(Рубрика «Точка зору»)
Академік Сергій Пирожков днями розпочав роботу в політичній підгрупі тристоронньої контактної групи у Мінську. Про це журналістам повідомив особисто Леонід Кучма, який очолює українське представництво у цій групі: «Сьогодні туди полетить ще одна людина в якості експерта, Пирожков Сергій Іванович. Він віце-президент Національної академії наук. Останнім часом він працював послом багато років, був членом групи щодо Придністров’я. Так що він в таких процесах розбирається».
І справді, Сергій Пирожков у різні роки керував Національним інститутом стратегічних досліджень, був послом України в Молдові та заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони. Це далеко не вичерпний список відповідальних посад, які він обіймав, і місій, які виконував. Але такий список виявиться неповним, якщо не згадати ще одну місію академіка – своєрідну, але знакову та значущу для України і світу. А саме: у 2000 році академік Пирожков був першим опонентом на захисті докторської дисертації тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Віктора Януковича.
Про інтелектуальний рівень доктора економічних наук, «проффесора» Януковича багато розповідати не треба – він усім добре відомий. Так само, як і його рівень знання економіки та вміння керувати нею – що стало однією з головних причин «вимивання» золотовалютних резервів України (на момент початку президентства Віктора Федоровича – близько 30 мільярдів доларів США, на момент його втечі – 14 мільярдів) і нинішньої економічної кризи. Втім, про свої статки Янукович умів дбати, проте робив це на рівні кримінального пахана…
Про те, що «докторська дисертація» Януковича є нікчемною за змістом і формою, представники наукової спільноти неодноразово писали, вперше у 2003 році, а потім і в 2010-му, і в 2014-му. Жодних результатів, які б містили будь-яку наукову новизну, не кажучи вже про принципову (а це обов’язково для докторської) новизну, у цій роботі не було. І жодного розв’язання якоїсь важливої наукової проблеми. Одним словом, відверта халтура, яку, втім, сам Янукович не міг створити, виходячи з рівня своїх знань і вміння викладати свої думки. Існують обґрунтовані підозри, що зазначена «докторська дисертація» була або куплена, або зроблена іншими людьми в той час, коли Янукович посідав відповідальні владні посади та мав у своїх руках відповідні фінансові й адміністративні ресурси.
Як вважають ті українські вчені, які не задіяні у жодних владних ігрищах, а натомість займаються своєю прямою справою, тобто наукою як специфічним різновидом діяльності та як соціальним інститутом, «Янукович – найбільш знакова постать корумпованої науки на всьому пострадянському просторі». З цим важко не погодитися, зважаючи на діяння «проффесора».
Принагідно зауважу: Міністерство освіти й науки досі не спромоглося поставити й вирішити питання щодо позбавлення наукового ступеня та наукового звання так званого «науковця» Януковича. І президія Національної академії наук – членом якої є Сергій Пирожков – також мовчить.
Відтак постає закономірне запитання: чи бачив академік Пирожков тоді, у 2000-му, всі «чесноти» зазначеної «дисертації»? Якщо не бачив, то його не можна підпускати до переговорів у Мінську як людину, нездатну бачити й аналізувати самоочевидне. Якщо бачив, то тим більше йому не місце ані в Мінську, ані деінде на відповідальних посадах – бо це означає, що академіка можна, маючи певні ресурси, «вмовити» робити «правильні» не для країни, а для когось і чогось іншого речі. Ну, а те, як добре уміють «умовляти» кого їм потрібно високопоставлені російські представники, чудово відомо…
Звичайно, Пирожков був не єдиним опонентом на захисті «докторської дисертації» Януковича; там фігурують іще й професори Амітан та Борщевський, але вони (принаймні, поки що) не задіяні у виконання відповідальних державних справ.
Хоча, з іншого боку, якщо головним переговірником від України у Мінську є Леонід Кучма з усіма «чеснотами» своєї політичної біографії (включно із призначенням свого часу прем’єром України Віктора Януковича), то й, можливо, академік Пирожков там на місці…
Сергій Грабовський – кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
