Київ – У секторі енергетики зміни. Парламент ухвалив закон про Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг, а уряд підпорядкував собі компанію «Нафтогаз України». Також у першому читанні Верховна Рада проголосувала за створення конкурентного ринку електроенергії – на цьому законі дуже наголошують міжнародні партнери. Ці кроки у перспективі мають створити конкурентний та вигідний для споживача сектор енергетики, запевняють лобісти цих рішень.
Уряд забрав у своє управління НАК «Нафтогаз України» від Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
«Система «Нафтогазу» має бути реформована, ми маємо створити повноцінні публічні відкриті компанії і покращити систему управління, корпоратизацію цих підприємств», – заявив прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду.
Це значною мірою було вимушене рішення Кабміну після публічного конфлікту після керівництва «Укртрансгазу» та «Нафтогазу» щодо розподілу повноважень.
Це зроблено для того, щоб припинити публічне поливання брудом Коболєва Прокопівим і навпакиДмитро Марунич
«До реформ воно (це рішення – ред.) жодного стосунку, чесно вам скажу, не має. Це зроблено для того, щоб припинити публічне поливання брудом Коболєва (керівник «Нафтогазу» – ред.) Прокопівим (керівник «Укртрансгазу» – ред) і навпаки», – каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
«Нульову ротацію» регулятора не ухвалили
«Енергетичний день» влаштувала і Верховна Рада. Депутати ухвалили закон про Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг. Це має зміцнити незалежність цього органу від різних гілок влади.
«З державного бюджету кошти не будуть витрачатись. Це буде чітко управлятись Міністерством фінансів. Тобто, жодних проблем, що це будуть державні гроші, які заберуть у вчителів, лікарів – немає такого», – сказав Олександр Домбровський, виконуючий обов’язки голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
Члени цього органу призначатимуться конкурсною комісією строком на шість років з періодичною ротацією. Комісія буде складатися з семи членів, які призначаються і звільняються указом президента. Майбутні члени регулятора будуть відбиратися конкурсною комісією у складі п'яти чоловік: двох представників призначає президент, двох – парламент (від комітету ПЕК і комітету ЖКГ), одного – Кабінет міністрів.
Найбільше дебатів викликало те, за якою гілкою влади залишиться більше впливу на конкурсну комісію, та на яких умовах буде ротація членів. Розглядали варіанти «нульової» – тобто одночасної зміни – та поступової. Врешті проголосували за триетапну зміну: кожні шість місяців за півтора року буде часткове оновлення.
Зараз відповідальність за регулятор несе одна людина – президент України Лев ПідлисецькийЛев Підлисецький
«Правка, яку я відстоював, – ротація протягом шести місяців. За шість місяців мав бути ухвалений новий склад регулятора на основі цього закону, який ми проголосували. Але у Верховній Раді більшість вирішила врятувати всіх членів комісії. Тому що вони, мабуть, занадто цінні для їхніх кураторів сьогодні. Зараз відповідальність за регулятор несе одна людина – президент України», – каже Лев Підлисецький, член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
Електроенергія є, буде і ринок
Також парламент ухвалив у першому читанні законопроект про ринок електроенергії. Він має створити простір для конкуренції виробників. А споживачеві дати можливість обирати, у кого купувати електроенергію.
«І дуже би хотілось, щоби, як у європейських країнах, споживачу, входячи в комп’ютерну систему, йому висвічувало, як мінімум шість-сім постачальників електроенергії. І тим самим він би створював конкуренцію на ринку електроенергії», – пояснив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.
Утім, на думку голови фракції «Батьківщина», закон про ринок електроенергії не може створити конкуренцію, проте лише збільшить корупцію у галузі. За словами Тимошенко, справедливих тарифів не буде, адже в Україні виробляються кілька видів електроенергії, які є принципово різними за собівартістю. І якщо вироблені ресурси більше «не зливатимуть в один котел», із якого продають усім споживачам за фіксованою ціною, то найвигіднішу гідроелектроенергію зможуть купувати лише олігархи, каже Юлія Тимошенко.
«Хто визначає посередника і хто буде в 10 разів більшу ціну собівартості знімати собі в кишеню?» – запитувала голова фракції «Батьківщина».
Закон про ринок електроенергії пройшов лише перше читання, і там не прописані ще багато принципових пунктів. Зокрема, і про те, каже експерт Марунич, як компенсувати різницю у вартості, про яку говорить Тимошенко. Проте, підписавшись під Третім енергопакетом в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язується принести конкуренцію на свої ринки, тож питання надалі буде у грамотному врахуванні всіх нюансів, додає експерт.
Жодне з ухвалених у четвер Верховною Радою і урядом рішень не впливає напряму на те, яку суму побачать українці у себе в платіжках. Утім, у довготривалій перспективі, на це може мати вплив саме Третій енергопакет, конкурентний ринок електроенергії, проекти з енергоефективності та незалежність «Нафтогазу» від політики, кажуть експерти.
