Мінськ – Міністерство закордонних справ Білорусі змушене виправдовуватися за свої дії у Третьому комітеті Генеральної асамблеї ООН під час ухвалення української резолюції з приводу порушення прав людини у окупованому Росією Криму. У резолюції дається критична оцінка прав людини на півострові, а Росія вперше називається державою-окупантом на такому рівні. Білорусь була серед тих, хто голосував проти резолюції. Нині ж МЗС Білорусі заявило, що «позиція Республіки Білорусь щодо України не змінилася» і назвало «численними спекуляціями» повідомлення в ЗМІ про спробу блокування Білоруссю голосування резолюції щодо порушень прав людини в анексованому Росією Криму.
Комітет з прав людини Генеральної асамблеї ООН 15 листопада ухвалив резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».
Ухвалення резолюції в Третьому комітеті ООН, який спеціалізується на питаннях прав людини, намагався зупинити постійний представник Білорусі при ООН Андрій Дапкюнас. Білорусь спробувала блокувати розгляд усіх резолюцій, які були заплановані до обговорення. Представник Білорусі виніс на голосування комітету пропозицію взагалі не розглядати порядок денний (процедура no action motion). Але за цю пропозицію Білорусі проголосували лише 32 країни, проти – 101.
Позиція офіційного Мінська стала предметом жорсткої критики не тільки в Україні, де це назвали «ножем у спину», але і в самій Білорусі, де з її критикою виступили представники громадянського суспільства, опозиція і незалежні ЗМІ.
МЗС Білорусі: це спекуляції
Міністерство закордонних справ Білорусі назвало «численними спекуляціями» повідомлення в ЗМІ про спробу блокування Білоруссю голосування резолюції щодо порушень прав людини в анексованому Росією Криму у Третьому комітеті Генасамблеї ООН.
Питання про процедуру розгляду тематики прав людини в ООН лежить зовсім в іншій площині і, за нашими твердим переконання, ніяк не стосується теми територіальної цілісності УкраїниДмитро Мирончик
У коментарі прес-секретаря МЗС Білорусі Дмитра Мирончика з цього приводу йдеться, що «позиція Республіки Білорусь щодо України не змінилася ні на йоту»: «Питання про процедуру розгляду тематики прав людини в ООН лежить зовсім в іншій площині і, за нашими твердим переконання, ніяк не стосується теми територіальної цілісності України».
МЗС Білорусі висловився, що він у принципі проти практики ухвалення Третім комітетом Генасамблеї ООН «країнових» резолюцій з прав людини, тобто резолюцій про окремі країни:
«Білорусь на собі випробувала, наскільки деструктивний і несправедливий механізм «країнових» резолюцій, і твердо впевнена, що їх ухвалення – це шлях в нікуди. Ця практика, вироблена в роки Холодної війни, нав'язується Організації Об'єднаних Націй окремими країнами виключно для просування власних інтересів», – йдеться у заяві МЗС Білорусі.
Ми завжди відкрито голосуємо проти «країнових» резолюційДмитро Мирончик
«Ми завжди відкрито голосуємо проти «країнових» резолюцій, де б вони не розглядалися – в Женеві чи Нью-Йорку. Це – не свідчення підтримки країн, що стають об'єктами резолюцій, а свідчення нашого послідовного несхвалення лицемірних підходів до теми прав людини, які нав'язуються Організації Об'єднаних Націй окремими державами за принципом «я краще знаю, що вам треба робити», – заявив речник МЗС Білорусі Дмитро Мирончик.
Білорусь має конфлікт з Третім комітетом
Треба зауважити, що у Мінська існує давній конфлікт з Третім комітетом Генеральної асамблеї ООН, який займається правами людини, і кілька разів ухвалював критичні резолюції щодо порушень прав людини в Білорусі.
Спецдоповідача ООН з питання дотримання прав людини у Білорусі Міклоша Харашті вже багато років не допускають в цю країну, білоруська влада вперто не визнає його мандат, і він змушений збирати інформацію дистанційно, наприклад, зустрічатися з білоруськими правозахисниками у Києві або Вільнюсі.
27 жовтня цього року Міклош Харашті знову критикував білоруську владу, зокрема, негативно оцінив обстановку, в якій відбулися у Білорусі парламентські вибори 11 вересня 2016 року.
Мінськ виконує союзницькі обов’язки перед Росією
Директор Інституту політичних досліджень «Політична сфера» Андрій Казакевич в інтерв'ю Радіо Свобода визнав, що спроба білоруської делегації заблокувати резолюцію комітету Генеральної асамблеї ООН з прав людини в Криму вписується в зовнішньополітичну стратегію офіційного Мінська:
Вже традиційно ООН виступає таким майданчиком, де Білорусь підтримує Росію в українському питанніАндрій Казакевич
«Білоруська зовнішньополітична стратегія передбачає балансування між Сходом і Заходом, між Україною-Європою і Росією. Відповідно, потрібно якимось чином демонструвати свої союзницькі відносини з Росією. Фактично вже традиційно ООН виступає таким майданчиком, де Білорусь підтримує Росію в українському питанні. Ми пам'ятаємо, що була резолюція щодо цілісності України в 2014 році – Білорусь також проти неї виступила. Ну, і зараз цей крок вписується в загальну стратегію. Ті дружні кроки в бік України, які ми бачимо, вимагають і певної демонстрації своєї лояльності до Москви, прихильності до її позиції. Такі дії відразу знімають низку питань в білорусько-російських відносинах, хоча водночас не закривають можливість співпраці з Заходом чи з Україною – це не буде однозначною перешкодою для розвитку відносин», – вважає політолог.
Резолюцію щодо Криму і Севастополя ініціювала Україна. Зовсім недавно президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови з Олександром Лукашенком просив підтримати українські ініціативи в міжнародних структурах, насамперед в ООН. Лукашенко пообіцяв вивчити це питання.
Сподівання Петра Порошенка на підтримку з боку Олександра Лукашенка українських ініціатив, якщо вони спрямовані проти Кремля, марніВолодимир Глод
«Сподівання Петра Порошенка на підтримку з боку Олександра Лукашенка українських ініціатив, якщо вони спрямовані проти Кремля, марні», – вважає оглядач з Мінська Володимир Глод.
У Білорусі накопичилося багато проблем з Росією, зокрема у нафто-газовій сфері, і Олександр Лукашенко спробує їх вирішити 22 листопада на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Перед цією зустріччю Білорусь і показала Москві свою лояльність.
За резолюцію, в якій дається критична оцінка прав людини в Криму, а Росія вперше на такому рівні називається державою-окупантом, у ООН проголосували 73 делегації, проти – 23, ще 76 – утрималися. Серед тих, хто був проти: Росія, Білорусь, В'єтнам, Венесуела, Індонезія, Індія, Ірак, Іран, Китай, Куба, Киргизстан, Лаос, М'янма, Північна Корея, Сінгапур, Сирія, Таджикистан, Узбекистан, низка країн Африки.
