплати має супроводжуватися більшим контролем. Батоги ми зробили, але наступного року ми не створюємо додаткових стимулів для розвитку малого бізнесу».
Чи може підвищення мінімальної зарплатиі вплинути на ціни?
На думку Олександри Бетлій, може, але вплив буде дуже обмежений. «Найчастіше зростає споживання саме тих груп товарів, на які існує велика конкуренція. Це, наприклад, продовольство і промислові товари, – зазначає економіст. – Не думаю, що постачальники цих товарів будуть дуже підвищувати ціни – саме тому, що на них знизиться попит».
Чи може підвищення вплинути на субсидії на оплату комунальних послуг?
У Кабінеті міністрів кажуть, що ні. Водночас на етапі обговорення ініціативи, у жовтні 2016 року, у Міністерстві фінансів висловили сподівання на те, що з огляду на збільшення розміру мінімальної зарплати кількість субсидіантів з часом зменшиться.
Інтерв’ю з Олександрою Бетлій слухайте в аудіозаписі ефіру.
