Бої під Мар’їнкою на Донеччині не вщухають, хоча за два роки позиції України і сепаратистів з угруповання «ДНР» практично не змінилися. Кореспондент Радіо Свобода спостерігав за тим, що відбувається на лінії фронту впродовж останніх кількох днів.
«Вар» служив в армії двадцять років, пішов на пенсію, але через війну знову повернувся на службу. У складі батальйону «Донбас-Україна» вже другий місяць перебуває в Мар’їнці, що біля Донецька. «Вар» – дуже спокійний чоловік середнього віку, найстарший на позиції. Часто удвічі старший за своїх бійців. Його заступник «Люцифер» має двадцять років. Тобто менше, ніж триває служба «Вара».
П’ємо разом каву. Останні два дні були спокійні, тому військові ліниво смажать шашлики. «Здається, сьогодні так само нічого не буде», – каже «Вар», коли вже наближається 21-а година. Цього разу він помилився.
Починалося спокійно: декілька черг із кулеметів. Далі – вже постійна стрілянина з автоматів, автоматичних та ручних гранатометів. Зразу після перших пострілів чути характерний запах пороху.
Кулі постійно влучали в будинок, розташований поруч із позицією. Над головою час від часу пролітає граната з РПГ. Одна падає неподалік нас. Вона вцілила настільки близько, що перед очима стало світло, а у вухах дзвенів неприємний звук. Після п’яти годин стрілянини настала тиша, але шум у голові залишався і наступного дня.
Дорога веде через Мар’їнку
У Мар’їнці неспокійно майже від початку війни. До перших серйозних боїв тут дійшло в липні 2014 року. Тоді місто контролювали бойовики з угруповання «ДНР», а після серйозних сутичок, які тривали майже місяць, українським військам вдалося повернути контроль над містом. З цього часу Мар’їнка стала фронтовою зоною, бо поруч, а навіть частково в місті, розташовані укріплення бойовиків, які підходять впритул до позицій українських військових.
До найсерйознішої атаки дійшло 3 червня 2015 року. Масовий наступ з використанням важкої артилерії міг закінчитися успішно для бойовиків, але майже в останній момент українських військових, які були в місті, підтримала важка артилерія. Місцеві кажуть, що це був найважчий бій в історії Мар’їнки. Відтоді не було таких масштабних бойових дій, але ситуація залишається напруженою.
Чому саме це місто так цікавить сепаратистів? На думку жительки Мар’їнки Аліни Коссе, яка є головою Мар’їнського районного центру дитячої та юнацької творчості, а також волонтеркою, яка допомагає військовим, сама місцевість бойовикам не потрібна, але це – вихід на інші частини Донецької області. «Треба зайти сюди, щоб піти далі», – каже Коссе. Вона завжди уважно слухає, коли тривають бої, і сподівається, що після їхнього закінчення всі залишаться цілі.
Місцеві диверсанти
Військові з позивними «Кіт» та «Фокс» ходять зі мною по східній частині Мар’їнки, яка постійно потерпає від бойових дій. Багато огорож ушкоджені осколками, а в дахах видно дірки. З двору вибігає чоловік і просить, щоб військові подивилися на те, що залетіло в його город. Це – граната від РПГ-7, яка не розірвалася. «Не маю з собою детонатора», – шкодує «Кіт». Обіцяє чоловіку, що наступного ранку прийде група, яка безпечно детонує снаряд. Зараз краще не підходити.
«Кіт» знає, що в Мар’їнці можна зустріти сім’ї, які підтримують Україну. До однієї з них забирає мене на каву. На холодильнику намальований великий золотий тризуб. В магазині жінка розказує мені, що за всю біду відповідає так звана «ДНР».
Однак виглядає, що більшість жителів підтримує бойовиків. У спокійні ночі можна почути викрики п’яних людей: «Є…ти українців». «Хоча конфлікт не такий інтенсивний, як у 2014 чи 2015 році, у певному сенсі він важчий. Протягом дня деякі місцеві жителі просто гуляють на вулицях, а ввечері беруть зброю в руки», – каже «Кіт». Він пояснює: неможливо так добре знати цю територію людині, яка не місцева.
Коли першого дня йдемо вулицями Мар’їнки, то на них повно людей. Наступного, коли ввечері почався бій, вулиці вже були порожні. На думку військових, це – не збіг обставин. Цього дня дві диверсійні групи намагалися прорватися через позиції українських військових. Вдалося їх зупинити тільки в самому місті, бо ті не знали, як пройти непомітно. Під час стрілянини затримали двох місцевих, які поводилися підозріло. Нещодавно за схожих обставин затримали людину, яка була пов’язана з підрозділом «Восток», що воює на боці угруповання «ДНР».
Наказ, якого не буде
Хоч бої біля Мар’їнки тривають майже щодня, завершення конфлікту не видно. Минуло два роки, відтоді ніхто не пішов тут ні кроку назад, ні вперед. Всі стоять на своїх місцях.
Чому конфлікт знову загострився? На це запитання вже ніхто не шукає відповіді.
«Це – війна, яка зайшла в глухий кут, тому дедалі менше людей хоче воювати. Всі чекають, коли буде наказ йти вперед», – каже «Вар».
Через дві години почнеться бій. Він знову візьме автомат і буде стріляти. Робить це, бо так треба, але вважає, що це нічого не змінить. А вперед ніхто йти не дозволить.
