Низка західних ЗМІ у четвер опублікувала статті, які вказують та не, що у ФБР буцімто існує потужна група підтримки Трампа, яка і підштовхнула директора ФБР Джеймса Комі поновити розслідування у справі використання Гілларі Клінтон приватного імейлу на посаді Державного секретаря США у порушення норм державної служби.
«ФБР – це Трампляндія: антипатія агентів до Клінтон вийшла назовні у формі численних витоків інформації про роботу відомства, яка стосується виборів», – йдеться у матеріалі поважного британського видання Guardian.
«Ось він найбільший фанат Трампа у ФБР», – назва статті популярного видання The Daily Beast, присвячена темі зв’язків між кампанією Трампа та Федеральним бюро розслідувань, а також можливих симпатій у ФБР до мільярдера.
«ФБР хоче повернути Америці велич (Make America Great Again – офіційне гасло виборчої кампанії Трампа – ред.)», – твердить стаття у Bloomberg View.
«Зливаючи інформацію або за допомогою твітів люди в ФБР, схоже, допомагають Трампу – чоловіку, який закликав ув’язнити Клінтон. Ну хіба не іронічно, що за таких умов Дональд Трамп заявляє, що вибори підтасовують», – твердить автор матеріалу Елі Лейк.
Наведені у матеріалах аргументи підтримують тезу табору Клінтон про те, що заява директора ФБР про відновлення розслідування щодо використання нею приватного імейлу має безпрецедентний вплив на вибори, не має достатніх підстав та навіть грає на руку республіканцю Дональд Трампу.
Публікації викликали жваву дискусію серед експертів та журналістів.
«Не буде перебільшенням сказати, що Клінтон тепер протистоїть Путіну та ФБР», – пише Майкл Коген, колумніст видання Boston Globe.
«Схоже, що ФБР дозріло до масштабного рослідування з боку наглядових органів після такої шаленої кількості витоків, які стосуються виборів. Ситуація просто вийшла з-під контролю», – пише Бенджі Сарлін політичний репортер NBC News та MSNBC.
В мережі онлайн вже зареєстрували петицію із закликом про відставку директора ФБР Джеймса Комі.
«Американці втратили довіру до ФБР, яке тепер, здається, почало служити Республіканській партії. ФБР має пройти очищення, починаючи з директора ФБР Джеймса Комі. Йому час піти у відставку», – твітує Джон Аравосів, редактор AMERICAblog.com та демократичний стратег.
Інші коментатори зауважують, що подібна ситуація стала можливою виключно через нерозважливе поводження з імейлами самої Гілларі Клінтон.
«То може ці агенти ФБР пішли проти системи, бо мають підстави вважати, що Гілларі Клінтон піддала ризику нацбезпеку США?» – пише онлайн редактор видання Commentary Magazine Ноа Ротман.
Різко відреагував на критику щодо ФБР відомий безпековий експерт Джон Шиндлер, який активно критикує як Дональда Трампа, так і Гілларі Клінтон.
«Залежно від результатів виборів стане популярною одна із двох легенд: 1) підтасовка виборів забрала перемогу у Трампа; 2) ФБР забрало перемогу у Клінтон. Обидві тези дуже шкідливі та однаково неправдиві», – заявив Шиндлер.
Інші оглядачі вказують на те, що критики так званого впливу ФБР на вибори закривають очі на те, що робота із витоками інформації з правоохоронних органів є стандартною практикою для журналістів.
«Не розумію журналістів, які зараз обурюються витоками з ФБР. Скандал довкола Вотергейту (обернувся відставкою президента Ніксона – ред.) теж розпочався із витоків з ФБР. Журналізм живе витоками», – твітує Сара Вествуд з видання Washington Examiner.
Раніше, з посиланням на джерела у Федеральному бюро розслідувань, журналіст Fox News Брет Баєр заявив, що розслідування ФБР щодо ознак корупції у роботі благодійного «Фонду родини Клінтонів» може з високою вирогідністю завершитись висуненням кримінальних звинувачень.
Саме ситуацію навколо імейлів Гілларі Клінтон більшість американців у першу чергу асоціює із особою колишнього Держсекретаря США, на це вказує публікація на сайті поважної соціологічної служби Gallup.
«Сайт Клінтон повний якісно зроблених та довгих державницьких планів та позицій, і вона однозначно воліла би фокусуватись саме на них. Байдуже. Все це тьмяніє у порівнянні із міцною прив’язкою Клінтон до імейлів», – йдеться у матеріалі аналітиків Gallup, який опубліковано у розділі «Приватна думка».
