З 1 березня в Україні починає діяти нова правоохоронна структура – Державне бюро розслідувань. Про це на засіданні уряду заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда, за його словами, у перший день роботи лише збереться комісія з відбору претендентів на посаду директора Держбюро розслідувань. А між тим, до новоствореного відомства, якого ще фактично не існує, згідно із законом вже має перейти частина повноважень прокуратури.
Згідно із законом, який Верховна Рада ухвалила в листопаді минулого року, Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, який здійснює розслідування злочинів, пов’язаних із діяльністю злочинних організацій, вчинених правоохоронцями, а також особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
«Цим самим розпочинаємо процес, що слідства в прокуратурі вже не буде, і прокуратура буде обмежена лише справою представництва інтересів держави в суді», – зазначив з цього приводу президент Петро Порошенко в січні.
Кому передавати слідство?
Проте виникає правова колізія, адже Державного бюро розслідувань зараз, фактично, не існує. Тож прокуратурі немає куди передавати слідство. Крім того, у Генпрокуратурі неодноразово попереджали про можливість припинення розслідування злочинів проти активістів Майдану у зв’язку з передачею цих справ новоствореному Державному бюро розслідувань, оскільки процедура передачі функції слідства від ГПУ ще не прописана законодавчо.
Депутати навіть мали намір відкласти дію закону про ДБР до вересня, проте відповідний закон так і не ухвалили. Тож, у влади радше є підстави говорити, що від сьогодні починається безпосереднє формування нової правоохоронної структури, а не її функціонування.
Згідно із законом, матеріали мають бути передані у тримісячний строк після початку здійснення функцій досудового розслідуванняМикола Хавронюк
«День набрання чинності закону, день створення Державного бюро розслідувань і день, коли йому передаватимуть матеріали кримінального провадження від прокуратури – вони не збігаються. Насправді, згідно із законом, матеріали мають бути передані у тримісячний строк після початку здійснення функцій досудового розслідування», – каже вчений-юрист, знавець кримінального права Микола Хавронюк.
Першого березня вперше має зібратися комісія, яка визначатиме претендентів на посаду директора Державного бюро розслідувань. До складу комісії, яка визначатиме претендентів на посаду керівника Державного бюро розслідувань, від президента увійшли: вчені-правознавці Роман Майданик та Віктор Самохвалов, а також партнер юридичної фірми «Саєнко-Харенко» Тетяна Сліпачук. Уряд делегував до складу комісії заступника міністра внутрішніх справ Еку Згуладзе, заступника міністра юстиції Наталю Севастьянову і народного депутата Антона Геращенка («Народний фронт»). Парламент своїх представників ще не визначив. Як зазначив із цього приводу Арсеній Яценюк, «з боку політичних сил був затягнутий процес подання кандидатів». Пороте в комісії вже є кворум – 6 з 9 членів.
Прокурорські слідчі не становитимуть більшості
Слідчих для Державного бюро розслідувань також відбиратимуть на конкурсній основі. За словами Миколи Хавронюка, вимоги до претендентів будуть доволі високими.
«В законі визначені певні квоти. Слідчих органів прокуратури може перейти до Державного бюро розслідувань певна кількість, проте вони не повинні становити там більшість», – зазначає вчений-правознавець.
Як повідомила в ефірі телеканалу ICTV заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова, зарплата директора Державного бюро розслідувань становитиме близько 40 тисяч гривень, простого слідчого – близько 22 тисяч гривень.
Вперше про створення Національного бюро розслідувань в Україні заговорили в 1997 році. Згодом, у 2005-2008 роках у парламенті було зареєстровано кілька законопроектів із цього приводу. Проте вони не були підтримані насамперед через суперечки довкола того, кому нова правоохоронна структура має підпорядковуватися і хто призначатиме її керівника.
