Київ – Понад тринадцять тисяч міліціонерів пройшли переатестацію у Києві та області, повідомляють у Національній поліції. За попередніми даними деяких членів комісій, кожного десятого столичного правоохоронця подали на звільнення. Зараз триває період, коли незадоволені результатом іспиту та співбесіди можуть подати апеляцію. До червня іспити планують провести по всій Україні.
Переатестація столичних правоохоронців тривала близько місяця. Спочатку вони складали письмовий іспит, після цього проходили співбесіду, потім, за потреби, колишніх міліціонерів перевіряли на поліграфі.
Зараз процес вийшов на фінальну стадію, говорить радник з питань комунікації голови Національної поліції України Денис Казван. За його словами, приблизно за два тижні українці знатимуть остаточні результати.
Можу сказати одне: з поліції будуть звільнені всі професійно непридатні, усі, які були залучені у корупційні схемиДенис Казван
«Можу сказати одне: з поліції будуть звільнені всі професійно непридатні, усі, які були дискредитовані, які були залучені у корупційні схеми, які не відповідають тому баченню, якою має бути Національна поліція України, які не готові до змін, не готові розвиватися, адаптуватися і працювати на новому рівні», – наголошує Казван.
Загалом на Київщині працювало 18 екзаменаційних комісій, розповідає голова восьмої столичної комісії політичний експерт Дмитро Потєхін.
«Як на мене, результати невтішні, – вважає він. – Не тільки тому, що деякі комісії справді пропустили «беркутівців» колишніх, що, як на мене, неприпустимо. А ще й через те, що загальна логіка цього процесу є хибною. Потрібно було не переатестовувати колишніх міліціонерів у поліцію, а треба було просто скасувати МВС і створювати новий орган. Тоді ми не були б змушені шукати підстави для звільнення людей, а наймали людей у нову структуру відповідно до нових посадових обов’язків», – вважає він.
Всього, за попередньою інформацією Дмитра Потєхіна, станом на 20 січня звільнили 11% співробітників Головного управління національної поліції у місті Києві, хоча цих людей може поновити апеляційна комісія.
Спочатку ми відсіювали десь третину – Тарасова
До 30 співбесід щодня, на кожну людину відведено хвилин 15, розповідає голова комісії номер два Київської області журналістка Центру інформації про права людини Маргарита Тарасова. Окрім неї, міліціонерів оцінювали двоє патрульних поліцейських, один поліцейський з Головного слідчого управління та один учасник АТО, зауважує журналістка. За її словами, перелік людей, що прийдуть на співбесіду, відомий був приблизно за день до зустрічі, тоді ж передавали їхні особові справи, декларації про майно та довідку про відсутність підстав для люстрації.
Рівень кандидатів був дуже різним: одні зовсім не знали законодавства, інші знали, але толерували вчинення злочинів колегами, але були й такі, що показували дуже високі результати, зауважує Маргарита Тарасова. Тоді, за її словами, комісія могла рекомендувати таку людину підвищити.
«Спочатку ми відсіювали десь третину, – пригадує Тарасова. – У нас там були такі ризикові відділи, як, наприклад, боротьби з економічною злочинністю, обігом наркотиків, торгівлею людьми – то там був досить високий відсоток тих, кого ми відсіювали. Потім пішли слідчі, оперуповноважені – і тоді атестацію не проходила приблизно одна людина на день».
Деякі кандидати намагались пройти поліграф під заспокійливим – Перникоза
Щодо рівня підготовки – усе виявилось набагато гіршим, ніж можна було собі уявити: дуже мало хто знав законодавство, за яким вони начебто працювали роками, розповідає голова четвертої київської комісії, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза.
Коли запитуєш, які нормативні акти забороняють катувати людей, а у відповідь чуєш «шенгенське законодавство», розумієш, що щось не так було в їхній освітіСергій Перникоза
«Просто коли ти запитуєш, які нормативно-правові акти забороняють катувати людей, а у відповідь чуєш «шенгенське законодавство», то розумієш, що щось не так було в їхній освіті і це треба терміново змінювати. Ще гірше – якщо вони не знають правил використання і застосування зброї», – зауважує активіст.
Щоб уникнути переатестації, частина міліціонерів, особливо керівний склад, намагались перевестися з Києва у якусь іншу область, або спеціально «понижувались» у посаді, щоб вимоги були «м’якшими», каже він.
Були випадки, коли те, що говорив один співробітник, суперечило інформації від його колег – тоді, за його згоди, такого співробітника перевіряли на «детекторі брехні», зазначає Перникоза.
«Було таке, що погоджувались на поліграф, а тоді приходили результати, що людина була під дією якихось речовин, коли проходила процедуру», – каже він.
Були, однак, випадки, зауважує активіст, коли під час співбесіди міліціонери заявляли про злочини свого керівництва, і з цього приводу відкривались кримінальні провадження.
Після Києва та області переатестація почалась на Хмельниччині. За інформацією Дениса Казвана, на черзі Рівненська і Волинська області. Усю українську міліцію, прогнозує він, вдасться переатестувати вже до цього літа, і якщо зараз у державі працює понад 150 тисяч правоохоронців, то після реформи їхня кількість скоротиться до 132 тисяч.
