Київ – Розповідь про жінок комерційного сексу «від першої особи» – фільм «Білий танець» – презентували у Києві. На дискусію після прем’єри прийшли деякі з героїнь стрічки – колишні секс-працівниці, які тепер займаються правозахисною діяльністю. За словами організаторів дискусії, вони запрошували і працівників поліції, але ті не прийшли.
«У мене не було жодного прізвиська, наші казали тільки «Мамочка» – за 17 хвилин «Білого танцю» встигаєш коротко почути історії чотирьох жінок: трьох секс-працівниць, колишніх і нинішніх, і сутенерки. Дехто з них сьогодні має іншу роботу, хтось займається активізмом, а хтось досі стоїть на трасі, не маючи грошей на життя і лікування. Інтерв’ю знімали у Кіровограді, але у фільмі також є й кадри із Києва – логічно вони не пов’язані.
Одна із героїнь фільму Олена розповідає, що почала займатися сексом за гроші, коли залишилась сама із 8-місячною дитиною і онкохворою матір’ю. Клієнтів знаходила через інтернет. Потім, вже через кілька років, покинула цю роботу і зараз працює у благодійній організації.
Деякі з героїнь розповідають історії зловживань і насильства – але не з ними, а з іншими дівчатами, у цих розповідях фігурують як клієнти, так і правоохоронці.
Просто так туди жінки не приходять – режисер
Режисер фільму Ксенія Кравцова говорить, що охочих розповісти свою історію було досить багато, але була домовленість, що фільм не покажуть по телевізору – у багатьох із героїнь є родини і діти, в яких після оприлюднення такої інформації можуть виникнути проблеми.
«Я побачила, що вони – такі самі жінки, як і я, як і ви, і не просто так вони прийшли у цю роботу, бо це дуже непроста робота і дуже небезпечна, і просто так туди жінки не приходять», – говорить режисер.
Загалом, за неофіційними даними, які навели представники громадських організацій під час дискусії після фільму, тільки у Києві у секс-індустрії працює близько 30 тисяч людей. Вони кажуть, що це дані організацій, які працюють над профілактикою ВІЛ.
За словами Наталії Ісаєвої, що очолює громадську організацію «Легалайф-Україна», що займається допомогою секс-працівникам, – більшість звернень стосується або питань здоров’я і медичної допомоги, або питань юридичної допомоги, якщо йдеться про зловживання чи насильство щодо таких людей.
З одного боку, йдеться про адміністративне правопорушення, і склад цього правопорушення складно довести, говорить Ісаєва. Але, з іншого боку, секс-працівники – така група людей, щодо яких часто виникають зловживання.
Їх коли привозять у відділок, то ніде не фіксують, немає статусу затриманогоНаталія Ісаєва
«Їх коли привозять у відділок, то ніде не фіксують, немає статусу затриманого, тобто людина не може наполягти і скористатися послугами адвоката» – каже активістка.
Глобально, на думку Ісаєвої, це можна вирішити, впровадивши в Україні «новозеландську модель» – коли робота секс-працівників легальна.
Дискусія щодо того, як саме можна законодавчо регулювати таку діяльність, триває вже багато років. У світі діє багато різних моделей: від повної заборони – до цілковитої легалізації або, наприклад, криміналізації купівлі сексу, як у деяких скандинавських країнах, коли карають не повію, а клієнта.
Восени минулого року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект щодо врегулювання діяльності секс-бізнесу, але його відкликали.
На фільм запросили поліцейських, але ті не прийшли – активісти
За словами очільника Асоціації моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Вадима Пивоварова, йдеться, насамперед, про вразливу групу, яка навряд чи говоритиме про зловживання щодо себе, зокрема і з боку поліції, навіть якщо займається сексом за гроші добровільно.
«Здебільшого бояться, щоб це не було оприлюднено, щоб про це не дізнались рідні, знайомі. І поліція це використовує або для заробляння грошей, або роблячи собі статистику», – заявляє правозахисник.
За його словами, на презентацію фільму запросили представників профільного департаменту Національної поліції офіційним листом, але ті не прийшли.
За минулий рік українська Національна поліція виявила загалом 102 потерпілих від торгівлі людьми і почала 111 кримінальних проваджень за цими фактами. Такі дані наводить Міжнародна організація з міграції.
Водночас, тільки на дитячу гарячу лінію «Ла Страда – Україна», як повідомляють представники цієї організації, протягом 2015 року зателефонувало понад 38 тисяч осіб, із них понад тисячу звернень стосувалися трудової та сексуальної експлуатації неповнолітніх.
Фільм про жінок комерційного сексу «Білий танець» – друга стрічка, створена за співпраці Ксенії Кравцової із асоціацією УМДПЛ. Нещодавно вони презентували короткометражку про іншу вразливу групу – наркозалежних, які отримують замісну терапію.
Планують також продовжити цю роботу і зробити фільм про людей за ґратами – у в’язницях і слідчих ізоляторах.
