Три чверті українських громадян негативно оцінюють діяльність Петра Порошенка на посаді президента. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного центром соціальних досліджень «Софія» в середині квітня. Причиною падіння популярності голови держави експерти називають невиправдані суспільні сподівання. Утім, як наголошують соціологи, попередники Петра Порошенка, працюючи за значно сприятливіших умов, мали на завершення другого року президентства приблизно такий самий рівень підтримки.
75,2% опитаних центром соціальних досліджень «Софія» негативно оцінюють діяльність президента Петра Порошенка. Серед них 35,9% – категорично не задоволені діяльністю голови держави, а 39,3% – швидше не задоволені. Натомість повністю схвалюють роботу Петра Порошенка 3,9% опитаних, ще 15,6% – швидше схвалюють. Не змогли відповісти на поставлене запитання 5,3% опитаних.
Опитування, під час якого опитали 1220 респондентів, провели впродовж 16-21 квітня у всіх областях, крім окупованих районів Донбасу і Криму. Статистична похибка не перевищує 3%.
Все пізнається в порівнянні
Другий рік виконання президентських повноважень традиційно є складним для усіх українських президентів. Як і в ситуації з попередниками, падіння рейтингу Петра Порошенка стало результатом невиправданих суспільних очікувань.
«Величезний запит суспільства – питання миру і питання працюючої економіки, робочих місць. І вони випереджають навіть такі начебто критичні проблеми, як корупція і зростання цін», – коментує результати дослідження керівник Центру «Софія» політолог Андрій Єрмолаєв.
Тривала урядова криза також негативно вплинула на ставлення громадян до лідера держави.
«Тривалі консультації, інформація про нічні перемовини, непублічність – все це призвело до того, що результат ототожнюється безпосередньо із Петром Порошенком, із його відповідальністю», – зазначає Андрій Єрмолаєв.
Натомість заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха вважає, що такі соціологічні дані для Петра Порошенка є цілком задовільними. Адже його попередники мали на завершення другого року президентства приблизно такі самі показники популярності, але за набагато кращих умов.
«Той самий Янукович за два роки отримав десь такий самий результат в умовах миру і значно більш стабільної економічної ситуації», – наголошує вчений-соціолог.
Схожої думки дотримується і політолог Володимир Фесенко. За його словами, «двадцять відсотків підтримки – це більш-менш прийнятний результат із врахуванням численних проблем і того ж таки офшорного скандалу».
Порошенко ризикує стати «коротким президентом» – Єрмолаєв
З приводу перспектив Петра Порошенка бути переобраним на наступних виборах думки експертів розділилися. Андрій Єрмолаєв припускає, що другі президентські вибори можуть стати для чинного голови держави провальними.
«На мою суб’єктивну думку, Петро Порошенко – це президент одного терміну. І в нього є ризик бути «коротким президентом» – не допрацювати терміну, зокрема, через поглиблення системної кризи державності і кризи режиму, який він уособлює», – каже експерт.
Натомість Євген Головаха наголошує на тому, що до наступних президентських виборів суспільна думка цілком може змінитися у позитивний для Петра Порошенка бік. За його словами, «в суспільної думки немає вироків – все залежить від того, що ти робиш».
Експерти збігаються на думці, що відтепер вирішальною для популярності Петра Порошенка стане діяльність уряду, який очолив його близький соратник Володимир Гройсман. Причому, як зазначив із цього приводу Володимир Фесенко, «існує ризик, що перемоги уряду будуть на рахунку Гройсмана, а невдачі – на рахунку президента».
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2019 року.
