Прокуратура готує касаційну скаргу у справі івано-франківського журналіста Руслана Коцаби, який закликав відмовлятися від мобілізації. Його провину в державній зраді та перешкоджанні діяльності Збройних сил України півтора роки марно доводили в суді. Знайомі кажуть, що своїми публічними заявами Коцаба влучив в болюче місце – небажання багатьох місцевих йти воювати.
Війна на сході – громадянська, продовжує стверджувати івано-франківський журналіст Руслан Коцаба. 14 липня Апеляційний суд міста повністю виправдав Коцабу, який за підозрою у державній зраді і перешкоджанні діяльності Збройних сил України провів в слідчому ізоляторі 524 дні.
У січні 2015 року журналіст записав відеозвернення до президента України Петра Порошенка, в якому закликав українців відмовлятися від мобілізації та служби в зоні АТО. «Мені простіше відсидіти в тюрмі 2 чи 5 років, аніж йти на громадянську війну», – заявив він у зверненні. Коцаба свого часу став одним із перших військових кореспондентів і навіть отримав акредитацію від луганських бойовиків, напевно єдиний з українських журналістів.
«Моя антивоєнна позиція, моя думка про те, що війна – це знищення України, тільки посилилися. Тут я стою на своєму. Зараз, коли я дивлюся на те, що відбувається, то мушу вам сказати, що моє відеозвернення нічого не змінило. В країні й далі війна, Україна й далі найнижча в усіх рейтингах», – сказав Коцаба в інтерв’ю Радіо Свобода.
В лютому 2015 року, через місяць після запису, його заарештували за підозрою у перешкоджанні законної діяльності Збройних сил. Як повідомляли пізніше українські ЗМІ, порівняно з іншими регіонами України Івано-Франківська область не показувала видатних мобілізаційних результатів. Так, за даними тодішнього голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москваля, регіон опинився на останньому місті за виконанням 6-ї хвилі мобілізації.
Також Служба безпеки України підозрювала Коцабу у державній зраді, у тому числі в організації замовних зйомок протестних акцій з приводу мобілізації для російських телеканалів. Слідчі СБУ вважали, що пізніше репортажі використовувалися російським телебаченням у пропагандистських цілях.
Через півтора роки після арешту суд першої інстанції не визнав Коцабу винним у державній зраді, а апеляційний – взагалі повністю виправдав і звільнив прямо в залі суду.
Коцаба прирівнює участь Росії у війні на сході до участі США. Говорить, що російських військ там майже немає, лише радники і спецназ. Коли Коцабу заарештували, правозахисники і деякі з журналістів попереджали про малоймовірність обвинувального вироку. Також Amnesty International визнала Коцабу «в’язнем сумління» – перший випадок за останні 5 років.
«В громадянській війні немає переможців, апріорі немає. Особливо в такій війні, як зараз, коли іноземне втручання з одного і з другого боку, в громадянській війні виграє третя сторона. Зараз по обидві сторони люди з українськими паспортами», – говорить журналіст.
Дійсно багато людей уникали мобілізації – письменник
Слова Коцаби багато у чому перекликаються з офіційною позицією Росії. Наприклад, її представники неодноразово називали конфлікт на сході України громадянською війною, попри всі докази присутності російських військових і техніки на території України. Тільки після декількох обмінів полонених президент Росії Володимир Путін визнав, що російські військові беруть участь у боях.
Письменник з Івано-Франківська Тарас Прохасько був одним із небагатьох, хто частково підтримав Коцабу у конфлікті із активістами, а пізніше й правоохоронцями. Письменник каже, що в своєму зверненні Коцаба озвучив те, що боялися визнати інші.
«Людина має право на висловлення своєї думки, якщо та думка не є нищівною для суспільства. А слова Коцаби не є нищівними, тому що розширювали спектр різних поглядів і бачень. Насправді люди уникали мобілізації. Більшість свідомих і розумних людей уникали того, щоб потрапити до війська, тому що неясною була ця війна», – каже Прохасько.
Небажання йти на війну через її якусь незрозумілість і одночасно бажання захистити Україну поєднувалися в одних і тих же людях, впевнений письменник.
Парадокс у тому, що одна особа могла одночасно вірити в те, що не треба йти на війну, і в те, що війна потрібна і треба перемогтиТарас Прохасько
«Руслан попав в такі обставини, тому що проговорив речі, які показали двоїстість позиції багатьох людей. Вони нервувалися, слухаючи його, через те, що він викривав їхні тайні бажання, які були прикриті якимось іншими мотиваціями. Парадокс у тому, що одна особа могла одночасно вірити в те, що не треба йти на війну, і в те, що війна потрібна і треба перемогти», – розмірковує Прохасько вголос.
Якщо мешканці Західної України хочуть жити мирно, то треба воювати на Донбасі – ветеран
На думку журналіста Петра Біляна, який відслужив по мобілізації більше ніж рік, небажання деяких західних українців воювати за Донбас ширше, ніж звернення Руслана Коцаби, а сама проблема глибша. Білян народився у Львові, а зараз живе в Києві. Він ходив у військкомат ще під час кримських подій, але призвали журналіста лише взимку 2015 року, майже одночасно із записом звернення Коцаби. Коли в армії бачили те відео, то лаялися на автора і пристрелити хотіли, сумно жартує Білян.
Якщо хочеться, щоб була єдина країна і якщо хочеться у себе на Збручі спокійно жити, то воювати треба на ДонбасіПетро Білян
«Цих всіх наших революціонерів, які спочатку агітують за революцію і закликають на Майдан, а потім, коли доходить до біди, збігають, треба судити не цивільним судом, а військовим трибуналом. Як на мене, до людей із Західної України повинен бути особливий рахунок, вони ж всі патріоти великі, усі розповідають, як любити Україну. Якщо хочеться, щоб була єдина країна і якщо хочеться у себе на Збручі спокійно жити, то воювати треба на Донбасі. Треба було в Одесі вирішувати питання, в Криму одразу воювати», – обурюється ветеран.
«Формально суд виніс вірне рішення – воєнний стан в Україні не оголосили, отже формально мобілізацію було не можна проводити. Влада на чолі із президентом створили всі формальні підстави, щоб росіяни могли називати це внутрішнім конфліктом. Хоч елементи громадянської війни на Донбасі є, але ж без Росії все завершилося б ще в 2014 році», – каже журналіст. 128-а бригада, де він служив, брала участь у бойових діях в районі Щастя, шахти «Бутівка», міста Авдіївка і в інших «гарячих точках».
Ще один мобілізований українець, який більше року відслужив у прикордонних військах на Луганщині, в коментарі Радіо Свобода висловився більш радикально.
З позиції людини, чоловіка і добровольця мені позиція Руслана Коцаби здається огидною
«З позиції людини, чоловіка і добровольця мені позиція Руслана Коцаби здається огидною. Все, що я читав пізніше про судовий розгляд, мене здивувало. Наприклад, критерієм його невинності визнали те, що жоден з воєнкомів не зміг довести зв’язок між закликами Коцаби і проблемами мобілізації. Нібито йому це не вдалося, тому його виправдали», – заявив ветеран.
Роботи в Коцаби поки немає – телеканал «112», з яким він працював до кінця 2014-го, ще в січні 2015 року повідомив СБУ, що більше не співпрацює із журналістом. Гроші і техніку, які реквізували під час обшуків, досі не повернули – рішення апеляційного суду набере чинності лише через місяць. А протягом цього часу обласна прокуратура планує подати касацію на виправдувальне рішення суду.
