У Міжнародний день толерантності, який відзначається щороку 16 листопада, Коаліція з протидії дискримінації в Україні оприлюднила імена осіб та організацій, які найбільш злісно порушували принципи рівності протягом року. Їх назвали «головними дискримінаторами» та вручили нагороду – шори – як символ зашореності та обмеженості у поглядах.
«Ти її не бачиш, але вона тут» – так починається ролик кампанії «Дискримінація обмежує. Протидій», яку започаткувала Коаліція з протидії дискримінації в Україні. Третій рік поспіль її експерти вручають премію головним «дискримінаторам» країни у трьох номінаціях: «Язик мій – ворог мій» (за найбільш дискримінаційне висловлювання), «Реально ганебний вчинок» (за найбільш дискримінаційний вчинок) та «Дискримінація в законі» (за найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу).
Цього року в номінації «Язик мій – ворог мій» переможцем став виконавчий директор НСК «Олімпійський» Володимир Спільниченко за пропозицію зробити окремий сектор для афроамериканців після скандалу з побиттям чорношкірих уболівальників на столичному стадіоні під час матчу «Динамо»-«Челсі» 20 жовтня. Щоправда, у прес-службі «Олімпійського» від звинувачень у расизмі активно відхрещувалися. Зокрема, там, заявили, що журналісти, які робили інтерв’ю, вирвали із контексту лише першу фразу.
А от «реально ганебним вчинком», за версією правозахисників, відзначився власник аквапарку в місті Ужгороді, колишній мер Сергій Ратушняк. У червні 2015 року адміністрація ужгородського аквапарку відмовила студентам-іноземцям у відпочинку, сказавши, що турбується про здоров’я жителів міста, не пускаючи «сифілісну і туберкульозну циганоту краю і всього світу».
Та окрім Сергія Ратушняка, член журі конкурсу, юрист «Юскутум» Ксенія Проконова відзначила також і МВС за неефективне розслідування злочинів, скоєних через расистські та гомофобні мотиви.
«За перші 10 місяців 2015 року нами було зафіксовано 10 випадків таких насильницьких дій. Жодна з них не кваліфікована за 161-ю статтею Кримінального кодексу. МВС оцінює такі дії лише як хуліганські», – обурювалась вона.
І, нарешті, за «Найбільш небезпечну законодавчу ініціативу» антипремію отримала Верховна Рада, депутати якої не передбачили права переселенцям голосувати на місцевих виборах.
До Верховної Ради буде надіслано диплом ганьби і шори за те, що вона не побачила проблем внутрішньо переміщених осібМаксим Буткевич
«До Верховної Ради буде надіслано диплом ганьби і шори за те, що вона не побачила проблем внутрішньо переміщених осіб і не надала їм можливості користуватися тими правами і свободами, що є в усіх інших громадян України», – сказав співкоординатор проекту «Без кордонів», один із членів журі конкурсу Максим Буткевич.
Окремої нагороди, за словами правозахисників, заслужили депутати і за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу, а вірніше, її обговорення.
У 2013–2014 роках Коаліція з протидії дискримінації нагороджувала премією за дискримінацію мера Ялти Сергія Ілаша за порівняння ромів зі «звіринками», колишнього мера Києва Олександра Омельченка за висловлювання про людину з інвалідністю як «бідненьку, Богом ображену, сліпеньку, глухеньку і кривеньку».
За «Реально ганебний вчинок» відзначали настоятеля Києво-Печерської лаври владику Павла та президента Національної академії медичних наук Андрія Сердюка за виселення з території Лаври клініки Інституту епідеміології та інфекційних захворювань імені Громашевського, де на лікуванні перебували ВІЛ-інфіковані, а також «Дельта банк» за відмову у побутових кредитах людям з інвалідністю.
За «Найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу» перемогу здобував у минулому депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко з проектом закону про заборону пропаганди одностатевих стосунків.
На роздоріжжі поглядів
У питанні дискримінації Україна опинилася на межі між двома світами: проросійським і прозахідним, мовиться у першому звіті про проблеми дискримінації та нерівності в Україні, написаному за допомоги Європейського союзу і оприлюдненому у серпні цього року. Відтак прогрес України на шляху досягнення загальної рівності та недискримінації досі перебуває під глибоким впливом цих конкурентних бачень.
Велика частина політичної еліти відмовилася включитися у цей процес, сприймаючи нові закони радше як вимогу з боку Європи, ніж як відображення політичного або суспільного консенсусу
«В той час як бажання відповідати стандартам Європейського союзу змусило країну ухвалити всебічне антидискримінаційне законодавство, велика частина політичної еліти відмовилася включитися у цей процес, сприймаючи нові закони радше як вимогу з боку Європи, ніж як відображення політичного або суспільного консенсусу», – мовиться у дослідженні.
Звіт також наводить переконливі свідчення того, що анексія Криму та конфлікт на Донбасі негативно впливають на меншини в цих регіонах. Кримські татари – жертви дискримінації за радянської доби та у часи незалежності – зазнають нової хвилі насильства та дискримінації з моменту анексії Криму Росією у 2014 році. Роми потерпають від расистських нападів і виселення у районах, контрольованих проросійськими сепаратистами у Донецькій та Луганській областях. Гомофобне російське законодавство почало діяти в Криму, в той час як на Донбасі зростає кількість злочинів на ґрунті гомофобії. Існують свідчення й того, що релігійні меншини стикаються з усе більшими труднощами – включно з насильством – у зонах конфліктів. Більш того, прямим наслідком анексії та конфлікту стало утворення нової групи, яка наразі активно зазнає дискримінації, – це внутрішньо переміщені особи.
Свідчення того, що дискримінації зазнають і бійці АТО, коли їх не беруть на роботу чи навіть не пускають у заклади громадського харчування, зібрала і програма Радіо Свобода «Молодь Плюс».
