Львів – Після контрактної служби в українській армії, участі у миротворчій місії в Іраку, завершення навчання у Харківському університеті повітряних сил штурман Надія Савченко служила в окремій бригаді армійської авіації у місті Броди, що на Львівщині. Цю сторінку свого життя нині народний депутат описує негативно у своїй книжці, що образило багатьох жителів. Як згадують Надію Савченко у Бродах?
У військовому гуртожитку, де з 2009 року проживала Надія Савченко, досі її кімната порожня. «Ми чекаємо на Надію, сподіваємось, що приїде якось до нас», – каже комендант Анна Бондаренко.
Кімнатка дуже маленька, тут диван і деякі речі Надії, фотографії вона забрала. Відчутно, що військовослужбовець бодай якось намагалась зробити комфортніше життя у сірій старій будівлі радянських часів. Тут багато зроблених нею різних речей, квітки, плетені килимки, рамки для картинок. На першому і другому поверхах Надія Савченко сама відремонтувала кухні, пошила штори, впорядкувала територію біля будівлі.
«Хто що може про неї говорити, я про неї можу говорити лише все добре. Я їй навіть написала привітання на день народження, що ми її чекаємо. Вона була дружелюбна, багато мені допомогла, як приїхала, то одразу взялась за роботу. Оцей паркан – це вона зробила своїми руками, фарбу сама купила. Сарайчики були впритул до гуртожитку, тут кури бігали скрізь, вона знесла це, і люди злились на неї. Вона лізла на дах і скидала сніг, ось тут все зробила на кухні, всі ці шпалери сама поклеїла у своїй кімнаті. Допомагала робити ремонт іншим. А те, що кажуть, що пила… я знаю, що готувала й інших пригощала їжею. Дітям свята організовувала», – розповідає Анна Бондаренко, яка вже понад три десятиліття працює у гуртожитку.
Військовослужбовці не хотіли говорити про Савченко
У своїй книжці Надія Савченко негативно описала Броди, своїх колег-військовослужбовців, самих бродівчан. Розділ у книжці назвала «Гниле болото Броди…».
Після книжки про Надію Савченко у Бродах говорили різне, були навіть цілі дискусії, каже Анна Бондаренко. Військовослужбовці, які служили з Надією в окремій бригаді армійської авіації, почувши її ім’я, одразу відмахувались і відмовлялись про неї говорити, мовляв, не хочуть навіть її згадувати, бо була «дуже нестабільна» у своїй поведінці, «неадекватна».
«Надя – це окрема пісня, не думаю, що хтось хоче про неї щось говорити», – сказав військовослужбовець, який служив з Надією, і попросив не називати його імені.
У військову частину, щоб подивитись, де саме служила Надія Савченко, кореспондента не пропустили.
«У нас від кожного солдата залишається пам’ять, від Савченко є в першій ескадрильї штори, бо гарні, ми за ними пильнуємо», – розповів Едуард Загурський, який був командиром екіпажу, в який після навчання призначили Надію Савченко.
«Вона була під моїм керівництвом, але вона була дуже проблемним офіцером. Лізла через голови, навіть не враховуючи, що можна зробити це нижчими щаблями, вона одразу йшла нагору. Ніхто з військових цього не любить, коли потім тобі каже командир: ти що, не міг таке дурне зробити. Основна дисципліна в армії – субординація. Прямий наказ вона виконувала, бо могли бути наслідки серйозні. Я прочитав її книжку, там все негативно, нічого людині не зустрілось позитивного у житті… Вона в Київ поїхала без ніяких рапортів, просто до міністра оборони. Але потім її перевели з мого екіпажу, на щастя», – каже Едуард Загурський.
«Правда різна буває, кожен її бачить по-своєму»
У своїй книжці Надія Савченко описує, що неодноразово писала рапорти на ротацію для виконання миротворчої місії ООН в Африці, бо там могла б літати, але їй було відмовлено. Причиною, на думку Савченко, як вона пише, була корупція.
«Хочеш поїхати грошей заробити – плати, віддай дві зарплати. Наземний склад, той, що обслуговував персонал, – платили всі, а льотчики, інженери, техніки – по блату», – пише Савченко у своїй книжці.
Один із військовослужбовців, який служив із Савченко, відмовився говорити на мікрофон, але, каже, її не любили за те, що говорила правду вголос.
Едуард Загурський не поділяє таку думку. «Правда різна буває, кожен її бачить по-своєму. У нас були навіть збори, от вона побачила одного, навіть щось негативне, то до цієї людини могла десятьох приліпити. Вона любитель узагальнювати, примножити, перебільшити факти», – каже Загурський.
Кожен, з ким спілкувався кореспондент Радіо Свобода, говорив про те, що Савченко запам’яталась їм тим, що часом знімала стрес за допомогою міцних напоїв. Зрештою, про вживання спиртного у Бродах вона пише у книжці: «Тому від такого нудного життя і служби у Бродах році на другому я спиватись почала. Не те, що геть, але досить часто».
«Найгірше те, що вона це ставила як свою перевагу. Але вона була офіцером, старшим лейтенантом, навколо – сержанти, прапорщики, а вона ставила це як перевагу, бо «всі п’ють». Але я, наприклад, взагалі не вживаю алкоголь», – говорить Едуард Загурський.
16-а окрема бригада армійської авіації з Бродів першою зазнала втрат у зоні АТО. «Вже у квітні були у нас жертви, поранені. П’ять загинули, а один, я вважаю, більший герой, ніж Савченко, був поранений у дві ноги, відновив здоров’я і далі готовий виконувати бойові завдання», – каже Загурський.
Комендант гуртожитку Анна Бондаренко пригадує, що одного дня Надія Савченко зібрала речі і поїхала добровольцем на схід України. «Чого від неї не забереш, так це безстрашності», – сказав один із льотчиків, що проживав у гуртожитку по сусідству з Савченко.
Водночас військовослужбовці відмовились підписувати будь-які звернення на підтримку Савченко, коли вона перебувала у російській в’язниці, як їх тільки не просили чиновники Міністерства оборони.
