(Рубрика «Точка зору»)
Стаття 10 Конституції України означає, що статус української мови як державної повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі, та є однією з основ конституційного ладу в Україні. Про це йдеться в Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови).
На жаль, в Україні вже чотири роки діє закон «Про засади державної мовної політики», який щодня заперечує державний статус української мови. Один із авторів цього скандального закону, ухваленого з порушеннями Регламенту Верховної Ради України, після Революції гідності втік до окупованого Криму. Правоохоронні органи підозрюють його в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та в порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії, що відповідає конкретним статтям Кримінального кодексу України.
Інший співавтор встиг успішно пересісти з «Титаніка» Партії регіонів на лайнер «Коста Конкордія» «Опозиційного блоку», який є тією самою партією.
Маємо суто український парадокс, коли народні депутати України, які роками працювали проти Української держави, перейшли на бік ворога явно чи таємно, уникли покарання, а їхній законодавчий «продукт» продовжує свою чорну справу.
Чотири роки тому громадськість активно домагалася недопущення цього закону до голосування у парламенті. Як показали дані Центру дослідження суспільства (ЦДС), в травні та червні 2012 року було побито абсолютний місячний рекорд кількості протестних подій за весь період моніторингу – понад 650. А лише за перший тиждень липня, коли цей документ було винесено на розгляд Верховної Ради, ЦДС зафіксував 139 протестів. Злочинна влада колишнього президента України Віктора Януковича не реагувала на протести. Нинішня влада солідарно заплющує на це очі.
Про це – у зверненні, яке підготували до 20-ї річниці Конституції України громадські діячі та експерти.
ЗВЕРНЕННЯ
громадських організацій, експертів, окремих членів Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України
(до 20-ї річниці з часу ухвалення Конституції України)
20 років тому Конституція України підтвердила запроваджений у жовтні 1989 року статус української мови як державної і в статті 10 встановила: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Всупереч вимогам Конституції України в Україні вже чотири роки застосовується юридично нікчемний закон «Про засади державної мовної політики», який підважує статус української мови як державної, блокує реалізацію положення частини першої статті 10 Конституції України, слугує інструментом русифікації, а відтак загрожує національній безпеці України та самому її існуванню. Цей закон був ухвалений завдяки старанням злочинної влади колишнього Президента України В.Януковича, який проігнорував численні протести української громадськості. Нинішня влада практично демонструє солідарність у підтримці юридично нікчемного закону через саботування кроків тих законодавців, які прагнуть виправити деформовану мовну ситуацію.
Майже два роки тому 57 народних депутатів України звернулися з поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України «Про засади державної мовної політики». Однак голова Конституційного Суду України, який мав бути звільнений зі своєї посади Президентом України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24 лютого 2014 № 775-VII і, таким чином, вже понад два роки є нелегітимним керівником найвищого в державі суду конституційної юрисдикції, півтора року не ставить зазначене конституційне подання на розгляд.
Конституційний статус української мови нехтують чимраз більше державних службовців і політиків найвищого рангу. Дійшло до того, що міністр внутрішніх справ України, навіть програвши суди, і далі публічно виступає російською мовою – попри те, що його обов’язком є вживати українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ним службових обов’язків. При цьому співробітники МВС перекладають кожний виступ міністра державною мовою і надсилають громадянинові, позов якого задовольнив український суд.
Подібна позиція найвищих посадових осіб заохочує державних службовців середньої та нижчої ланок, посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування свідомо порушувати статтю 10 Конституції України та цілеспрямовано застосовувати юридично нікчемний акт з метою запровадження російської мови замість державної. Така практика порушує права громадян України на користування державною мовою в усіх сферах суспільного життя на всій території України і є неприпустимою.
Посадові та службові особи органів державної влади, які під час виконання службових обов'язків нехтують вимоги положення частини першої статті 10 Конституції України, не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню.
Висловлюючи глибоку стурбованість таким ставленням нинішньої влади до державної мови в Україні, громадські організації, експерти, окремі члени Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України закликають органи державної влади забезпечити додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Першим кроком у цьому напрямі має стати розроблення й ухвалення нового мовного
закону з метою запобігання подальшому розколу суспільства та усунення загроз національній безпеці України.
З огляду на викладене вимагаємо:
1) від Президента України – припинити антиконституційну практику призначення
на посади в Адміністрації Президента України осіб, які не застосовують українську мову як державну та зобов’язати посадових і службових осіб інших органів державної влади неодмінно вживати українську мову під час виконання ними службових обов’язків;
2) від прем’єр-міністра України – забезпечити розроблення та ухвалення програми підтримки розвитку і застосування української мови відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа про застосування української мови) та положень Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010;
3) від Голови Верховної Ради України – якомога швидше забезпечити започаткування процесу розроблення та ухвалення нового мовного закону;
4) від Голови Конституційного Суду України – почати невідкладно розгляд подання 57 народних депутатів України про неконституційність закону «Про засади державної мовної політики».
Голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Тарас Марусик
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко
Професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, академік Академії наук Вищої школи України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Олександр Пономарів
Професор Київського міжнародного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» Іван Ющук
Директор Всеукраїнської громадської організації «Громадський рух «Не будь байдужим!» Оксана Левкова
Керівник громадської організації «Незалежні» Святослав Літинський
Громадянський рух «Відсіч», член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Державному агентстві України з питань кіно Сергій Оснач
Професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, перший заступник голови Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури Ярослав Гарасим
Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда
Експерт Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Курінний
Директор Інституту української мови Національної академії наук України, професор Павло Гриценко
Громадський діяч, засновник ініціативи захисту прав україномовних «И так поймут!» Роман Матис
Професор, завідувач кафедри видавничої справи та мережевих видань Київського Національного університету культури і мистецтв Микола Тимошик
(У тексті збережено орфографію звернення)
Тарас Марусик – голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імені Василя Стуса
Думки, викладені у рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
