Депутати Київради встановили мораторій на введення в дію підвищених цін і тарифів для населення на житлово-комунальні послуги в Києві. За це рішення проголосували 75 депутатів, схвалив його й міський голова столиці. Втім, експерти таке рішення називають неправомірним та популістським, а прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував Київраді або сплатити за комунальні послуги киян з міського бюджету, аби знайти постачальників дешевого газу. Чи можуть наслідувати приклад столиці інші міста України та до чого може призвести такий спосіб спротиву тарифам?
Депутати Києва заборонили запровадження підвищених тарифів на комунальні послуги до 1 жовтня. Також встановили мораторій щодо нарахування та стягнення з населення столиці пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги після 1 липня.
Механізм дії такого мораторію ще тільки опрацьовуватимуть, заявив міський голова Києва Віталій Кличко.
Прем’єр міністр Володимир Гройсман відреагував на встановлений Київрадою мораторій і заявив, що або міста мають покривати різницю, або можуть знайти постачальника газу із дешевшою пропозицією.
Це не є компетенція Київради – Олександр Попов
Дане питання не входить до компетенції Київради та інших місцевих рад. Колишній очільник міста Києва Олександр Попов вважає це виключно політичним рішенням, яке не матиме конкретних наслідків. Місцева влада ніяк не впливає на розмір комунальних тарифів. Лише на розмір квартирної плати, яка протягом тривалого часу не змінюється. Він вважає, що таких величезних коштів в бюджеті, які могли б покрити різницю в тарифах, в Києві зараз немає.
Одні й ті ж приймають рішення, а на місцевому рівні їх відміняютьОлександр Попов
«Якщо «Київенерго» почне в солідарність з містом виконувати такий мораторій, то виникає питання, де «Київенерго» візьме цю різницю в тарифах? Це дуже велика сума, і за місяць-два це підприємство тоді може стати банкротом. Коли ми входимо в опалювальний сезон – це просто катастрофа. В Київраді, Верховній Раді, Кабінеті Міністрів представники одних і тих самих політичних сил, і незрозуміло, чому таке непорозуміння: одні й ті ж приймають рішення, а на місцевому рівні їх відміняють. Виключно політичний крок», – наголошує екс-голова КМДА Олександр Попов.
Як Київ не зможемо, бо коштів немає – голова Херсона
Міський голова Херсона Володимир Миколаєнко зазначає, що в місті вкрай напружена ситуація через підняття тарифів.
Середня зарплата в Херсоні на рівні 3,5 тисяч гривень, за його повідомленням, і підвищені тарифи ставлять населення на межу виживання. Про мораторій в Херсоні не думають, адже сумніваються в його юридичній силі. Проте направили звернення до Верховної Ради, президента та міністрів стосовно діяльності національної комісії, яка встановила ціни на газ для населення та теплопостачальних підприємств. Такі звернення Херсонська рада направила і до інших міст із пропозицією підтримати, зауважує Володимир Миколаєнко. І додає, що в Херсоні немає коштів аби компенсувати різницю.
Звернення до керівництва країни херсонці направили 24 червня, поки відповіді не отримували. Втім, до міської адміністрації щодня приходять мешканці, які оголосили безстрокову протестну акцію, зазначає міський голова.
Наш єдиний шлях – встановлювати лічильники на кожному будинкуВолодимир Миколаєнко
«Ми зробили максимально можливе для того, щоб люди могли прийти та отримати субсидії, оформити їх. В кожен районний виконком добрали по 10 людей, техніку придбали, меблі, щоб зручніше було людям. Але ми розуміємо, що це не вихід. Наш єдиний шлях – боротися за людей, встановлювати лічильники на кожному будинку, щоб вартість тепла була об’єктивною – саме стільки, скільки отримали мешканці, а не та вартість тепла, яке залишилось в дірявих трубах», – зазначає Володимир Миколаєнко.
Компенсувати тарифи з бюджету – це проїдання коштів
Юрій Ганущак, експерт з децентралізації, директор Інституту розвитку територій запевняє, що для Києва і великих міст реально знайти спосіб полегшити своїм мешканцям тягар від підвищених тарифів. А от невеликі міста не мають такої можливості, через що втрачають свою теплоенергетику, бо люди переходять на індивідуальне опалення та використання електрики.
Потрібно закликати роботодавців платити чисту заробітну плату, тоді й пенсіонери заплатять за комунальні платежіЮрій Ганущак
«Крики про те, що «не дозволимо», «люди не зможуть платити»… Можу сказати одну невеличку деталь: однією з інформдиверсій гітлерівської агентури у Великобританії був заклик не платити комунальні платежі. Цим добивалися розвалу комунального господарства. Такі заклики неправильні. Потрібно закликати роботодавців платити чисту заробітну плату, тоді й пенсіонери заплатять за комунальні платежі», – зауважує Юрій Ганущак.
За рахунок міського бюджету можна залишити тарифи на опалення та гарячу воду на теперішньому рівні. В такому разі необхідно покрити різницю в тарифі коштами бюджету, які мали б спрямовуватись на розвиток міста. Це є проїданням коштів, розповідає Анатолій Ткачук, директор із науки та розвитку «Інституту громадянського суспільства».
Інша справа – займатися розвитком економіки, сприяти тому, щоб розвивався бізнес, тоді більше грошей буде надходити в місцевий бюджетАнатолій Ткачук
«Якщо в бюджеті є гроші, які можна пустити, наприклад, на ремонт вулиць, освітлення, парки тощо, а рада може прийняти рішення направити ці гроші на компенсацію тарифів. Тоді люди будуть розуміти, що ці низькі тарифи – це незалатані в асфальті діри або неприбраний парк. Інша справа – займатися розвитком економіки, сприяти тому, щоб розвивався бізнес, тоді більше грошей буде надходити в місцевий бюджет і люди будуть отримувати більші заробітні плати», – пояснює експерт.
Найбільше незадоволення в українців викликає зростання тарифів, неспіврозмірне із доходами. Про це працівники різних сфер заявляли на акції протесту профспілок у Києві і пообіцяли загальнонаціональний страйк у разі, якщо влада їх не почує.
В Україні з 1 липня подорожчали послуги централізованого гарячого водопостачання та опалення. Це пов’язане зі встановленням єдиної ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго на рівні 6,8 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Відповідні рішення раніше були ухвалені Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
