У п’ятницю, 2 вересня, до Києва приїжджає віце-президент Європейської комісії Марош Шефчович. У рамках цього візиту він планує зустрітись із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, представниками уряду та головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм. Головна тема зустрічі – енергетична співпраця між Україною та Євросоюзом, а також енергоефективність. Експерти радять слідкувати також за заявами про тристоронні переговори щодо газу з участю Росії.
Віце-президент Європейської комісії Марош Шефчович матиме насичений день у Києві. Він запланував зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, віце-прем’єр-міністром Геннадієм Зубком, міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом і міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Окрім того, Шефчович проведе зустріч з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.
Цей візит має перезапустити практику тристоронніх газових переговорів між Росією як експортером, Україною як транзитером та Євросоюзом як головним імпортером палива. Особливо це актуально на тлі прийдешнього опалювального сезону, переконані в Єврокомісії. Найближчими тижнями Шефчович планує щодо цього зустрітись також із представниками російської влади.
«Нафтогаз України» раніше заявляв про готовність відновити тристоронні переговори з «Газпромом» щодо обговорення умов поставок російського газу.
Хто представлятиме Україну на тристоронніх переговорах?
Є низка причин, чому Шефчович пропонує відродити тристоронні переговори, каже президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.
Справа в тому, що напередодні опалювального сезону Росія посилає європейським партнерам традиційний набір «меседжів». Зокрема, що в українських сховищах бракує газу, а це загрожує транзиту. А також, що аби мінімізувати ризики, Київ має заповнювати їх російським паливом. Такі закиди стимулюють ЄС «перестраховуватись». Утім, це більше спосіб маніпуляції, аніж гарантований ризик, каже експерт.
Складність таких тристоронніх переговорів полягає в тому, що Шефчович сам по собі передбачає політичний рівень діалогу. А це вимагає також від України та Росії надати переговорників гідного рівня. І надалі найважливішим питанням буде: хто зможе представляти Київ так, щоби захистити стратегічні інтереси держави, говорить Нарбут.
Минулі ж роки на тристоронніх переговорах від Києва був екс-міністр енергетики Володимир Демчишин, а від Москви – міністр енергетики Олександр Новак. На останній липневій зустрічі Гройсмана з Шефчовичем до діалогу не долучили навіть чинного міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика.
Є побоювання, що переговори можуть вирішуватись із точки зору монополіста, тобто НАК «Нафтогаз України», а не з точки зору національних інтересівОлександр Нарбут
Водночас із українського боку двосторонню комісію, яка мала би займатись надійністю функціонування газотранспортної системи, пропонували очолити неполітичній фігурі – голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву. Утім, це не найкращий кандидат для тристоронніх переговорів, адже вони повинні вестись на політичному рівні, наголошує Нарбут.
«Є великі побоювання, що якщо переговори вестимуться у такому непропорційному (з точки зору компетенції і відповідальності) форматі, то вони можуть вирішуватись із точки зору монополіста, тобто НАК «Нафтогаз України», а не з точки зору національних інтересів і відстоювання їх», – додає експерт.
ЄС готовий виділити гроші на Фонд енергоефективності, а фонду ще немає
Ще одне актуальне питання, що обговорюватиметься на зустрічах із Шефчовичем – енергоефективність в Україні.
«Якщо Україні вдасться підвищити свій рівень енергоефективності до середнього рівня ЄС – досягнені заощадження будуть більшими, аніж споживання енергії в Іспанії протягом усього року. У такий спосіб Україна зможе навіть стати експортером енергії», – написав Шефчович напередодні візиту.
До того, як стати експортером, Україні доведеться пройти довгий шлях. Адже зараз країна споживає газу більше, ніж Латвія, Естонія, Норвегія, Чехія, Швеція, Бельгія та Польща разом узяті. Найбільш витратні – житлово-комунальне господарство та житловий фонд. І справа зовсім не в тому, що Україна – територіально велика держава. Звичка економити на комунальних послугах в українців не сформувалась за роки незалежності. Утім, після суттєвого подорожчання газу та гарячої води на цю тему говорять все частіше.
Аби позитивні зміни запрацювали на практиці, Єврокомісія готова підтримати створення до кінця року в Україні Фонду енергоефективності. Віце-прем’єр України Геннадій Зубко вважає його головним стартапом країни. Планується, що цей орган проведе модернізацію житлового фонду та економитиме енергоресурси. Фінансуватиметься з держбюджету, грошима інвесторів та монетизацією субсидій. Раніше прем’єр Гройсман заявляв, що для роботи фонд акумулює 20 мільярдів гривень. Яку частину з цього готова виділити Єврокомісія, і має озвучити Шефчович за результатами зустрічі.
За моїми відчуттями, європейці дадуть кошти тоді, коли у нас уже функціонуватиме цей фондТетяна Бойко
Фонду поки не існує, і для того, щоби він запрацював, потрібно внести зміни до низки законів та напрацювати пакет статутних документів. Про це говорить координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
«За моїми відчуттями, європейці дадуть ці кошти тоді, коли у нас уже функціонуватиме цей фонд. Треба підготувати, як мінімум, постанову Кабміну і потрібні зміни до бюджетного кодексу. Мені здається, що до кінця цього року нереально запустити якісь гроші», – говорить вона.
Єврокомісія: реформи, реформи і ще раз реформи
Загалом представники Єврокомісії методично підкреслюють: досягти газової незалежності та енергоефективності не вдасться без реформ. Тому і вітають рішення українського уряду щодо функціонального розділення «Нафтогазу». Важливо, додає Шефчович, щоби це запровадили у найближчі місяці.
19 липня Шефчович та Гройсман зустрічались у Брюсселі та обговорили необхідність подальших реформ в енергетичній галузі України. А в рамках візиту віце-президента Європейської Комісії до Києва навесні Шефчович підкреслював: Україна залишається головним транзитером газу до Євросоюзу, Брюссель лише шукає нових експортерів.
