Брюссель – Невиправданою називає генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ можливість того, що Росія у відповідь на зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу може посилити дестабілізацію України. Він переконує, що збільшення військової присутності НАТО в Польщі та державах Балтії, а також адаптація до нових викликів – це виключно реакція на агресію Росії та їхнє «брязкання зброєю». Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода керівник НАТО каже, що, попри останні критичні заяви німецького дипломата, міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який висловився за поступове скасування санкцій проти Росії і розкритикував потужні навчання НАТО в Польщі як «зайвий подразник» для Москви, Німеччина є вірним членом альянсу. Також Столтенберґ відкидає припущення про те, що Москва може «вставити палиці в колеса» процесу приєднання Чорногорії до НАТО.
– Наскільки тривожною для Вас є мілітаризація російського Калінінграду, де, відповідно до деяких даних, розміщені тактичні ракетні комплекси «Іскандер»?
Росія нарощує свої військові потужності по всьому периметру. Через це ми й розширили присутність сил НАТО в східній частині альянсу
– Як ми бачимо вже протягом кількох років, Росія нарощує свої військові потужності по всьому периметру, починаючи від Баренцевого, Балтійського морів, Калінінграду й аж до Чорного моря та східного Середземномор’я. Це і є однією з причин того, що НАТО змушений адаптуватися та збільшив готовність своїх збройних сил. Через це ми й розширили присутність сил НАТО в східній частині альянсу. Але ми не прагнемо нової Холодної війни, ми не хочемо конфронтації з Росією, тому все, що ми робимо, має оборонний характер, є пропорційним та відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, включно із Основоположним актом Росія-НАТО.
– А чи можете, принаймні, підтвердити чи заперечити присутність «Іскандерів» у Калінінграді?
Росія показала, що прагне скористатися своїми збройними силами проти незалежної держави – України. Все це є причиною зміцнення нашої колективної оборони, реалізації її найбільшого зміцнення з часів завершення Холодної війни
– Я не робитиму коментарів щодо специфічних розвідувальних чи різних видів систем. Скажу тільки, що ми помітили в Росії більше рішучості. Вона потроїла свої витрати на оборону з 2000 року, оновила й осучаснила свої військові спроможності. І Росія показала, що прагне скористатися своїми збройними силами проти незалежної держави – України. Все це є причиною зміцнення нашої колективної оборони, реалізації її найбільшого зміцнення з часів завершення Холодної війни. Водночас ми наголошуємо, що не хочемо повторення Холодної війни. Це вже історія, і ми хочемо, щоб вона залишалася лише історією. І з огляду на це, ми продовжуємо пошуки більшої співпраці та конструктивних відносин із Росією.
– На тлі того, що НАТО збільшує й зміцнює свій східний фронт, чи не боїтеся Ви, що це може призвести до ще більшої дестабілізації сусідів – України, Молдови чи Грузії?
Всі дії НАТО переслідують оборонну мету, а також є відповіддю на те, що Росія вчинила в Україні своєю незаконною анексією Криму. Наша присутність у східній частині є обмеженою, а також вона надсилає чіткий сигнал, що наступ на одного з наших союзників вважатиметься наступом на всіх
– Це було б дуже невиправданою реакцією, адже не може бути сумнівів у тому, що всі дії НАТО переслідують оборонну мету, а також є відповіддю на те, що Росія вчинила в Україні своєю незаконною анексією Криму. Разом з тим наша присутність у східній частині є обмеженою, а також вона надсилає чіткий сигнал, що наступ на одного з наших союзників вважатиметься наступом на всіх. Це у жодному разі не може виправдовувати, скажімо, подальшої дестабілізації України чи Молдови.
– А може Росія вдатися й до дестабілізації Чорногорії чи перешкоджати ратифікації парламентами держав альянсу рішення щодо її приєднання до НАТО?
– Я маю велику повагу до парламентів і всі 28 парламентів держав-союзниць змушені ратифікувати вступний протокол. І я очікую, що саме так і станеться, цей процес вже триває, низка парламентів вже його ратифікувала. Не передбачаю жодних проблем, адже нам потрібна ратифікація кожного парламенту перед тим, як Чорногорія стане повноправним членом.
– Чи не дивують Вас заперечливі заяви, що з цього приводу лунають із Росії?
Те, що Чорногорія приєднується до НАТО, Росії не стосується
– Те, що Чорногорія приєднується до НАТО, Росії не стосується. Це – незалежна держава, яка сама обирає шлях, включно із тим, до якої безпекової системи вона хоче долучитися. Це – засадниче право кожної суверенної нації. Тож йдеться про справу між Чорногорією й 28 державами НАТО. Ми вітаємо рішення цієї країни і воно не націлене проти когось, включно із Росією.
– Якою є Ваша відповідь на критику військових навчань НАТО на сході альянсу із боку німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмайєра?
– НАТО – дуже об’єднаний (союз) у тому, що стосується сигналу щодо оборони та діалогу. Нам потрібна потужна оборона для попередження конфліктів. Водночас ми потребуємо політичного діалогу для зниження напруги у відносинах. Усі 28 держав-союзниць підтримують цей двосторонній підхід. І я вітаю, з одного боку, міцну підтримку Німеччиною зусиль, спрямованих на діалог, а з іншого, – німецький внесок у нашу зростаючу військову присутність на сході.
– І все ж таки, чи не було це для Вас дещо неочікуваним поворотом у риториці Німеччини?
– Як на мене, то важливим є те, що в союзі НАТО панує єдність, коли йдеться про ухвалення важливих рішень, і щодо поглиблення нашої колективної оборони в часи, коли ми бачимо більше нестабільності й більше викликів. Так само ми об’єднані навколо ідеї продовження відстоювати більш тісні й конструктивні відносини з Росією. Цей подвійний підхід дуже вписується у той сигнал, який надсилають Німеччина й НАТО впродовж багатьох років.
Над матеріалом працювали Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak
